6 Awetive Megadeal Sportson Center Ispolkom 7 8 9 10 11 12
01 / 12

6

02 / 12

Awetive

Corporate Template

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
03 / 12

Megadeal

eCommerce Theme

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
04 / 12

Sportson

Sports Template

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
05 / 12

Center

06 / 12

Ispolkom

07 / 12

7

08 / 12

8

09 / 12

9

10 / 12

10

11 / 12

11

12 / 12

12

Displaying items by tag: оголошення

Вербальна нота № 16/2017

(неофіційний переклад) 

Посольство Федеративної Республіки Німеччина засвідчує свою повагу Міністерству закордонних справ України і має честь повідомити про таке:

       Німецький Бундестаг 21 травня 2015 року ухвалив рішення про те, що колишні радянські військовополонені мають отримати символічну грошову допомогу, як визнання завданої їм кривди. Військовослужбовці радянських збройних сил, які під час Другої світової війни з 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року перебували у німецькій неволі як військовополонені, можуть отримати одноразову виплату у розмірі 2 500 євро. На грошову допомогу не існує законної вимоги, вона не може бути виплачена третім особам чи спадкоємцям. Заяву про виплату може подати тільки потерпіла особа або уповноважена нею особа. Подробиці врегульовані Директивою, яка набула чинності 30 вересня 2015 року та була опублікована 14 жовтня 2015 року.

     На Інтернет-сторінці Федерального відомства централізованих служб і невирішених майнових питань (BADV) розміщено формуляр заяви німецькою, англійською та російською мовами та подальша інформація:

(http://www.badv.bund.de/DE/OffeneVermoegensfiragen/AnerkennungsleistungSowie tischeKriegsgefangene/inhalthtml ). Заяви у письмовому вигляді направляються на адресу зазначеного відомства: BADV, DGZ Ring 12, D-13086 Berlin. Закордонні
представництва ' Німеччини по всьому світу приймають згадані заяви і перепроваджують їх далі.
       Термін подання заяв закінчується у цьому році 30 вересня 2017 року. При цьому йдеться про преклюзивний термін.

Посольство було би вдячне Міністерству закордонних справ України, якби Міністерство у прийнятній для нього формі перепровадило зазначену вище інформацію компетентним українським установам і можливим особам, які мають право на подання заяви. Крім того, Посольство просить про належну процедурну підтримку у цій справі, щоб дотичні особи без зволікань змогли отримати грошову допомогу.

Київ, 25 січня 2017 року

Управління праці та соціального захисту населення

29-30 апреля 2017 в рамках Международной туристической недели пройдет Одесский туристический фестиваль  https://facebook.com/odessatourfest/.

Одесский туристический фестиваль – масштабное городское            324событие, посвященное всем видам туризма. Фестиваль проходит под открытым небом – на территории легендарной Одесской киностудии.

Для участников туристического рынка Одесский туристический фестиваль - это представление своих предложений массовой аудитории. В фестивале будут представлены следующие компании и организации:

  • Туроператоры и турагентства
  • Отели, хостелы
  • Базы отдыха, санатории
  • Рекреационные базы, спа-курорты, термальные источники
  • Детские летние лагеря
  • Экстремальные виды отдыха, каякинг, пещеры, турпоходы.
  • Языковые школы, образовательные центры
  • Туристические онлайн сервисы
  • СМИ и специализированные издания

Для посетителей Одесский туристический фестиваль - это возможность узнать о новых туристических направлениях, сравнить условия предоставления туристических услуг, найти новых партнеров, принять участие в розыгрышах ценных призов.

Одесский туристический фестиваль пройдет на одной площадке вместе с популярным гастрономическим фестивалем «Таки да, вкусно», что послужит дополнительным фактором привлечения посетителей.

 

Приглашаем принять участие в работе Международной туристической недели и представить туристические возможности на Одесском туристическом фестивале.

Финансирование транспортных расходов и аренды стенда на 9 м2 - за счет городской Программы развития предпринимательства и Программы развития туризма.

Вы можете участвовать как на стенде города (или выкупив у организаторов доп.площадь), так и заочно - путем предоставления печатной информации для размещения на выставочном стенде Никополя в Одессе (9 м2).

 

         Для получения дополнительной информации обращаться:

        Сектор по вопросам развития малого и среднего бизнеса Никопольского городского совета,

         т. 05662 50573, 0999804160

 

 

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву!

 

У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву різна. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Лід блакитного кольору – найміцніший, білого - міцність у два рази менше, сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду.

 

Міцність льоду можна частково визначити візуально:

- для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см;

- для групи людей (масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);

- при масовому катанні на ковзанах - 25 см.

Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги!

 

Запам’ятайте:

- вирушати на водойми поодинці - небезпечно;

- не можна виходити на лід в період льодоходу та льодоставу, в місцях скидання промислових вод, в районі джерел, швидкої течії, заростей очерету, під час та після тривалих відлиг;

- не залишайте на льоду дітей без догляду;

- не збирайтесь на льоду великими групами;

- при переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності - ділянкою, вкритою сухим снігом;

- при переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду;

- якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

 

Підлідний вилов риби потребує особливо суворого дотримання правил безпеки:

- ополонки для ловлі риби послаблюють льодове поле, тому відстань між ними повинна бути не менше 5-6 м;

- не пробивайте ополонки на переправах;

- не ловіть рибу поблизу місць з швидкою течією, далеко від берега;

- завжди тримайте під рукою міцну мотузку довжиною 15-20 м;

- тримайте біля ополонки дошку або велику гілку.

Категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на льоду алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини!

 

Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму.

 

Відділ НС та ЦЗН Нікопольської міської ради.

Відповідно до Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до податкового законодавства, які набрали чинності 1 січня 2017 року, крім окремих норм, зокрема:

Загальні питання

ü визначено функції Міністерства фінансів України (координація діяльності контролюючих органів, прогноз, аналіз надходження податків, зборів, платежів, видання узагальнюючих податкових консультації тощо);ü закріплено за районними податковими інспекціями виключно сервісні функції (сервісне обслуговування платників податків, реєстрація та ведення обліку платників податків, об'єктів оподаткування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб тощо). Функції контрольно-перевірочної роботи, погашення податкового боргу, розгляду справ про адміністративні правопорушення перенесено на обласний рівень;ü до 1 липня 2017 року передбачено розробку програмного забезпечення електронного кабінету (дозволить платникам податків листування з контролюючим органом в електронному вигляді - подавати та отримувати документи (податкову звітність, скарги, акти перевірок, заперечення на акт, довідки та інші документи));ü надано доручення Кабінету Міністрів України до 1 липня 2017 року  провести незалежний аудит баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються контролюючим  органами та визначити порядок контролю, в тому числі моніторингу, Міністерством фінансів України за адмініструванням контролюючими органами баз даних та інформаційних ресурсів;ü визначено поняття уповноважена особа контролюючого органу (посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій);ü встановлено вимогу оприлюднення на сайті ДФС плану-графіку документальних планових перевірок до 25 грудня року, що передує проведенню таких перевірок. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються Мінфіном;ü змінено порядок та вимоги до надання податкових консультацій (чинні з 01.04.2017):

зменшено строк безоплатного надання індивідуальних податкових консультацій за зверненням платників з 30 до 25 календарних днів;

запроваджено реєстрацію індивідуальних податкової консультації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на сайті ДФС;

надано можливість продовжувати строк  розгляду запиту до 10 днів.

ü збільшено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків (збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; та критерій обсягу доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали з 500 млн. грн. до 1 млрд. грн. До переліку суб'єктів додано постійне представництво нерезидента);ü змінено процедуру розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу:

рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік приймається ДФС за погодженням з Мінфіном у разі, коли сума, заявлена до розстрочення (відстрочення) становить 1 мільйон гривень та більше;

рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу,  а також про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів;

доповнено новою підставою, за якої виникає право податкової застави, зокрема при розстроченні або відстроченні грошових зобов'язань право податкової застави виникає з дня укладання договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань;

запроваджено формування та ведення реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, який щодня оновлюється на сайті ДФС;

ü відмова у реєстрації податкової накладної може бути оскаржена в адміністративному та/або судовому порядку (скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією до складу якої входить представник Міністерства фінансів, протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги Державною фіскальною службою України);ü передбачено ліквідацію податкової міліції (у цій частині норми законопроекту набудуть чинності після прийняття Закону щодо створення відповідного органу, який забезпечить запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень об’єктом яких є фінансові інтереси держави);ü встановлено тимчасовий спеціальний порядок щодо справляння податків і зборів, на період проведення АТО, для платників податків місцезнаходженням (місцем проживанням) яких є тимчасово окупована територія або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори;ü передбачено 30 денний строк протягом якого може бути проведена камеральна перевірка та уточнено поняття камеральної перевірки (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);ü змінено розмір нарахування пені (замість 120 % облікової ставки НБУ 100 %) для пені, яка нараховується платником податків внаслідок самостійного виправлення помилок;ü приватних виконавців включено до переліку самозайнятих осіб;ü у зв’язку із змінами до ставок місцевих податків і зборів у 2017 році органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів без врахування вимог до порядку оприлюднення проектів таких рішень до 15 липня року, що передує бюджетному періоду;ü встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне віз земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5;ü доповнено новою підставою для проведення документальної позапланової перевірки - у разі якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (виключно з питань, зазначених у запиті);ü уточнено вимоги до змісту та збільшено терміни для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу, - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, неотримання відповіді на який, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки;ü вилучено як підставу для проведення позапланової документальної перевірки отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора;ü збільшено на 1 день строк для вручення платнику податків акта (довідки) документальної перевірки;ü змінено місце подання платниками податків заперечень та/або додаткових документів у разі незгоди з висновками перевірки, а саме до контролюючого органу, який проводив таку перевірку (раніше зауваження подавалися до контролюючого органу за основним місцем обліку);ü уточнено порядок обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) перевірки та копій документів до нього - з наступного дня за днем отримання акта (довідки), а також строк для повідомлення контролюючим органом про місце і час проведення розгляду заперечення з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду, збільшено строк їх розгляду з 5 до 7 робочих днів;ü змінено порядок проведення зустрічних звірок, зокрема, в частині встановлення 10-денного строку для надання інформації на запит контролюючого органу;Трансфертне ціноутворенняü змінено критерії  визнання операцій контрольованими:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, збільшено з 50 до 150  млн. грн. за податковий (звітний) рік;

обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, збільшено з  5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік;

