Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.

6 Awetive Megadeal Sportson Center Ispolkom 7 8 9 10 11 12
01 / 12

6

02 / 12

Awetive

Corporate Template

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
03 / 12

Megadeal

eCommerce Theme

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
04 / 12

Sportson

Sports Template

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore
Read More
05 / 12

Center

06 / 12

Ispolkom

07 / 12

7

08 / 12

8

09 / 12

9

10 / 12

10

11 / 12

11

12 / 12

12

28 липня у сквері за «Танком» на Площі Незалежності пройшов  «Сімейний вікенд». В той час, коли дорослі мали змогу подивитися на витвори майстрів прикладного мистецтва,  випити запашної кави чи чаю та поспілкуватися один з одним,  наймолодших нікопольців активно розважали аніматори.

Родзинкою сімейного вікенду стала естафета здоров’я, у якій діти дізналися про найважливіші складові здорового способу життя. Також у програмі заходу були спортивні розваги, цікаві конкурси та  майстер-класи.

 Прес-служба міської ради

З 11 липня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 454 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» змінено умови припинення виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям. Так, тепер виплата допомоги малозабезпеченим сім’ям може бути припинена у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї.

         Виплата допомоги малозабезпеченим сім’ям припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно) з наступних причин:

  • подання безробітним заяви при припинення реєстрації;
  • встановлення факту подання недостовірних даних, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного;
  • встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
  • припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
  • відмови від двох пропозицій підходящої роботи;
  • у разі невідвідування центру зайнятості без поважних причин.

Інформування управління праці та соціального захисту населення стосовно дотримання безробітним працездатним членом малозабезпеченої сім’ї законодавства про зайнятість у частині сприяння своєму працевлаштуванню та припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу малозабезпеченої сім’ї, здійснюється центрами зайнятості до 10 числа місяця, що настає за звітним.

 

Управління праці та соціального захисту населення

Працівники Нікопольського відділу поліції спільно з співробітниками прокуратури та СБУ затримали групу злочинців, які скоїли подвійне вбивство та поранили жінку в Червоногригорівці. Про це 24 липня під час прес-конференції повідомив начальник Нікопольського відділу поліції Євген Кравцов.

Трагедія сталася 30 травня біля кафе «Родина» у селищі Червоногригорівка. Було вбито 71-річнного місцевого підприємця та 44-річного охоронця водонапірної вежі, що працював поруч. Зловмисники намагалися вбити і дружину підприємця у власному будинку. Жінка отримала поранення та встигла викликати поліцію і швидку.

В ході оперативно-розшукових заходів поліцейські вийшли на слід злочинців. Знаючи, що потерпіла жінка перебуває в лікарні, злодії здійснили крадіжку побутової техніки з оселі вбитого підприємця. Ключі від будинку вони забрали в момент вбивства чоловіка. Речі, які були викрадені з будинку та арсенал зброї поліцейські вилучили у затриманих під час проведення санкціонованого обшуку.

Євген Кравцов розповів, що підозрювані особи затримані та перебувають під вартою. Злочинцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 10 років до довічного ув’язнення.

 

Прес-служба міської ради

Як відомо, з 1 липня 2017 року в повноцінному режимі запрацювала система моніторингу оцінки ризиків, що дає можливість призупинення реєстрації ризикових податкових накладних.

Аналіз роботи системи показав, що є ряд суб'єктів господарювання, які все ще шукають можливості для блокування системи та її повного скасування. Окрім того, в інформаційному полі ведеться масова дискредитація роботи електронної процедури виявлення зловживань в системі ПДВ зокрема та Державної фіскальної служби України загалом.

На сьогодні виявлено близько десятка компаній, які за короткий проміжок часу завантажували в систему фіктивні податкові накладні, маючи на меті «обвалити» роботу системи. За час роботи СМКОР такі «бізнесмени» намагалися зареєструвати десятки тисяч податкових накладних, щохвилини фіксувалися спроби реєстрації близько 500 накладних. Так, наприклад, один платник намагався зареєструвати  3566 податкових накладних на суму 7,4 млн. грн., другий – 1812 податкових накладних на суму 0,3 млн. грн., третій – 92 податкові накладні на суму 2431 грн.

Однак вони були заблоковані системою. Акцентуємо увагу, що загальна кількість усіх заблокованих накладних складає близько 1%.