ü запропоновано визнавати контрольованими господарські операції з нерезидентами особливих організаційно-правових форм, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані, як юридичні особи  (LLP,LLC);ü вдосконалено критерії щодо включення країн до Переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими (при формуванні такого переліку враховується такий критерій, як «держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику»);ü запроваджено механізм визначення біржової ціни на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту (уточнено визначення поняття "форвардний контракт", стандартизована форма якого буде затверджуватись Кабінетом Міністрів України);ü методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої рука» приведено у відповідність з рекомендаціями ОЕСР (контрольованими визнаватимуться операції з державами компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією, також  контролюючий орган України не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення, встановлено певні вимоги до документації з трансфертного ціноутворення);ü вдосконалено вимоги та систематизовано перелік інформації, що має бути відображена у звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення (необхідно надати, зокрема опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;  опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснює свою діяльність платник податків, основні конкуренти; відомості щодо участі платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році, з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків тощо);ü передбачено можливість самостійного коригування ціни контрольованої операції до верхнього або нижнього значення діапазону цін замість медіани діапазону;ü чітко розмежовано штрафні санкції за неподання та окремо за несвоєчасне подання звіту про   контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, що дає можливість уникнути від «подвійного» застосування штрафних санкцій;ü перенесено з 1 травня на 1 жовтня кінцевий термін подання звіту про контрольовані операції;ü виключено норму щодо зворотнього коригування податкових зобов’язань;ü акцентовано, що договір про попереднє узгодження цін укладається не щодо „ціни”, а щодо „ціноутворення”;Податок на прибуток підприємствü визначено безнадійною заборгованість, прострочену понад 360 днів;ü продовжено дію 25% ліміту для формування резерву під знецінені активи;ü визначено безнадійною заборгованістю для фізичних осіб заборгованість прострочену строком понад 180 днів, та яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (на сьогодні -  50 відсотків);ü змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, згідно якого дохід, таких суб’єктів  складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду та суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня  кожного року; дохід від з операцій з випуску та розміщення лотерей  підлягає оподаткуванню за ставкою 30% (на перехідний період встановлено ставки з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року  включно – 18 відсотки; з січня 2018 року по 31 грудня 2018 року  включно – 24 відсотки; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року  включно – 26 відсотків; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року  включно – 28 відсотків; з 1 січня 2021 року – 30 відсотків);ü профспілкові організації звільнено від необхідності подання звіту про використання коштів неприбутковими організаціями, такий звіт подається тільки у разі порушення вимог, встановлених для неприбуткових організацій;ü удосконалено порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів в рахунок сплати податку на прибуток. Крім того, чітко визначено, що ІСІ не являються платниками авансових внесків з податку на прибуток у разі  виплати дивідендів;ü виключено можливість зарахування сплаченого податку на майно в рахунок сплати податку на прибуток;ü уточнено порядок амортизації основних засобів та нематеріальних активів, нарахування якої здійснюється без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку;ü передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів та нематеріальних активів;ü надано правові підстави для списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеним в Кодексі;ü уточнено порядок розрахунку обмеження, так звана «тонка капіталізація» при виплаті процентів нерезидентам, які є пов’язаними особами з платником податку на прибуток (конкретизується, що таке обмеження стосується виключно процентів за борговими зобов’язаннями, які виникли саме перед нерезидентами – пов’язаними особами);ü уточнено положення щодо уникнення подвійного врахування при визначенні фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015 року;ü тимчасово зменшено мінімальні допустимі строки до 2 років амортизації для основних засобів групи 4 (машини та обладнання), так звана «прискорена амортизація»;ü запроваджено на період до 31 грудня 2021 року податкові канікули (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:

утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючих, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб;

ü подовжено з 01.01.2017 року до 01.07.2017 року строк приведення неприбутковими організаціями установчих документів до вимог ПКУ і подання їх копій до контролюючого органу;ü чітко розмежовані вимоги щодо коригувань об'єкта оподаткування податком на прибуток за контрольованими та не контрольованими операціями, зокрема за операціями з роялті та операціями з придбання у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій;ü встановлено оподаткування за ставкою 5 % доходів нерезидентів, отриманих ними у вигляді процентів за позиками (фінансовими кредитами), залученими від розміщення цінних паперів на іноземних біржах, так званих «євро бондів»;ü встановлено на період з 01.01.2017 по 31.12.2018р.р. звільнення від оподаткування доходів нерезидентів передбачених у пункті 141.4 статті 141 Кодексу ("євробондів");ü посилено вимоги до подання податкової звітності – визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації та є її невід’ємною частиною та подається як платниками податку на прибуток так й неприбутковими підприємствами, установами та організаціями;ü запроваджено тимчасове до 1 січня 2025 року звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них;Податок на доходи фізичних осібü зменшено вдвічі окремі показники, які мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку зі збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень;ü звільнено від оподаткування ПДФО доходів від здавання (продажу) брухту чорних металів (за кодом  7204 УКТ ЗЕД);ü збільшено до 3 мінімальних заробітних плат суму, яку юридична чи фізична особа може сплатити за навчання іншої фізичної особи в вищих та професійно-технічних вітчизняних закладах навчання без оподаткування такої суми ПДФО, а також скасовано необхідність особи, що навчається, відпрацювати 3 роки у особи, яка заплатила за таке навчання;ü знято обмеження з розміру суми, сплаченої на навчання, яку платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року (у  2016 році така сума не перевищувала 1930 грн. на місяць);ü збільшено з 12 до 24 місяців термін, протягом якого отримувач може використовувати  цільову благодійну допомогу,  надану на лікування без оподаткування такої суми ПДФО;ü унормовано визначення інвестиційного прибутку від операцій з державними цінними паперами з урахуванням курсових різниць;ü розширено перелік витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності, водночас   ні до доходу, ні до витрат фізичної особи - підприємця не включаються суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами; (на суми податків, зборів, які пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (крім ПДВ для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, ПДФО з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку встановлених законом; платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичної особи – підприємця;  одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця);ü фізичній особі - підприємцю надано право на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів);ü платнику податку надано право розстрочки на сплату протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит);ü визначено, що з доходів, що виплачуються підприємцям (незалежно від системи оподаткування), місцезнаходженням або місцем проживання яких є територія АТО або населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, податкові агенти повинні утримувати податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати;Податок на додану вартістьü відновлено право контролюючих органів на проведення документальної перевірки платника щодо бюджетного відшкодування ПДВ в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками та за операціями з придбання до 1 січня 2017 року товарів/послуг у сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;ü у зв’язку із скасуванням з 1 січня 2017 року використання спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарський підприємств, та врегулювання питання перехідного періоду, встановлено, що:з дня наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, (за ІV квартал 2016 року для платників, у яких квартальний податковий період) закриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які були додатково відкриті сільськогосподарським підприємствам, що застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених сільськогосподарськими підприємствами, що застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року;сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, сформована сільськогосподарськими підприємствами, що застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року (ІV квартал 2016 року), переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом;ü удосконалено механізм застосування штрафних санкцій у разі не реєстрації або  несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою);ü встановлено визнання податкових накладних, складених після 1 липня 2017 року та зареєстрованих в ЄРПН достатньою підставою для підтвердження податкового кредиту;ü з 1 квітня 2017 року буде запроваджено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Міністерством фінансів України) та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації;ü визначено період з 1 квітня по 1 липня 2017 року тестовим для впровадження процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних;ü удосконалено систему електронного адміністрування ПДВ:

сплата до бюджету податкових зобов’язань по уточнюючих розрахунках до податкових декларацій здійснюватиметься через ПДВ-рахунки в СЕА. Для цього контролюючі органи формуватимуть окремі реєстри - для перерахування ПДВ до бюджету в разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;

повернення на рахунок платника податку в СЕА виключно надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка такого платника у СЕА в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ;

ü збільшено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів);ü збільшено з 15 до 90 днів термін проведення документальної перевірки продавця, у разі подання скарги на нього покупцем;ü запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ та формування окремого Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року. Розподіл сум бюджетного відшкодування між Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування встановлюватиме Кабінет Міністрів України;ü бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватися органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, без висновків контролюючих органів;ü врегульовано оподаткування ПДВ операцій з продажу лізингових портфелів компаніями;ü встановлено код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг як обов’язковий реквізит податкової накладної для всіх без виключення товарів і послуг. При цьому до 31 грудня 2017 року діятиме мораторій щодо застосування штрафних санкцій за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;ü по завершенню документальної перевірки контролюючого органу надано можливість перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду платника, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу, виділу) до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акту;ü виключено норми щодо терміну 60 днів на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних для платників, які застосовують касовий метод, визначивши для них загальний термін 365 днів з дати складання таких податкових накладних;ü уточнено норми щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у зв’язку з особливостям о податкового обліку в СЕА ПДВ;ü встановлено застосування нульової ставки ПДВ на операції магазинів безмитної торгівлі з продажу ними товарів фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України, фізичним особам, які в'їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення, фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України;ü продовжено до 01.01.2019 року звільнення від оподаткування операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації;ü продовжено до 01.01.2019 року касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, а також додано до цього переліку платників податку, які  надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;ü продовжено до 1 січня 2019 року пільги в оподаткуванні ПДВ по операціях з постачання на митній території України вугілля та уточнено термін подання заяви щодо відмови від використання такої пільги, яка подаватиметься до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги (до 1 січня 2017 року – протягом такого періоду);ü продовжено до 1 січня 2023 року пільги в оподаткуванні ПДВ космічної галузі;ü встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій до сільськогосподарських підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ за заниження такими платниками податкового зобов’язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року;ü встановлено, що помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (крім помилок в коді товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не будуть причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді;ü встановлено розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на термін до 36 календарних місяців, без нарахування процентів та пені на операції з ввезення на митну територію України деревообробного обладнання та обладнання для виробництва медичних виробів;ü надано можливість складання не пізніше останнього дня місяця зведеної податкової накладної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначену окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг;ü змінено строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені);ü платнику податку надано право реєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму показника ΣПеревищ зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ΣПопРах. При цьому така реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування може здійснюватись виключно за звітні періоди, в яких виникла сума ΣПеревищ;ü у разі реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, сума показника ΣНакл сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми показника ΣНакл правонаступника такого платника податку;ü запроваджено (тимчасово, до 1 січня 2025 року) пільги в оподаткуванні ПДВ по операціях з ввезення та/або постачання на митній території України товарів/послуг для потреб літакобудівної промисловості;ü скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України ПАТ „НАК „Нафтогаз України” природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00;ü продовжено до 1 січня 2018 року пільги з оподаткування ПДВ операцій у кінематографічній галузі (відповідно до підрозділу 2 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України);Акцизний податокü збільшені ставки на спирт етиловий, спиртові дистиляти, лікеро-горілчану продукцію та зброджені напої з доданням спирту – на 20 відсотків; на пиво, виноробну продукцію (крім вин виноградних натуральних, ставка на які не змінилась) – на 12 відсотків (індекс споживчих цін); на коньяк – на 18 % до 31.12.2017, а з 01.01.2018  ставки на коньяки будуть дорівнювати ставкам на спирт етиловий, спиртові дистиляти, лікеро-горілчану продукцію, зброджені напої з доданням спирту;ü зменшені на 40 відсотків ставки на слабоалкогольні напої (до 8,5 відсотків об’ємних одиниць) (їх приведено до єдиних ставок із ставками на лікеро-горілчані вироби);ü ставки акцизного податку на зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків,  з вмістом спирту етилового не більше 8,5 відсотків об’ємних одиниць  (без додання спирту) встановлені на рівні ставок акцизного податку на сидр і перрі (1,06 грн. за літр, а було на рівні сумішевих напоїв залежно від рівня спирту (тобто, значно більше);ü збільшено на 40% специфічні ставки на тютюнові вироби та розмір мінімального податкового акцизного зобов’язання (адвалорні ставки залишені на рівні чинної редакції (12%);ü до 1 січня 2029 року передбачено  виключно у 4 кварталі кожного року законодавчий запобіжник унеможливлення отримання надмірної кількості марок акцизного податку виробниками та імпортерами тютюнових виробів перед черговим підвищенням ставок акцизного податку шляхом обмеження обсягу їх купівлі на рівні 115% від середньомісячної потреби (крім нових та малих підприємств);ü надано доручення Уряду до 1 квітня 2017 року розробити та внести на розгляд Парламенту проект закону щодо скасування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, передбачивши відповідне збільшення ставок акцизного податку в абсолютних значеннях, для забезпечення збалансованості місцевих бюджетів;ü скасовано акцизний податок з роздрібного продажу пального;ü збільшується з 1 січня 2017 року загальні ставки акцизного податку на пальне, який  сплачується виробниками та імпортерами пального, виходячи із  розміру (42 Євро за 1000 л для бензинів  моторних,  14 Євро за 1000 л для дизельного палива (додатково до встановленої єдиної ставки для дизельного пального) та 21 Євро за 1000 л – для скрапленого газу); ü запроваджено єдину ставку податку на важкі дистиляти (дизельне пальне);ü збільшено ставки акцизного податку на паливо пічне побутове та мазут до рівня дизельного пального;ü встановлено для бутану та ізобутану, які використовуються як стабілізатор скрапленого газу, ставки акцизу на рівні ставки для пропану;ü перенесено на 1 рік (з 01.01.2017 на 01.01.2018) запровадження оснащення акцизних складів пального рівномірами-лічильниками;ü розширено перелік нафтопродуктів, ввезених в Україну, які можуть ввозитися на митну територію України без сплати акцизного податку (з оформленням податкового векселя на суму акцизного податку);ü виведено із системи електронного адміністрування реалізації пального та відповідно скасування необхідності реєстрації платниками акцизного податку осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів, крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;ü відновлено норму щодо звільнення від оподаткування акцизним податком операцій з ввезення не переробленої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, реалізації такими заводами переробленої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, а також реалізації таким заводам тютюнової сировини її виробниками (стимулювання вирощування та переробки тютюнової сировини на території України);ü  приведено у відповідність із Митним тарифом кодів згідно з УКТ ЗЕД, за якими оподатковуються акцизним податком електромобілі та окремі мотоцикли;ü вважаються такими, що не марковані імпортовані алкогольні напої, у яких сума акцизного податку, позначена на акцизній марці, не відповідає сумі акцизного податку, що діє на дату розливу такої продукції;ü визначено, що акцизні накладні на пальне, яке відвантажується для виробництва не підакцизних товарів без сплати акцизного податку (з оформленням податкового векселя на суму акцизного податку) можуть бути виписані тільки в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального. При цьому для такого пального у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується та, відповідно, до реєстрації такої заявки податок до бюджету не перераховується;ü звільнено від штрафних санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального в ємностях до 2 літрів без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку. (Встановлено, що штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, не застосовуються до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів з дати виникнення зобов’язання щодо такої реєстрації);Екологічний податокü збільшено ставки на 12,0 відсотків (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2016 році − 112,0%);Рентна платаü збільшено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 12,0 відс. (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2016 році − 112,0%);ü встановлено ставку рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 300-2200 МГц у розмірі 23085,25 грн. за 1 МГц;ü встановлено ставку рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300-2400 МГц та 2500-2690 МГц у розмірі 3000,00 грн. за 1 МГц;ü введено понижуючий коефіцієнт до ставки рентної плати для: стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 300-791 МГц; 821-832 МГц; 862-880 МГц; 915-925 МГц; 960-1710 МГц; 1785-1805 МГц; 1880-1920 МГц; 1980-2110 МГц; 2170-2200 МГц, а також радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації та радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів;ü введено понижуючі та підвищуючі коефіцієнти до ставки рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 791-821 МГц; 832-862 МГц; 880-915 МГц; 925-960 МГц; 1710-1785 МГц; 1805-1880 МГц; 1920-1980 МГц; 2110-2170 МГц; 2300-2400 МГц та 2500-2690 МГц.ü збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води та за спеціальне використання лісових ресурсів на 10,4 відсотка (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2016 році - 110,4%);ü визначено, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році;ü визначено платниками рентної плати за спеціальне використання води тільки первинних водокористувачів, виключивши з платників вторинних водокористувачів (норма набере чинність з 01.01.2018 року);ü зменшено ставки рентної плати за видобування нафти відповідно з 45 до 29% від вартості товарної продукції для глибин до 5000 метрів та з 21 до 14% для глибин понад 5000 м.;ü склад витрат, які не враховуються при обчисленні вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною та розрахунковою вартістю, доповнено витратами, пов’язаними з передпродажною підготовкою, пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);ü розширено коло платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – суб’єктами господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Держгеонадрами;ü до об’єкту оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини) видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів;ü виключено положення Кодексу, якими для урановмісних руд, руд чорних, кольорових та легувальних металів встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації та порядок визначення величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок для таких руд;ü збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, а саме:для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів – на 10,5 відс.;для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції – на 10,2 відс.;для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин – на 9,7 відс.;для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів – на 10,9 відс.;для провадження іншої господарської діяльності – на 10,6 відс.;ü встановлено, що при реалізації угод про розподіл продукції сплата рентної плати за видобуті корисні копалини відбуватиметься до розподілу відповідної продукції, податкові декларації подаватимуться окремо за кожним спеціальним дозволом та знято обмеження щодо мінімального розміру ставки рентної плати за користування надрами;

Податок на майно

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянкиü зменшено вдвічі граничний розмір ставок податку, які мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку зі збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень;ü звільнено від сплати податку:об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;ü встановлено, що з 14 квітня 2014 року та до кінця року, в якому завершено антитерористичну операцію, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані в зоні АТО та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.  Нараховані та сплачені платниками за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню;ü з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки податку застосовуються з коефіцієнтом 0,5;Плата за землюü встановлено мінімальний граничний розмір земельного податку для земель сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки;ü встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, по яких не проведено нормативну грошову оцінку - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;ü землі національних та державних дендрологічних парків виведено з прямої дії пільги зі сплати земельного податку для закладів науки, тобто встановлення пільг для таких категорій земель передається до місцевих рад;ü звільнено від сплати земельного податку:державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими;державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центром з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди;ü змінено мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності – він не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;ü  розмір орендної плати за землю для баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки;ü встановлено, що для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, орендна плата за землю не може перевищувати розміру земельного податку;ü продовжено до 2023 року звільнення суб’єктів космічної діяльності від сплати земельного податку; ü індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь застосовується із значенням 100 відсотків, а для земель несільськогосподарського призначення – 106%;ü встановлено обмеження застосування індексу споживчих цін на рівні  не більше 115 відсотків;ü не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію; 

Транспортний податок

ü скасовано мінімальний граничний розмір та зменшено вдвічі максимальний граничний розмір ставок податку, які мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку зі збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень;ü зменшено вдвічі середньоринкову вартість (до 375 розмірів мінімальної заробітної плати), відповідно до якої легкові автомобілі відносяться до об’єктів оподаткування транспортним податком та яка має прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку зі збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень;ü змінено порядок визначення середньоринкової вартості транспортного засобу –вартість легкового автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального; Збір за паркування транспортних засобівü скасовано мінімальний граничний розмір ставки збору, зменшено вдвічі максимальний граничний розмір ставок, які мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку зі збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень;ü   з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки збору застосовуються з коефіцієнтом 0,5;Спеціальні податкові режимиü встановлено ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (за чинною редакцією – до  розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до  розміру мінімальної заробітної плати;ü підвищено на 15% ставки єдиного податку для платників IV групи (для формування ресурсу Аграрного фонду, який спрямовуватиметься на підтримку с/г виробників);ü  до бази оподаткування єдиним податком для платників IV групи застосовується коефіцієнт 1,124; ü скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування як платники єдиного податку IV групи для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  такого суб’єкта господарювання);ü при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;ü уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації  припинення підприємницької діяльності;ü встановлено обов’язок використання РРО при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;ü земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;ü з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5;

Підтримка агропромислового комплексу

ü передбачено надання бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;ü передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації  здійснюється у сумі, не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб;ü передбачено подання сільськогосподарськими товаровиробниками, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, додатку до податкової декларації з ПДВ, у якому такі сільськогосподарські товаровиробники зазначатимуть розрахунок податкових зобов'язань позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх12 послідовних звітних податкових періодів (місяців);ü доповнено функції контролюючих органів по формуванню та веденню Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції;

Державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів

ü скасована спеціальна звітність для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;ü встановлено розмір плати за ліцензію на право оптової торгівлі для малих крафтових пивоварень з обсягом виробництва до 3 000 гектолітрів на рік у розмірі 30 000 гривень;ü законодавчо встановлена можливість суб’єктам господарювання, які виробляють виноматеріали, отримувати ліцензію на виробництво спирту коньячного, а також здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним власного виробництва за наявності ліцензії на виробництво (без окремої ліцензії на оптову торгівлю вартістю 500 000 грн.);ü виключена норма щодо обов’язковості сертифікації алкогольної продукції, що вже передбачено чинним Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;ü законодавчо унормоване маркування (етикування)  зброджених напоїв, а також запроваджена фінансова відповідальність за виробництво, транспортування та зберігання алкогольних напоїв у тарі, не визначеній законом;

Регуляторні процедури

ü скасовано збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі;ü законодавчо визначено термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», як для закону про РРО, так і для закону щодо захисту прав споживачів, а також встановлено правило, що вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються лише після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого законом про застосування РРО.

Роман Насіров та Альгірдас Шемета обговорили напрями співпраці у 2017 році

Взаємодія при вирішенні проблемних питань, з якими звертаються суб’єкти господарювання, та створення сприятливого підприємницького та інвестиційного середовища в Україні обговорювалися під час зустрічі Голови ДФС Романа Насірова з Бізнес-омбудсменом Альгірдасом Шеметою та представниками Ради бізнес-омбудсмена 16 лютого.

Роман Насіров звернув увагу присутніх на позитивну динаміку збільшення  надходжень до бюджетів за підсумками січня 2017 року, що  порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 60 відсотків. За його словами, якщо така тенденція буде продовжуватися і надалі, можна буде говорити й про подальшу лібералізацію податкового законодавства.

«Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб у бізнесу, який створює в країні робочі місця, були зрозумілі умови роботи та була можливість швидко вирішувати питання, які виникають. Ми уважно аналізуємо проблеми, чи мають вони системний характер, а також відпрацьовуємо кожні окремі випадки», - підкреслив Роман Насіров.

За його словами, після вирішення конкретної проблематики такі рішення направляються до регіональних органів ДФС для уникнення повторної появи подібної ситуації.

У свою чергу Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відзначив готовність фіскальної служби до конструктивного діалогу та оперативного і всебічного розгляду всіх звернень, які надходять від бізнесу.

«Рівень співробітництва з фіскальною службою, незважаючи на отримані скарги, дуже високий. Ми отримуємо відповіді на ті запити, які надсилаємо фахівцям служби для опрацювання. Крім того, на постійній основі працюють групи спеціалістів ДФС та Ради бізнес омбудсмена», – зазначив Альгірдас Шемета.

За його словами, ДФС відповідально ставиться до рекомендацій Ради та відкрита до співробітництва та вирішення проблемних питань.

Під час зустрічі сторони обговорили питання імплементації змін до податкового законодавства, здійснення контрольно-перевірочної роботи, адміністрування податку на прибуток та ПДВ тощо.

Під час зустрічі також обговорювалися плани поглиблення співпраці ДФС та Ради бізнес-омбудсмена на 2017 рік, а також здійснення цієї роботи на системній плановій основі.

«Основне наше спільне завдання на 2017 рік – сконцентрувати увагу на внесенні до 1 липня необхідних змін у податкове законодавство для того, щоб бізнес мав змогу планувати свою діяльність та підготуватися до роботи у нових умовах», - підкреслив Роман Насіров.

 

Роман Насіров: Спільний контроль на українсько-молдовському кордоні дозволить протидіяти контрабанді та митним порушенням

Фіскальна служба України зацікавлена в організації спільного контролю на пунктах пропуску на українсько-молдовському кордоні. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з Генеральним директором Митної служби Республіки Молдова Віталіє Врабіє.

«Сьогодні ми маємо можливість розпочати новий етап співпраці з колегами з Молдови щодо подальшого впровадження спільного контролю на контрольних пунктах пропуску. Це дозволить прискорити проходження митних процедур громадянами та суб’єктами ЗЕД. Крім  того, це збільшить пропускну спроможність пунктів та збільшить транзитний потенціал України та Молдови», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.

На сьогодні на українсько-молдовському кордоні спільний контроль діє на 4 пунктах пропуску.

«ДФС готова до поглибленої співпраці з митним органами Молдови і докладе всіх зусиль зі свого боку для створення дієвої системи обміну інформацією. Ми вже маємо позитивні результати від  такої співпраці з іншими колегами з сусідніх держав і очікуємо не менш ефективної роботи і з молдовськими колегами», – зазначив Роман Насіров.