«Система довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати. Kінцева мета - повністю скасувати автоматичне блокування накладних, щоб у нечесних на руку бізнесменів з'явилася можливість повернутися до старих схем, які дозволятимуть обходити податкове законодавство, – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, – Система побудована таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Тобто мова йде не лише про потенційні порушення, а й про неможливість формування фіктивного податкового кредиту. Саме тому, «нечисті на руку» ділки спричиняють галас про недосконалість та неефективність системи».

Економічний ефект за період роботи в тестовому режимі (3 місяці) СМКОР – додаткові 7 млрд. грн. до державного бюджету.

В той же час, представники бізнесу, чиї податкові накладні було заблоковано, повинні підтвердити документально реальність проведених операцій. В такому разі податкові накладні будуть розблоковані. ДФС рекомендує бізнесу подавати документацію на підтвердження в електронному вигляді для прискорення процедури розгляду заяви комісією.

Зі свого боку Служба постійно працюватиме над удосконаленням системи, дослухаючись до всіх зауважень в рамках регулярних контактів з бізнесом.

 

В ДФС обговорили можливості надання технічної допомоги з боку ЄС

Технічна допомога ЄС у сфері реформування сектору управління державними фінансами стала основною темою для обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Європейської комісії.

Під час зустрічі зазначалося, що вже узгоджені напрями подальшої підтримки ЄС процесу реформування системи управління державними фінансами в Україні та завершено підготовку відповідної програми співпраці ЄС та України на період 2018 – 2021 рр.

«Враховуючи те, що бюджетний процес та збір податків є ключовими питаннями цієї програми, ми вдячні Європейській комісії за підтримку наших ініціатив у напрямі реформування Державної фіскальної служби. Також ми зацікавлені у доступі до технічної експертизи та досвіду різних країн-членів ЄС і міжнародних фінансових установ, що передбачено умовами програми», - наголосив Мирослав Продан.

Представники ЄС поінформували про заплановані компоненти та можливості технічної допомоги з боку ЄС фіскальній службі.

Так, зокрема, надання технічної допомоги планується за трьома напрямами.

Перший з них стосується мобілізації доходів та передбачає підтримку впровадження нової стратегії дотримання платниками податкового законодавства (комплаєнс) та приєднання до ініціативи ОЕСР з автоматичного обміну інформацією щодо іноземних фінансових рахунків, що впроваджується в рамках Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією з податкових питань.

Крім того, передбачена підтримка впровадження стратегії реформування митниці та плану дій з її реалізації,  гармонізація митного законодавства, приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, Нової комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS), підвищення ефективності пост-митного контролю.

Другий напрям стосується підтримки системи розвитку управління персоналом та антикорупційної політики.

Третій напрям - ІТ-підтримка обміну інформацією між МФУ, ДФС та Казначейством, а також підтримка розвитку ІТ-систем, автоматизації функцій в системі управління державними фінансами.

За словами представників ЄС, оскільки Стратегія управління державними фінансами та План дій з її реалізації вже прийняті, важливо забезпечити існування відповідних структур з нагляду та координації процесу реформування, що в свою чергу сприятиме ефективній та своєчасній реалізації реформ.

 

Україною та Молдовою розпочато спільний контроль на пункті пропуску «Кучурган – Первомайськ»

На міжнародному автомобільному пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ» придністровської ділянки українсько-молдовського кордону відсьогодні буде здійснюватися спільний контроль українських та молдовських митників.

Встановленню спільного контролю передувала велика робота як з української, та і молдовської сторони. Протокол, Технічна схема та Режимні правила організації спільного контролю були підготовлені прикордонними та митними службами України та Молдови в максимально короткі терміни за участі Місії Європейського Союзу по прикордонній допомозі Молдові та України (EUBAM).

Як зазначив в.о. Голови Мирослав Продан, завдяки можливості відрахування 10% від надходжень перевиконаних митних платежів на розвиток інфраструктури пунктів пропуску, було виділено кошти на закупівлю трансформаторної підстанції та дизель-генератора. Крім того, встановлені модулі для здійснення митного та прикордонного контролю.

Планується, що в подальшому (орієнтовно у серпні цього року) буде здійснено технічний огляд пункту пропуску експертами Міжнародної організації міграції, EUBAM, прикордонними та митними службами України та Молдови для визначення подальшої роботи у напрямі розвитку необхідної інфраструктури.

Загалом, на українсько-молдовському кордоні Державною фіскальною службою здійснюються чотири інфраструктурних проекти, фінансування яких передбачено у рамках Флагманської ініціативи Східного партнерства.