Керівник ДФС підкреслив, що спільний контроль українських та молдовських митників дозволить упередити переміщення контрабанди та ефективно протидіяти митним правопорушенням, що, у свою чергу, сприятиме економічній безпеці обох країн. Крім того, розвиток митної інфраструктури пунктів пропуску та спрощенні митних  процедур створять комфортні умови для громадян під час перетину кордону.

 

Мирослав Продан: Ми задоволені динамікою співробітництва з Митною службою Республіки Молдова

ДФС та Митна служба Республіки Молдова активно співпрацюють у напрямі забезпечення економічної безпеки двох країн та регіону в цілому, зокрема, шляхом боротьби з контрабандою тютюнових виробів, наркотиків та зброї. На цьому наголосив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Генеральним директором Митної служби Республіки Молдова Віталіє Врабіє.

«На сьогодні ми маємо високий рівень взаємодії двох служб, деякі напрями співробітництва яких є прикладом та предметом для вивчення митними адміністраціями інших країни, зокрема, це стосується обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордон України та Молдови», - наголосив Мирослав Продан.

Перспективними напрямами співробітництва між Україною та Молдовою у митній сфері посадовець визначив подальше удосконалення системи попереднього обміну інформацією, посилення заходів з протидії контрабанді тютюнових виробів, зброї та наркотиків, а також розвиток пунктів пропуску та оснащення їх сучасним обладнанням, запровадження в Україні та Молдові NCTS – спільної транзитної системи.

«Запланована спільна реалізація за підтримки ЄС проектів впровадження спільного контролю у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Кучурган-Первомайськ», а також у міжнародних пунктах пропуску «Маяки-Паланка-Удобне» і «Рені-Джурджулешти»», - підкреслив Мирослав Продан.

 

Мирослав Продан: ДФС ініційовано пропозиції для покращення взаємодії з бізнесом під час митних формальностей

ДФС ініційовано низку пропозиції, які мають покращити взаємодію бізнесу з митними та правоохоронними органами під час здійснення митних формальностей. Про це повідомив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Митного комітету Громадської ради при ДФС за участі народних депутатів, представників Ради бізнес-омбудсмена, центральних органів виконавчої влади, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та керівників профільних структурних підрозділів ДФС.

Так, за словами посадовця, здійснення перевірок, ініційованих контролюючими органами, не повинно впливати на швидкість проведення митного контролю та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають знати підстави для ухвалення рішення про такі перевірки контролюючими органами.

«ДФС запропонувала запровадити інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про те, яким контролюючим органом ініційовано проведення митих оглядів (переоглядів) транспортних засобів та підстави для проведення таких перевірок. Відповідний проект постанови вже направлений до Міністерства фінансів на розгляд», - повідомив Мирослав Продан.

Посадовець закликав й представників громадськості та бізнесу долучитися до відпрацювання змін до митного законодавства для розбудови української митниці та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Під час засідання його учасники також обговорили результати та окремі питання діяльності Міжвідомчого цільового центру із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи, а також питання оренди об’єктів інфраструктури на території митних постів.

За результатами заходу Митним комітетом Громадської ради при ДФС буде підготовлено листи до профільного комітету Верховної Ради України з пропозиціями щодо удосконалення митного законодавства та вирішення спірних питань, які виникають під час проведення митних формальностей.

«Ми підтримуємо проведення предметного діалогу з представниками всіх кіл, небайдужих до ситуації у митній сфері, та готові до пошуку конструктивного вирішення спірних питань, з якими до нас звертаються представники бізнесу», - наголосив Мирослав Продан.

 

Павло Дроняк: З січня цього року діє нова форма декларації про майновий стан і доходи

У цьогорічній деклараційній кампанії платники податків звітуватимуть про свої доходи, отримані протягом минулого року, за нової формою. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».

«З 1 січня запроваджено нову форму декларації, яка була затверджена відповідним наказом Міністерства фінансів. Форма документу стала зручнішою та дозволяє витрачати менше часу на заповнення. Крім того, в ній враховані усі недавні зміни податкового законодавства», – зазначив Павло Дроняк.

Як розповів посадовець, у новій декларації кількість додатків зменшено з 4 до 2, оскільки з 1 січня 2016 року визначено ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% замість 15% і 20%, які діяли до цього. Тобто, якщо раніше платники, які отримували зарплатню від двох або більше роботодавців і якщо їх дохід перевищував у сумі 120 мінімальних зарплат за рік, зобов’язані були подавати декларацію для перерахунку податку, то тепер необхідності у такому перерахунку немає.

Крім того, для зручності громадян було скасовано додаток до декларації, в якому здійснювався перерахунок податку на іноземні доходи.

«Тепер сума отриманих з-за кордону коштів (перерахованих в гривні згідно з валютним курсом НБУ, діючим на момент нарахування таких доходів), відповідні податкові зобов’язання, інформація про країну походження доходу та назва валюти зазначаються в самій декларації без заповнення окремого додатку», – підкреслив Павло Дроняк.

Загалом платники повинні будуть заповнити лише 2 додатки для доходів, податок на які нараховується з урахуванням зазнаних витрат. Перший – при визначенні розміру інвестиційного прибутку та другий – при розрахунку податкових зобов’язань самозайнятим особам.

Павло Дроняк також нагадав, що деклараційна кампанія триватиме до 3 травня включно. Подавати декларацію потрібно за податковою адресою, тобто місцем проживання, де особу взято на податковий облік.

Подати декларацію можна й надіславши її поштою (не пізніше ніж 5 днів до завершення кінцевого терміну подання) або в електронному вигляді через сервіс «Електронний кабінет платника податків» на веб-порталі ДФС.

Крім того, можна скористатися послугами уповноваженої особи.

 

Тетяна Федченко: Громадяни, які здавали в оренду житло, мають задекларувати свої доходи

Про особливості цьогорічної деклараційної кампанії, категорії громадян, які повинні подати декларації, та доходи, які оподатковуються, розповіла заступник директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко в інтерв’ю газеті «Факти».

Так, за її словами, задекларувати свої доходи мають громадяни, які працюють найманими працівниками у роботодавців, наприклад, хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками тощо. Також прозвітувати про отримані прибутки мають люди, які здають своє житло в оренду фізичним особам.

«Податок сплачується під час здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. До речі, тут є нюанс: якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок за ставкою 18%. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то податок за ставкою 18% сплачує орендодавець», – підкреслила Тетяна Федченко.

Крім того, оподатковуються також доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.

Посадовець також зазначила, що не повинні подавати декларації особи, які протягом року продали не більше одного житлового будинку, квартири або їх частин, кімнати, дачного будинку, або земельної ділянки у розмірі, передбаченому законодавством для безкоштовної приватизації, за умови, якщо таке майно знаходилося у власності людини понад 3 роки.

До того ж не оподатковується продаж успадкованого майна.

«В інших випадках, коли людина все ж таки має сплатити податок на доходи з фізичних осіб під час продажу квартири, діє пільгова ставка 5%. Крім цього, вона має сплатити 1,5% військовий збір», – розповіла Тетяна Федченко.

Однак, як підкреслила посадовець, завірити договір купівлі-продажу нотаріус може лише при наявності оціночної вартості нерухомості та документу про сплату податку. Тому, після нотаріального завірення угоди податок вважається сплаченим і подавати декларацію громадянам не потрібно.

 

За перший місяць 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровщини зросли більш ніж на 430 млн. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області в січні поточного року надійшло 1 млрд. 259 млн. грн., що на 432,8 млн. грн., або на 52,4%, більше надходжень відповідного періоду 2016 року.

Зростання доходів місцевих громад регіону досягнуто по таким бюджетоутворюючим джерелам як: податок на доходи фізичних осіб – на 216,2 млн. грн., плата за землю – на 87,3 млн. грн., єдиний податок – на 72,9 млн. грн.

«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

 

Проведено засідання «круглого столу» на тему: «Спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту»

Днями Дніпропетровською торгово-промисловою палатою в рамках  проекту «Діалог зі сприяння торгівлі», який реалізується за підтримки Європейського Союзу, проведено засідання «круглого столу», присвячене питанням спрощення процедур торгівлі та сприяння експорту, механізму роботи «Єдиного вікна» на митниці.

У засіданні приймали участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба та начальник управління організації роботи Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

У рамках засідання обговорювались питання, які виникають у суб’єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності, зокрема, механізму «Єдиного вікна» на митниці: його стану, проблемам, перспективам та шляхам вдосконалення. Крім того, Манушак Осипова доповіла про роботу фіскальних органів області, забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також відповіла на низку питань щодо податкового законодавства.

 

Щодо рівномірності сплати податкових зобов’язань

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов’язання — це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно зі статтею 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З метою забезпечення виконання соціальних видатків та проведення відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі просимо рівномірно сплачувати суми податкових зобов’язань не чекаючи останнього дня.

Від своєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров’я, культури, пенсій, стипендій, фінансування соціальних заходів та інше. Тому платники податків повинні не тільки не порушувати встановлені терміни сплати, а й піклуватися про рівномірне наповнення дохідної частини бюджету, зазначає начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун.

 

У січні місцеві бюджети Нікопольщини отримали понад 68 мільйонів гривень

Платники Нікопольського регіону спрямували до місцевого бюджету 68,1 мільйон гривень. Як зазначив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, надходження до місцевих бюджетів порівняно з минулорічними зросли на 18,6 мільйонів гривень, темп росту 137,6 відсотки.

Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:

  • податок на доходи фізичних осіб – за січень 2017 року надходження склали 40,7 млн грн, або 59,8 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. У порівнянні до аналогічного періоду минулого року надходження зросли на 9,4 млн грн., або на 30,1 відсотки;
  • плата за землю – надходження склали 12,2 млн грн. або 18,0 відсотки від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. До минулого 2016 року надходження збільшились на 2,8 млн грн., або на 30,1 відсотки;
  • єдиний податок – надійшло 8,7 млн грн., або 12,7 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів, проти минулого року надходження зросли майже на 4,4 млн грн, темп росту склав 200,7 відсотків.

 

Нікопольська ОДПІ: У січні 2017 року платники податків перерахували більше 32 млн грн єдиного внеску

Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, платники податків Нікопольського регіону у січні поточного року сплатили 32,2 млн грн єдиного внеску. Відносно минулого 2016 року надходження ЄСВ зросли на 178,5 тис. грн, темп росту 100,6 відсотки.

Звертаємо увагу, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464),який набув чинності з 1 січня 2017 року.

Відповідно до нових норм з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.

При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 грн на місяць.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст.4 Закону №2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Щодо розгляду звернень громадян за січень 2017 року

Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, з початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 1 письмове звернення громадян, що на 1 звернення менше, ніж за відповідний період 2016 року. За результатами розгляду звернень надано відповідь на 1 звернення.

Порушень під час розгляду звернень громадян не зафіксовано. До Нікопольської ОДПІ громадяни повторно не зверталися, неодноразових звернень громадян не надходило.

 

Отримання відомостей про доходи

В рамках електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонує сервіс:

«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення (тобто запит про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2016 рік вже можно направляти).

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам (//sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян».

 

Про перейменування Орджонікідзевського відділення Нікопольської ОДПІ

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14 грудня 2016 року №941 «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу ДФС України від 25.01.2017 №39 «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС» 03.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перейменування Орджонікідзевського відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Покровське відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

 

У січні 2017 року внутрішньою безпекою ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 21 перевірку

Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області за основними напрямками роботи проведено 21 перевірку в територіальних підрозділах служби.

За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 5 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 13 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2017 року проведено перевірки 6-ти кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 1-му претенденту відмовлено у призначенні на посаду.

 

«Акциз-2017»: у Дніпрі ліквідовано 28 незаконних АГЗС

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували мережу незаконних заправок на території м. Дніпро.

В рамках проведення операції «Акциз-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території міста незаконно діють автогазозаправні станції, які реалізовують скраплений газ без державної реєстрації як платника акцизного податку, без його декларування та сплати, без застосування РРО та без відповідних дозвільних документів.

На підставі ухвал суду проведено 28 оглядів за адресами розташування АГЗС, за результатами яких вилучено 57,3 м3 скрапленого газу пропан-бутан орієнтовною вартістю 702 тис. грн. та обладнання на 5,65 млн. грн. Загальна орієнтовна вартість вилучених ТМЦ становить майже 6,4 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

 

Січневі надходження від Дніпропетровської митниці ДФС склали 1,16 мільярдів гривень

Протягом січня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано до державного бюджету 1 млрд. 160 млн. грн. При цьому, порівняно з січнем 2016 року надходження коштів в першому місяці 2017 року збільшились на 178,2 млн. грн., або на 18,2%.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень 2017 року склав 72,4%, імпорт - 27,6%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт - 53,3%, імпорт - 46,7%.

Основна кількість товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (47,5%), СНД (27,1%), Азії (20,2%). Основні імпортери: країни СНД (44,8%), ЄС (33,0%), Азії (14,3%).

 

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

 

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі – лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:

  • реалізації пального;
  • ставок акцизного податку;
  • інших норм щодо акцизного податку.

У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі – БКУ) доповнено пунктом 43.

Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:

- у першому півріччі 2017 року – пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами  господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;

- у другому півріччі 2017 року – пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.

Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Лист №3080 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html

 

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу)

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними зверненнями платників щодо розміру відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) повідомила наступне.

Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).

Статтею 111 Закону №185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01.01.2016 Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75% (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 (далі – Постанова №1156)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №933 (далі – Постанова №933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 Постанови №1156 щодо зменшення з 75% до 30% розміру відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 №31-24020-22-10/2171 (https://zakon.help/law/31-24020-22-10/2171/) розмір 30% відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення, застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30% суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30%, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381):

- у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за 4-й квартал 2016 року,

- у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30%,

- рядок 08 не заповнюється.

При цьому, враховуючи, що відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою №933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частину чистого прибутку (доходу) за 4-й квартал 2016 року.

 

Зміни у розмірі штрафів за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Так, відповідно до цих змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені підпунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, визначаються у розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року. До внесення змін розмір зазначених штрафів визначався згідно з мінімальною заробітною платою, встановленою законом на    1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року визначено у розмірі 1600 гривень.

Звертаємо увагу, що Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п.39.4 ст.39 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

 

Виконання конституційного обов’язку при отримані громадянами спадщини або подарунку

Нікопольська ОДПІ нагадує громадянам, які у 2016 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, про необхідність подання до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Відповідно до статті 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини чи подарунку застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО): 0%, або 5%, або 18%.

За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, отриманої від члена сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Ставка 5% застосовується для будь-якого майна, отриманого у спадщину або у подарунок від осіб, що не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.

Якщо ж спадщину (подарунок) отримує спадкоємець від спадкодавця – нерезидента або спадкоємець – нерезидент від спадкодавця – резидента, ставка ПДФО становить 18%.

У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та самостійно визначають податкове зобов’язання з ПДФО за однією із зазначених ставок (0%, або 5%, або 18%) і з військового збору за ставкою 1,5%.

Останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян, які зобов’язані подати Декларації, – 3 травня 2017 року.

Нараховані самостійно у Декларації ПДФО та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 31 липня 2017 року.

Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, котрий оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, не зобов’язані подавати річну Декларацію. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, звільняється від оподаткування також і військовим збором.

Фізичні особи – платники податків, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили ПДФО і військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну Декларацію.

 

Декларування доходів, одержаних в іноземній валюті

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що порядок оподаткування іноземних доходів регламентується пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ, сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та сплатити з одержаних доходів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).

Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України (п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ).

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах (п.п.170.11.3 п.170.11 ст.170 ПКУ):

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

У Декларації за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік і визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

 

Сума стипендії перевищує 2240 гривень – необхідно нарахувати ПДФО та військовий збір

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що підпунктом 165.1.26 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, що у 2017 році складає 2 240 грн. (1600 грн. х 1,4).

Тобто, якщо місячний розмір стипендії у 2017 році перевищує 2 240 гривень, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відповідно, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ сума стипендії у межах 2 240 грн. відображається за ознакою доходу «150», а сума перевищення – за «127» ознакою доходу.

 

Підтримка агропромислового комплексу

Нікопольська ОДПІ інформує.

Відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 1 січня 2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», направлені, зокрема, на підтримку підприємств агропромислового комплексу, а саме:

► передбачено надання бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

► передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі, не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб;

► передбачено подання сільськогосподарськими товаровиробниками, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», додатку до податкової декларації з ПДВ, у якому такі сільськогосподарські товаровиробники зазначатимуть розрахунок податкових зобов’язань позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців);

► доповнено функції контролюючих органів по формуванню та веденню Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

 

Зміни, внесені з 01.01.2017, для платників єдиного податку

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни до податкового законодавства, зокрема, у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Основними змінами в оподаткуванні платників єдиного податку, внесеними з 01.01.2017 є:

  • встановлення ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін ставка встановлювалась до розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати;
  • на 15% підвищено ставки єдиного податку для платників четвертої групи;
  • до бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи застосовується коефіцієнт 1,124;
  • скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування, як платники єдиного податку четвертої групи, для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
  • при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
  • уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
  • встановлено обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;
  • з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.

Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.

Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

- конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);

- зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

- пов’язаних з таким кредитором;

- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

- поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);

- що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:

- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.441 п.14.1 ст.14 ПКУ).

- термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.1221, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.

З пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.

Більше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – деякі зміни до Податкового кодексу України

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

 

Реалізація пального: податкові зміни – 2017

Нікопольська ОДПІ інформує, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені законодавчі зміни, зокрема, з акцизного податку.

Так, продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального. Для цілей оподаткування акцизним податком внесено зміни до визначення терміну «реалізація пального», відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми ПКУ щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов’язковості подання декларації акцизного податку.

Водночас підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 201, відповідно до якого:

- до осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 л, не застосовуються штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку, передбачені п.117.3 ст.117 ПКУ, та штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені ст.1202 ПКУ;

- зазначені штрафні санкції не застосовуються з дати виникнення зобов’язання щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального або реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування.

Змінами, внесеними до п.231.1 ст.231 ПКУ, уточнено випадки, в яких акцизні накладні обов’язково складаються платниками податку на обсяги пального, зокрема:

- використаного для власного споживання;

- реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, якою передбачено нульову ставку акцизного податку залежно від напрямів використання підакцизних товарів.

Також встановлено обов’язок виробника пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) складати акцизну накладну на обсяги такого пального.

Для пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ:

- акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, встановлених Кабінетом Міністрів України для отримувачів такого пального (п.232.3 ст.232 ПКУ);

- у заявках на поповнення обсягу залишку пального сума акцизного податку не вказується, тобто для такого пального сума акцизного податку не є обов’язковим реквізитом такої заявки (п.п.«з» п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 ПКУ) і, відповідно, не потребує попереднього перерахування сума цього податку до бюджету.

Роздрібний акцизний податок з пального скасовано – акцизний податок з роздрібного продажу пального (0,042 євро за 1 л, який сплачувався до місцевих бюджетів за місцезнаходженням АЗС та/або АГЗС) перенесено до основної ставки акцизного податку, що сплачується виробниками та імпортерами.

Водночас на суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми ПКУ щодо функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л). Такі суб’єкти господарювання не заповнюють розділ ІІ додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Звертаємо увагу, що зазначені норми поширюються лише на операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, здійснені після 01.01.2017.

 

Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи

Нікопольська ОДПІ інформує, що Міністерство фінансів України у листі від 19.01.2017 №31-11150-09-10/1342 (далі – лист №31) повідомило про індексацію у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи у зв’язку зі змінами податкового законодавства, які набули чинності з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Пунктом 2921.2 статті 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Статтею 289 ПКУ визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме: передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.

Підрозділами 6 та 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.

Так, з 01.01.2017 при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:

1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням (пункт 8 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін з 01.01.2017):

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %;

- для земель несільськогосподарського призначення – 106 %.

Разом з тим, пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель з метою нарахування єдиного податку. Зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4-ої групи, застосовується із значенням 100 %.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, з 01.01.2017 при нарахуванні єдиного податку платникам 4-ої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

- за 2015 рік – 100 %;

- за 2016 рік – 112,4 %.

Лист №31 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71093.html

 

Застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2014 за №480/25257, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265.

Звертаємо увагу, що відповідна інформація 14.12.2016 також розміщена на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua у розділі «Новини»).

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з 16.06.2016 включено спеціалізований електронний контрольно-касовий реєстратор для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За інформацією Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» виробничі можливості дозволять до кінця лютого поточного року повністю забезпечити касовою технікою наявні потреби ринку зазначеної сфери діяльності.

У зв’язку з викладеним, ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, щодо неухильного виконання вимог чинного законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Неприбутковим організаціям встановлено річний звітний період та передбачено подання фінансової звітності

Для неприбуткових установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст 133 Податкового кодексу встановлено річний звітний період для подання Звіту про використання доходів (прибутків)неприбуткової організації.

Форма такого Звіту затверджена наказом МФУ від 17.06.16 №553.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст. 133 Податкового Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до фіскального органу річну фінансову звітність.

Для професійних спілок, їх об'єднань й організацій профспілок передбачено подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише в разі порушень вимог п. 133.4 Податкового кодексу. Така норма вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Зазначені норми передбачені пп. 133.4.7 ст. 133 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

 

Чи оприлюднюється та розміщується на офіційному веб-порталі ДФС інформація щодо платників, у яких є податковий борг?

На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) в приватній частині (особистому кабінеті), з використанням електронного цифрового підпису, доступний розділ «Стан розрахунків з бюджетом», який дає можливості:

переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки;

застосування фільтру в розрізі контролюючих органів;

вивантажити інформацію у форматі XML – файлів.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Який день вважається днем сплати єдиний внесок?

Днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з рахунка платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;

2) у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів ДФС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.

Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%;

- для земель несільськогосподарського призначення - 106%.

На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

 

Терміни звітування та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Нікопольська ОДПІ нагадує, що платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказами Міністерства фінансів України:

- від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, – за 4-й квартал 2016 року;

- від 07.11.2016 №927, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669, – за 1-й – 4-й квартали 2017 року.

Відповідно до підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:

- за 4-й квартал 2016 року: 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

- за 1-й квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

- за 2-й квартал 2017 року: 9 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;

- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

 

Строки сплати плати за землю

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за календарний місяць, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

 

Яка вартість подарунків не оподатковується податком на доходи фізичних осіб з 01.01.2017?

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 р. становить 3 200 грн.

 

Сектор організації роботи

Звернутися з письмовим зверненням до Нікопольського міського голови та його заступників  (відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції»)  можливо через електронну адресу відділу по роботі зі зверненнями громадян Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, дата, електронна поштова адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інші засоби зв’язку з ним. Необхідно викласти суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його находження.

Телефон для довідок: (05662) 3-90-67.

Усні звернення громадян за допомогою засобів телефонного зв’язку до  виконавчих органів Нікопольської міської ради  приймаються за номером телефону (05662) 4-04-91 з понеділка по четвер з 09-00 до 18.00, у п’ятницю — з 09-00 до 16-45, перерва з 13-00 до 13-45, вихідні дні — субота, неділя, а також дні офіційних державних свят.

Також, з метою оперативного реагування  місцевих органів виконавчої влади на звернення громадян, в Нікополі запроваджено роботу «Гарячої  телефонної лінії  міського голови» за номером 5-03-02.

Відділ по роботі зі зверненнями громадян

Нікопольської міської  ради

т. (05662) 39067

У межах Всеукраїнського комплексного оперативно-профілактичного відпрацювання Нікопольський відділ поліції проводить спецзаходи, що  спрямовані на  стабілізацію криміногенного становища.

10 лютого  біля будівлі міської ради відбувся урочистий розвід працівників поліції, які заступили на службу для охорони публічної безпеки у  Нікополі. За словами заступника начальника Нікопольського відділу поліції, керівника патрульної поліції Юрія Сидорука, до заходів залучено максимальну кількість особового складу  Нікопольського відділу поліції, муніципальної поліції та громадських формувань.

Комплексне оперативно-профілактичне відпрацювання у Нікополі розпочалося з 6 лютого та триватиме до кінця місяця.

 

Прес-служба міської ради

Роман Насіров: Протидія розкраданню коштів з державного бюджету – пріоритетний напрям роботи ДФС в цьому році

На виконання доручень Прем’єр-міністра України Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДФС провадить системну роботу щодо  протидії розкраданню коштів з державного бюджету.

Департаментом та його регіональними підрозділами здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності відповідних служб та підприємств.

Так, зокрема, за підсумками перевірок у минулому році Державного агентства автомобільних доріг України порушено 6 кримінальних справ, щодо дій посадових осіб Кіровоградського, Миколаївського, Сумського, Чернігівського та Херсонського облавтодорів. Кримінальні справи порушено за статтею 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров.

Також порушено 3 кримінальні справи за статтею 212 КК України (ухилення від сплати податків) стосовно дій посадових осіб ДП «Хмельницький облавтодор», «Волинський облавтодор» та ПАТ «Трест Дніпродорбуд».

Загальна сума збитків – понад 133 млн. гривень та донараховано до сплати 11, 4 млн. гривень. Типові порушення посадових осіб – це залучення до виконання державних замовлень підприємств з ознаками «фіктивності», значне завищення вартості будівництва, матеріалів, ремонту та обслуговування доріг і оформлення безтоварних операцій з придбання товарів або послуг.

 

Роман Насіров: У січні надходження до зведеного бюджету у порівнянні з минулорічними збільшились у 1,6 раза

У січні 2017 року Державною фіскальною службою України до зведеного бюджету перераховано 68 млрд. грн., а це у 1,6 раза, або на 25,5 млрд. грн., більше відповідного періоду 2016 року. Голова ДФС Роман Насіров повідомив про основні показники роботи ДФС у січні 2017 року.

«До держбюджету забезпечено 56 млрд. грн., що на 21,2 млрд. грн. (у 1,6 раза) більше січня 2016 року. До місцевих бюджетів – 12,1 млрд. грн., або на 4,3 млрд. грн. (у 1,6 раза) більше, ніж у січні 2016 року», - зазначив Голова ДФС.

Також спостерігається чітка тенденція до перевиконання планів надходжень платежів до загального фонду держбюджету (сальдо). Планові показники перевиконані на 23,8% (індикатив – 39 млрд. грн., факт з урахуванням відшкодування – 48,2 млрд. грн.), додатково отримано 9,3 млрд. грн., у т.ч.:

- податкові платежі на 7 млрд. грн. (або +30,4%) (індикатив – 23,0 млрд. грн., факт з урахуванням відшкодування – 30 млрд. грн.),

- митні платежі на 2,3 млрд. грн. (або +14,2%) (індикатив – 16,0 млрд. грн., факт – 18,2 млрд. грн.).

Найбільші надходження (збір) забезпечено з ПДВ (вироблені та ввезені товари) – 37,1 млрд. грн. Порівняно з січнем 2015 року (факт – 14,3 млрд. грн.) збір податку зріс у 2,6 раза, з січнем 2016 року (факт – 21,9 млрд. грн.) – у 1,7 раза.

При цьому збір ПДВ з вироблених товарів у січні 2017 року склав 21,8 млрд. грн. при середньомісячних надходженнях у 2016 році 12,4 млрд. гривень.

 

Роман Насіров підписав договір з Консультативною місією ЄС

Голова ДФС Роман Насіров та Голова Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Кястутіс Ланчінскас підписали договір про передачу ДФС обладнання у безповоротне користування.

Згідно з договором, фіскальній службі в якості міжнародної технічної допомоги  буде передане обладнання для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів.

Отримане обладнання ДФС використовуватиме відповідно до завдань проекту зі зміцнення спроможності ДФС у сфері виявлення нелегального переміщення наркотичних засобів та прекурсорів.

Під час зустрічі Голова ДФС відзначив важливість співробітництва ДФС та Консультативної місії Євросоюзу щодо вирішення проблемних питань забезпечення безпеки державних кордонів. «Ми маємо план щодо модернізації митниці, митних постів. Це стосується зокрема обладнання. Тому ми вдячні за допомогу, яку нам надає Консультативна місія Європейського союзу», - зазначив Роман Насіров.

Кястутіс Ланчінскас запевнив про готовність місії і надалі надавати підтримку ДФС, як  шляхом консультацій, так і через забезпечення фіскальних органів необхідним обладнанням.

«З огляду на те, що економіка України все більше інтегрує в ЄС завдяки поглибленій та всеосяжній зоні вільної торгівлі (DCFTA), та зважаючи на зростання транскордонної торгівлі, все більш важливою стає активізації транскордонного співробітництва в спільній боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Вживання наркотиків тягне за собою ряд додаткових проблем для суспільства, в тому числі розпад сім'ї, зростання злочинності і розповсюдження таких захворювань, як ВІЛ / СНІД. Ми пишаємося тим, що допомагаємо Україні у вирішенні цих проблем», - наголосив Кястутіс Ланчінскас.

 

Юрій Шеремет: Результати опитування платників свідчать про зменшення рівня корупції в органах ДФС

У боротьбі з корупцією керівництво ДФС покладається на співпрацю з платниками податків. Про це начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет написав у своєму блозі в інтернет-виданні «Обозреватель».

За його словами, працівники ГУВБ намагаються мінімізувати людський фактор у вирішенні тих чи інших службових питань, активно впроваджують відеоконтроль та профілактичні заходи.

«Проте ми вважаємо, що тільки наших дій замало, хоча внутрішня безпека ДФС виявляє 90% всіх правопорушень у сфері службової діяльності у т.ч. корупційних. Тому впродовж кількох років у рамках Антикорупційної програми проводимо періодичні інтерактивні анкетування платників податків. Це відбувається на веб-порталі ДФС», – наголосив Юрій Шеремет.

Оскільки державна підтримка таких заходів не здійснюється, Головним управлінням внутрішньої безпеки спільно з Департаментом інформаційних технологій ДФС розроблено спеціалізований програмний модуль, який інтегрований до процесу подання електронної звітності.

«Запровадження такої інновації дозволило отримати відомості щодо сприйняття та оцінки рівня корупції в органах ДФС від платників податків усіх категорій – як у сфері зовнішньоекономічної діяльності, так і тих, хто працює на внутрішньому ринку. Такий моніторинг дав можливість дослідити зрушення, що відбувалися протягом кожного відповідного періоду», – зазначив Юрій Шеремет.

Як розповів посадовець, результати проведеного у грудні минулого року опитування, в якому взяли участь 6,3 тис. платників податків, засвідчили зменшення проблемних ситуацій, що виникають у платників податків при спілкуванні з працівниками органів ДФС під час здійснення господарської діяльності.

Так, якщо у березні 2016 року 48% від загальної кількості опитаних платників вказали на виникнення проблемних питань між ними та працівниками ДФС, то у грудні їх кількість скоротилася до 46 %.

Про наявність поліпшень у відносинах із платниками також свідчать відповіді суб’єктів господарської діяльності на запитання: "Як змінився, на Вашу думку, рівень корумпованості в органах ДФС?".

У грудні 2016 року 13,7 % респондентів (на 4 % більше ніж у березні) повідомили про те, що рівень корумпованості в органах ДФС значно знизився. На 4 відсотки зменшилася і кількість платників, які повідомили, що показник залишився на рівні минулих років.

Проведене опитування також свідчить про зниження рівня корупції в ДФС, який респондентам пропонувалося оцінити за 10-ти бальною шкалою, де 10 – абсолютна корупція. Так, у грудні 2016 році рівень корупції як максимальний оцінили 8% платників, при цьому в березні кількість таких респондентів складала 8,8%. Про відсутність корупційних проявів повідомило 10,5 % респондентів, що на 2,3 % більше, ніж у березні 2016 року.

«На підставі отриманих нами даних опитування можна констатувати: в цілому проведені дослідження засвідчили, що результати роботи Головного управління внутрішньої безпеки по притягненню працівників органів ДФС до відповідальності за вчинення корупційних дій мали позитивний вплив на зменшення рівня корупції та покращення суспільної думки щодо діяльності органів ДФС», – підкреслив Юрій Шеремет.

 

Сергій Мартинов: В ДФС здійснюється щоденна робота з викриття корупціонерів

Виконуючи завдання керівництва Державної фіскальної служби України щодо ліквідації корупційних схем, Головним управлінням внутрішньої безпеки в 2017 році реалізовано низку оперативних матеріалів. Про це розповів заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки – начальник організаційного управління ДФС Сергій Мартинов.

За його словами, завдяки цьому вже заарештовано 17 співробітників митних та податкових підрозділів, які вдавались до корупційних дій.

Так, як розповів посадовець, у Харківській області затримано та повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди у великому розмірі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб та його підлеглого за зловживання при проведенні перевірок.

У Волинській області викрито двох хабарників з числа співробітників митного посту та управління обслуговування платників Луцької ОДПІ.

В Одеській області затримано трьох митників, які своїми неправомірними діями нанесли державі збитків на суму понад 1,2 млрд. грн.

Також повідомлено про підозру заступника в отриманні неправомірної вигоди начальника митного посту, який створював штучні перешкоди при митному оформленні вантажів.

«В інших регіонах України, зокрема, Луганській, Рівненській, Херсонській та Сумській областях завдяки зусиллям співробітників Головного управління внутрішньої безпеки затримано та взято під варту 7 службовців. До суду з обвинувальними висновками скеровано матеріали стосовно 6 службовців, причетних до корупції. Таким чином, виявлення корупціонерів та притягнення їх до відповідальності здійснюється щоденно», – наголосив Сергій Мартинов.

 

Павло Дроняк: У 2017 році розмір податкової соціальної пільги складає 800 гривень

Податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану місячну суму зарплати на розмір такої пільги. У 2017 році сума пільги складає 800 грн, тобто 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факти».

За його словами, право на податкову соціальну пільгу має кожна працююча особа, яка отримує заробітну плату і сплачує податок на доходи фізичних осіб, у разі відповідності умовам.

Так, пільга надається, якщо розмір нарахованої місячної зарплати не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, помноженому на 1,4 і округленому до десятків гривень. При цьому податкова соціальна пільга застосовується тільки до зарплати і не стосується інших доходів (заробітків підприємців або сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності).

Однак, якщо працівник, крім зарплати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учня, студента, аспіранта, ординатора, ад'юнкта, військовослужбовця пільга не використовується.

«Податкова пільга може надаватися тільки на одному місці роботи. Таким чином, якщо людина працює на декількох підприємствах, вона сама може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на пільгу, і подати роботодавцю письмову заяву», – розповів Павло Дроняк.

Посадовець підкреслив, що на податкову соціальну пільгу мають право обидва батьки і надається вона на кожну дитину, але тільки для одного з батьків граничний розмір зарплати, що дає право на пільгу збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років.

 

У січні платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 4,45 млрд. грн. податкових і митних платежів та 1,15 млрд. грн. ЄСВ

У першому місяці 2017 року органами ДФС Дніпропетровської області забезпечено надходження у бюджети усіх рівнів (без урахуванням ЄСВ) 4 млрд. 451,1 млн. грн., що на 1 млрд. 282,7 млн. грн. більше, ніж у січні 2016 року. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до Державного бюджету впродовж січня 2017 року спрямовано 3 млрд. 191,7 млн. грн., що на 849,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Січневі надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 1 млрд. 259,4 млн. грн. Це на 432,8 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 1 млрд. 148,6 млн. грн.

 

У січні громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 82 млн. грн. доходів

З початку 2017 року 1303 громадянина Дніпропетровської області задекларували 82,6 млн. грн. доходів, отриманих у минулому році. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ольга Маласай.

Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 7 громадян, в яких сума задекларованого доходу склала 26,7 млн. грн., а сума ПДФО та військового збору до сплати – 234 тис. грн.

293 громадянина задекларували дохід у вигляді спадщини, 50 - від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна. Загальна сума отриманого доходу склала 47,1 млн. грн. та 6,6 млн. грн. відповідно.

У першому місяці 2017 року 202 мешканця Дніпропетровщини задекларували  податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 360 тис. грн.

Нагадаємо, що останній день подання декларації про доходи, отримані громадянами у 2016 році - 3 травня 2017 року, а охочі реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року можуть подати податкову декларацію до 31 грудня 2017 року.

 

«Гаряча лінія» начальника відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС Юрія Ткача

Питання 1. Доброго дня. Які послуги надає Акредитований центр сертифікації ключів ІДД?

Відповідь. Добрий день. Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно – довідкового департаменту надає наступні послуги :

-  реєстрація заявників;

-  надання у користування надійних засобів ЕЦП;

-   допомога при генерації відкритих та особистих ключів;

-  обслуговування посилених сертифікатів ключів заявника (сертифікація відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів);

-  надання послуг фіксування часу;

-  консультативні послуги за зверненнями підписувачів.

Питання 2. Скажіть, будь ласка, чи можна згенерувати ключі електронного цифрового підпису для директора та печатки на один флеш - носій?

Відповідь. Ні. Для кожного ключа електронного цифрового підпису потрібен окремий носій  (флеш-носій, CD/DVD - диск).

Питання 3. Хочу запитати. Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа?

Відповідь. Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб - сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) www.acskidd.gov.ua в розділах «Форми документів» та «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів».

Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

ідентифікаційні дані власника сертифіката;

реєстраційний номер сертифіката ключа;

ключову фразу голосової автентифікації.

Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувача). У разі якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою.

Питання 4. В мене таке питання: Яким чином можна перевірити наявність особистого ключа ЕЦП на носії?

Відповідь. Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».

При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.

Питання 5. Яким чином укласти договір «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді?

Відповідь. Для укладення договору «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді можуть бути використані безкоштовні програми та он - лайн сервіси, надані компаніями-учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні у розділі «Програмне забезпечення» інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua.

Питання 6. Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?

Відповідь. Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua) використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:», або можна обрати для цього інший каталог, який у подальшому буде використовуватись в якості файлового сховища.

Питання 7. Які дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?

Відповідь. Необхідно перевірити:

- який ключ ЕЦП використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа.

Якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему, необхідно: звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

 

З 1 січня 2017 року розширився перелік товарів, при реалізації яких обов’язково необхідно використання РРО

Фіскальними органами Дніпропетровської області на сьогодні зареєстровано близько 23 тисяч реєстраторів розрахункових операцій. Про це на прес-конференції у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив фахівець відділу фактичних перевірок контролю за безготівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Мажаєв. Він повідомив, що 20 грудня 2016 року прийнято Закон України №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким, зокрема, передбачається обов’язкове використання РРО реалізаторами складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.

«Це непродовольчі товари широкого вжитку, прибори, машини та устаткування, що складаються з вузлів, блоків, комплектуючих, а також мають технічні характеристики та супроводжуються технічною документацією із встановленим гарантійним строком» - роз’яснив Геннадій Мажаєв. Перелік продукції, що підпадає під дію цього закону буде сформовано і затверджено Кабінетом Міністрів України до 1 березня 2017 року.

На сьогодні, до таких товарів відносяться: побутова радіоелектронна апаратура, електрощитові машини і прибори, комп’ютери, засоби зв’язку, прибори складної механіки (в тому числі годинники і секундоміри), музикальні інструменти, товари для спорту, зброя та інше. Завдяки обов’язковому використанню РРО при реалізації таких товарів збільшиться захист споживачів такої техніки за рахунок гарантування якості, зменшиться ринок контрафактної та контрабандної продукції і, відповідно, зростуть надходження до бюджету.

 

У січні місцеві бюджети Нікопольщини отримали понад 68 мільйонів гривень

Платники Нікопольського регіону спрямували до місцевого бюджету 68,1 мільйон гривень. Як зазначив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, надходження до місцевих бюджетів порівняно з минулорічними зросли на 18,6 мільйонів гривень, темп росту 137,6 відсотки.

Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:

  • податок на доходи фізичних осіб – за січень 2017 року надходження склали 40,7 млн грн, або 59,8 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. У порівнянні до аналогічного періоду минулого року надходження зросли на 9,4 млн грн., або на 30,1 відсотки;
  • плата за землю – надходження склали 12,2 млн грн. або 18,0 відсотки від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. До минулого 2016 року надходження збільшились на 2,8 млн грн., або на 30,1 відсотки;
  • єдиний податок – надійшло 8,7 млн грн., або 12,7 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів, проти минулого року надходження зросли майже на 4,4 млн грн, темп росту склав 200,7 відсотків.

 

Нікопольська ОДПІ: У січні 2017 року платники податків перерахували більше 32 млн грн єдиного внеску

Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, платники податків Нікопольського регіону у січні поточного року сплатили 32,2 млн грн єдиного внеску. Відносно минулого 2016 року надходження ЄСВ зросли на 178,5 тис. грн, темп росту 100,6 відсотки.

Звертаємо увагу, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464),який набув чинності з 1 січня 2017 року.

Відповідно до нових норм з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.

При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 грн на місяць.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст.4 Закону №2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Брайан Річард: Митниця отримала важливий інструмент для боротьби з контрабандою наркотиків

Отримані від Консультативної місії Європейського союзу тести для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів стануть практичною допомогою фіскальній службі у боротьбі з контрабандою наркотиків. Про це повідомив Голова Компоненту зі стратегічного реформування цивільного сектора безпеки Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС) Байан Річард під час підписання договору про передачу ДФС обладнання для виявлення наркотичних засобів та прекурсорів.

«Коли митник виявляє наркотики, або думає, що він знайшов їх, він бере ці тести і відкриває їх повільно, тому, що коробка складається з ампул. Він вводить речовину в ампулу і якщо вона пожовтіє, або стане блакитною, залежачи від типу наркотиків, це стане сигналом про дійсне виявлення наркотиків», – розповів Брайан Річард.

Після виявлення у такий спосіб наркотиків, їх направляють у лабораторію для кінцевого аналізу – встановлення типу наркотичної речовини та її чистоти.

Так, лише протягом січня поточного року митницями ДФС зафіксовано 66 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вилучено кокаїну – 0,002 кг, канабісу – 28,86 кг; 0,014 кг, 680 таб., 75 капс., 3 амп., 0,04 л інших наркотичних засобів; 0,274 кг, 1 955 таб. психотропних речовин; а також 0,1 кг, 26 табл. прекурсорів.

Загалом, протягом минулого року митницями ДФС виявлено 1 122  факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (за 2015 рік виявлено 970 фактів). Вилучено кокаїну – 11,9 кг, канабісу – 49,2 кг; 5,2 кг, 17 758 таб., 1 095 капс., 112 амп., 0,28 л інших наркотичних засобів; 9,3 кг, 37 943 таб., 21 206 капс., 10 амп., психотропних речовин; а також 5,7 кг, 1 880 табл., 171 л, 8 капс., 1 амп. прекурсорів.

Найбільша кількість випадків затримань припадає на автомобільний вид транспорту – 540, залізничний – 106, авіаційний – 31, морський – 23, поштовий зв’язок – 383, пішки – 39 випадків.

Найчастіше наркотичні речовини намагалися ввезти в Україну. За вказаний період зафіксовано 830 таких випадків. Під час вивезення зафіксовано 292 таких спроб.

Виявлено випадків незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на кордоні з Російською Федерацією – 221, з Молдовою – 182, з Республікою Білорусь – 132, з Угорщиною – 85, з Польщею – 72, з Румунією – 15 та з Словаччиною –10.

Відповідно до вимог КПК України митницями ДФС до правоохоронних органів України направлено 724 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених КК України, з яких 517 повідомлень – за ст. 305 КК України та 207 повідомлень – за ст. 307, 309 КК України.

 

Шановні платники податків!

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що в рамках співпраці Територіальним Відділенням Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» заплановано проведення 16 лютого 2017 року о 10 годині спільної зустрічі з представниками бізнесу на тему «Обговорення проекту ліберального Податкового кодексу України», розробленого фахівцями Асоціації платників податків України у співпраці з українським бізнесом.

У заході приймуть участь в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Томчук Оксана Валентинівна та президент ВГО «Асоціації платників податків України» Катамадзе Грігола Шалвович.

Зустріч відбудеться за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, актова зала.

Після обговорення відбудеться безкоштовний семінар стосовно змін законодавства за участі ведучих фахівців ВГО «Асоціації платників податків України».

 

«Акциз-2017»: у Дніпрі ліквідовано 28 незаконних АГЗС

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували мережу незаконних заправок на території м. Дніпро.

В рамках проведення операції «Акциз-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території міста незаконно діють автогазозаправні станції, які реалізовують скраплений газ без державної реєстрації як платника акцизного податку, без його декларування та сплати, без застосування РРО та без відповідних дозвільних документів.

На підставі ухвал суду проведено 28 оглядів за адресами розташування АГЗС, за результатами яких вилучено 57,3 м3 скрапленого газу пропан-бутан орієнтовною вартістю 702 тис. грн. та обладнання на 5,65 млн. грн. Загальна орієнтовна вартість вилучених ТМЦ становить майже 6,4 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

 

Січневі надходження від Дніпропетровської митниці ДФС склали 1,16 мільярдів гривень

Протягом січня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано до державного бюджету 1 млрд. 160 млн. грн. При цьому, порівняно з січнем 2016 року надходження коштів в першому місяці 2017 року збільшились на 178,2 млн. грн., або на 18,2%.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за січень 2017 року склав 72,4%, імпорт - 27,6%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт - 53,3%, імпорт - 46,7%.

Основна кількість товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (47,5%), СНД (27,1%), Азії (20,2%). Основні імпортери: країни СНД (44,8%), ЄС (33,0%), Азії (14,3%).

 

Про деякі сервіси «Електронного кабінету платника»

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в «Електронному кабінеті платника» функціонують такі електронні сервіси:

►«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»

Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно у розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid.

► «Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді»

Фізичні особи у відкритій частині «Електронного кабінету платника» можуть заповнити, зберегти та роздрукувати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді. Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.

Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Декларування доходів громадян».

 

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

 

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

Шановні громадяни, кампанія декларування доходів, отриманих у 2016 році, триває!

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян (ч.2 ст.67 Конституції України).

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), розподіляються на дві категорії:

- осіб, які зобов’язані подавати річну Декларацію;

- осіб, які мають право подати Декларацію добровільно у разі реалізації права на податкову знижку.

Форма Декларації, за якою здійснюється декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів:

- особисто платником або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Для подання Декларацій в електронній формі платнику податків потрібно:

- отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (далі – АЦСК ІДД ДФС);

- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Детальну інформацію щодо порядку підготовки документів, необхідних для реєстрації та отримання послуг ЕЦП, можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням: http://acskidd.gov.ua/r_kor

Повідомляємо, що отримати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС:

► у місті Дніпро за адресами:

- проспект Слобожанський, буд.95а, центр обслуговування платників, зала 3, кабінети 9 та 10;

- проспект Богдана Хмельницького, буд.25, вікна реєстрації користувачів ЕЦП №21 та №22;

► у місті Кривий Ріг за адресою проспект Героїв – підпільників, буд. 42, кабінет 112а.

Детальніше про режим роботи та контактні телефони пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна дізнатися у розділі «Контакти» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС за посиланням:http://acskidd.gov.ua/contacts

 

Строк подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю – 20 лютого

Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

Відповідно до п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися такі зміни.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 112.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Особливості справляння рентної плати за користування надрами у 2017 році

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України, керуючись нормами Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, у листі від 30.01.2017 №2071/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №2071) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2017 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Зокрема, цими Законами внесено наступні зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині справляння рентної плати за користування надрами.

  1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено суб’єктів господарювання, які виконують роботи, проведення яких потребує отримання погодження Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) (п.п.1 п.108 розділу І Закону №1797).
  2. До об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин віднесено обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої під час виконання робіт, що потребують погодження Держгеонадрами, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п.2 п.108 розділу І Закону №1797).
  3. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.3 п.108 розділу І Закону №1797)
  4. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичною вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797).
  5. Визначено, що при обчисленні вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період не включаються витрати:

- пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) (абзац третій п.п.3 та п.п.4 п.108 розділу І Закону №1797);

- пов’язані із фасуванням (бутелюванням) (п.п.5 п.108 розділу І Закону №1797).

  1. Виключено положення ПКУ, якими встановлювався порядок визначення та опублікування величини коригуючого коефіцієнта, яка повинна застосовуватися до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
  2. Уточнено, що у разі переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому він його переоформив (п.п.6 п.108 розділу І Закону №1797).
  3. У новій редакції викладено порядок справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угод про розподіл продукції (п.132 розділу І Закону №1797.
  4. Змінено ставки рентної плати, визначені пунктом 252.20 статті 252 та пунктом 253.5 статті 253 ПКУ (пункти 17 та 18 розділу I Закону №1791).

Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2017 ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, становить 29% від вартості видобутих у податковому (звітному) періоді обсягів природного газу.

Лист №2071 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plat/rentna-plata1/listi-/71177.html

 

Податковий календар на 15 та 17 лютого 2017 року

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що

 15 лютого, середа, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень 2017 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за січень 2017 року;

 17 лютого, п’ятниця, останній день сплати:

- податку на прибуток підприємств за 4-й квартал 2016 року;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року;

- ПДВ платниками, в яких базовий податковий період дорівнює календарному кварталу, за 4-й квартал 2016 року;

- екологічного податку за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 4-й квартал 2016 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за 4-й квартал 2016 року;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за 4-й квартал 2016 року;

- туристичного збору за 4-й квартал 2016 року;

- єдиного податку за 4-й квартал 2016 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 4-му кварталі 2016 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- податкових зобов’язань, визначених у податковий декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування за результатами 2016 року.

 

Застосування ставок податку на доходи фізичних осіб та військового збору до доходів, отриманих у 2016 році

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що до доходів, отриманих у 2016 році, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах:

- 18% бази оподаткування щодо:

  • доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
  • перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;
  • пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167 статті 167 ПКУ).

- 5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

- 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

 Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування збором за доходами, визначеними статтею 163 ПКУ.

Разом з тим, підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільнено від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

 

Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного року витрати, зокрема, на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Пунктом 4 ст.4 Закону України від 25.12.2008 №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п.1 ст.4 Закону).

Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 №140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом:

- сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

- надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.

При цьому, державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п.3 ст.4 Закону).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.06.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Деякі зміни трансфертного ціноутворення у 2017 році

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, підпунктом 39.2.1.7 ПКУ передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими, а саме: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

Слід зазначити, що нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону №1797 зазнала змін гранична дата подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт), а саме: граничний строк подання Звіту перенесений з 1 травня на 1 жовтня року, що настає за звітним (п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ).

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки Звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) Звіту.

Водночас подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому Звіті.

Також ПКУ забороняє платнику податків подавати уточнюючий Звіт під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що Звіт за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2 ПКУ до 01.10.2017, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017.

 

Граничні терміни подання декларацій про майновий стан і доходи фізичними особами – платниками податків

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для різних категорій фізичних осіб встановлено різні граничні строки подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а саме:

► для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

Звертаємо увагу, що п.49.20 ст.49 ПКУ визначено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи норми п.49.20 ст.49 ПКУ останній день подання Декларації за 2016 рік для громадян і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати Декларації – 3 травня 2017 року;

► для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Отже, останній день подання Декларації за 2016 рік для таких осіб – 9 лютого 2017 року;

► для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця податкового 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ);

 ► для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.п.179.3 ст.179 ПКУ).

 

Актуально для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та декларують доходи за 2016 рік

Нікопольська ОДПІ нагадує, що декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків у 2016 році, здійснюється за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479).

У рядку 8 розділу І Декларації платник податків самостійно визначає категорію, до якої слід віднести платника, а саме:

- громадянин;

- особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

 Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для платників податку – фізичних осіб – «незалежників» 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

 Платники податку – фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

 Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку «Х» у клітинці «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність».

Граничний термін подання Декларації за 2016 рік для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати ПДФО та військового збору до 1 серпня року, що настає за звітним, тобто останній день сплати – 31 липня 2017 року.

 

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році триває: способи надання декларації про майновий стан і доходи

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).

Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

- батьків (усиновителів), опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

 - державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

 

Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб – підприємців за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст.1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).

Дії, передбачені частиною першою ст.1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Відповідно до п.5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 104.13 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Права та обов’язки платників податків

Нікопольська ОДПІ інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 16 та 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують обов’язки та права платника податків.

Законом №1797 доповнено перелік прав платників податків, а саме: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію (п.п.17.1.7 п.17.1 ст17 ПКУ).

Законом №1797 також передбачено функціонування електронного кабінету.

Відповідно до п.п.14.1.562 п.14.1 ст.14 ПКУ електронний кабінет - це електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, передбачених ПКУ, що складається з:

- апаратно-програмного комплексу;

- портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

- портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;

- програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

- інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нововведеннями, запровадженими Законом №1797 платник податків має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом) (п.п.17.1.14 п.17.1 ст.17 ПКУ).

З першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року:

- пункт 16.1 статті 16 ПКУ буде доповнено підпунктом 16.1.14, згідно з яким платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому ПКУ, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом;

- пункт 17.1 статті 17 ПКУ буде доповнено підпунктами 17.1.13 та 17.1.14, згідно з якими платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п.17.1.13), і реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку (п.п.17.1.14).

 

Проведення перевірок контролюючими органами – зміни у 2017 році

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 75 – 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують питання проведення перевірок контролюючими органами.

Законом №1797 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 «Види перевірок» ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах

Стаття 76 «Порядок проведення камеральної перевірки» ПКУ доповнена пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Як нововведення, Законом №1797 передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (ст.77 «Порядок проведення документальних планових перевірок» ПКУ доповнено п.77.1).

Законом №1797 доповнено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, підставою, коли платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (до п.78.1 ст.78 «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» ПКУ додано підпункт 78.1.19).

Законом передбачено алгоритм дій контролюючих органів у разі недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Зміненим пунктом 81.2 статті 81 «Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок» ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

 

Внесені зміни до Положення про митні декларації

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 01.02.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 №27 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова №27).

З метою покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, приведення нормативно-правових актів з питань державної митної справи у відповідність із Митним кодексом України Постановою №27 внесено зміни до пунктів 26 та 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».

Постановою №27 передбачено подання додаткової митної декларації та сплату митних платежів у місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.

Крім того, відповідно до змін, внесених Постановою №27, митним органом заповнюється та оформляється аркуш коригування у разі внесення до митної декларації змін, пов’язаних із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов’язаних з коригуванням вартості товару, що вивозиться за межі митної території України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету.

Постанова №27 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 01.02.2017 №19.

 

Про рентну плату за спеціальне використання води

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надані методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) у 2017 році.

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 – 258 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 ПКУ передбачено внести зміни у частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов’язань з Плати.

Пунктом 20 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 ПКУ та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791, починаючи з 01.01.2017.

Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Враховуючи викладене та положення пункту 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 50% Плати, на податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Платниками Плати визначені суб’єкти господарювання – водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ, неплатники визначені пунктом 255.2 статті 255 ПКУ.

Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 ПКУ.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за 1-й квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.

Якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником Плати, у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то оскільки податкова звітність з Плати подається наростаючим підсумком, такий суб’єкт господарювання повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність з Плати до кінця звітного (податкового) року.

 

Основні зміни у 2017 році стосовно трансфертного ціноутворення

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України.

З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 02.02.2017 №2376/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №2376) повідомила про основні зміни, внесені Законом №1797 стосовно трансфертного ціноутворення, які стосуються:

  1. Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими.
  2. Звіту про контрольовані операції.
  3. Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись.
  4. «Низько податкових» юрисдикцій – новий перелік.
  5. Контрольованих операції, які здійснюються за форвардними та ф’ючерсними контрактами.
  6. Зіставних юридичних осіб.
  7. Діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін.
  8. Групування контрольованих операцій.
  9. Проведення коригування комерційних та фінансових умов операцій.
  10. Застосування методів трансфертного ціноутворення.
  11. Самостійного коригування.
  12. Документації з трансфертного ціноутворення.
  13. Відповідальності та штрафних санкцій.
  14. Підстав для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
  15. Різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

Лист №2376 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням  http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/284636.html

 

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.

Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%;

- для земель несільськогосподарського призначення - 106%.

На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

 

Терміни звітування та сплати податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Нікопольська ОДПІ нагадує, що платники рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказами Міністерства фінансів України:

- від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, – за 4-й квартал 2016 року;

- від 07.11.2016 №927, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669, – за 1-й – 4-й квартали 2017 року.

Відповідно до підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації.

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Плати та подання податкової звітності з Плати, положення підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ у частині подання платником Плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Плати є:

- за 4-й квартал 2016 року: 9 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

- за 1-й квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

- за 2-й квартал 2017 року: 9 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;

- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

 

Строки сплати плати за землю

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за календарний місяць, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

 

Яка вартість подарунків не оподатковується податком на доходи фізичних осіб з 01.01.2017?

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 р. становить 3 200 грн.

 

Сектор організації роботи

Резервісту компенсується:

  • Середньомісячна заробітна плата за той час, що він перебував у військовій частині ( не менше 3200 грн.).
  • Гроші за проїзд до військової частини та в зворотному напрямку (або забезпечується його доставка військовим комісаріатом до місця проведення зборів та в зворотному напрямку)

Резервісту виплачується (в залежності від військового звання):

  • Одноразове грошове заохочення за підсумками року (тим, хто виконав програму зборів) від 1600 до 3100 гривень
  • Грошова виплата за 30 діб підготовки від 2400 до 3200 гривень
  • Добові за 30 діб перебування у військовій частині від 180 до 450 гривень.
  • Один прожитковий мінімум тим, які на день призову на збори не працюють -1600 гривень

Резервісту на весь період виконання обов’язків служби у військовому резерві (час проведення зборів) гарантується забезпечення робочого місця та державне страхування, безкоштовне медичне забезпечення

У підсумку за 30 днів зборів у 2017 році резервіст отримає (без відрахування податку на прибуток):

  • Від 2580 гривень до 3650 гривень (в залежності від військового звання)
  • Один прожитковий мінімум на місяць тим, які на день призову на збори не працюють -1600 гривень
  • Середньомісячну заробітну плату за той час, що він перебував у військовій частині (не менше 3200 гривень) – для працюючих
  • За підсумками року, тим, хто виконав програму зборів від 1600 до 3100 гривень (в залежності від військового звання)
  • Можливість зустрітися раз на рік зі своїми бойовими товаришами, удосконалити свої військові навички, отримати нову спеціальність, посаду, чергове військове звання, практично виконати стрільби з бойової зброї, стрибки з парашуту тощо.

Під час зборів резервісти можуть в добровільному порядку укласти контракт на продовження служби у військовому резерві Збройних Сил України у військовій частині за їх вибором.

Завтра, 8 лютого, о 10:00 біля пам’ятного місця форсування р. Дніпро (пам’ятник «Гармата») відбудеться урочистий захід, присвячений 73-й річниці вигнання нацистів із Нікополя. Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до заходу.

Ми у соц-мережах

Нікопольська міська рада
inform@nikopol-mrada.dp.gov.ua

Електрометалургів, 3, Нікополь, 53200, Україна

(05662) 68-03-00
5-03-02
Гаряча лінія міста