Окрім, організації спільного контролю на пункті пропуску «Кучурган –Первомайськ», це – реконструкція пункту пропуску «Рені – Джюржюлешті», будівництво спільного керівного пункту «Паланка» та впровадження системи відеоконтролю в автомобільних пунктах пропуску на українсько-молдовському кордоні.

Крім того, здійснюються заходи щодо будівництва з метою зміни статусу пункту пропуску «Бронниця-Унгурь» з місцевого на міжнародний.

Нагадаємо, угодою між Урядами України та Молдови визначені 7 пунктів пропуску, у яких передбачається спільний контроль (з них на придністровській ділянці розташований один пункт – «Кучурган-Первомайськ».) На сьогодні спільний митний контроль здійснюється у 5 міжнародних пунктах пропуску на українсько-молдовському кордоні.

Загалом на українсько-молдовському державному кордоні відкрито 67 пунктів пропуску, з них 25 – на придністровській ділянці кордону.

У пункті пропуску «Кучурган-Первомайськ» здійснюється митний контроль товарів, оформлених у режимах «транзит» та «експорт», які вивозяться з митної території України у Республіку Молдову.

Так, в першому півріччі 2017 року в режимі «транзит» через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» вивезено товарів в кількості 52 тис. тон на суму 1 млрд. 300 млн. грн., а в режимі «експорт» - понад 13 тис. тон на суму 535 млн. грн.

З початку поточного року переміщення транспортних засобів через пункт пропуску «Кучурган – Первомайськ» у середньому на добу складає 1500 легкових транспортних засобів, 150 вантажних транспортних засобів та 26 автобусів.

 

 

Микола Чмерук: На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні

На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.

«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.

Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

 

Владислав Павлов: Цього року очікується сплата податку на нерухомість громадянами у розмірі 500 млн. гривень

Протягом поточного року фізичним особам - власникам житлової нерухомості сформовано близько 1 млн. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Загальна сума податку, яку мають сплатити власники, складає понад 500 млн. гривень. Про це розповів начальник управління адміністрування майнових податків і зборів Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Владислав Павлов 18 липня під час прес-конференції.

За його словами, порівняно з минулим роком очікувана до сплати сума податку зросла більш ніж вдвічі. У 2016 році платники сплатили до місцевих бюджетів 209 млн. грн.. податку на нерухомість.

«На сьогодні платниками вже сплачено 61 млн. грн.. податку на нерухоме майно. Нагадаю, що цього року платники сплачують цей податок за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості», – зазначив Владислав Павлов.

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Оскільки податок сплачується до місцевих бюджетів, то відповідно і ставки встановлюються рішеннями місцевих рад. У 2016 році ставки були встановлені у розмірі, не більше 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2016 році – 1378 грн.), за 1 кв. метр.

Водночас, вважає посадовець, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є обтяжливим для наших громадян, оскільки законодавцем встановлені певні пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.

«Тобто, якщо у платника є квартира, загальна площа якої становить, наприклад, 70 кв. м., то з урахуванням пільгових 60 кв.метрів, сплачуватиме він лише за 10 кв. м. Крім того, за рішенням місцевих рад можуть встановлюватися додаткові пільги для окремих категорій населення залежно від їх майнового стану», – роз’яснив Владислав Павлов.

У той же час такі пільги не стосуються майна, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі.

Власники квартири, яка перевищує 300 кв.м., та/або будинку, що перевищує 500 кв. м., сплачуватимуть додатково 25 тис. грн. за кожний такий об’єкт.  

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

«Відповідальність за несплату узгодженого податкового повідомлення рішення настає з 61 дня з моменту його отримання. Платнику з цього часу будуть нараховано і штрафні санкції, і пеня за несплату податків. Якщо заборгованість до 30 днів, то штрафні санкції становлять 10% від визначеної суми, понад 30 днів – максимальний розмір – 20%», – розповів Владислав Павлов.

Посадовець також звернув увагу, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення, не є об’єктом оподаткування у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції.

 

ДФС: Посилено заходи з викриття спроб незаконного переміщення громадянами товарів через кордон подрібненими партіями

За результатами аналізу викритих спроб незаконного переміщення товарів та мінімізації податків при їх імпорті, виявлено системну проблему, пов’язану з наявністю у торговому обігу на території України товарів, митне оформлення яких не здійснювалось, через що державний бюджет не отримав у повному обсязі належні митні платежі. Про це повідомив в.о. директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням  Олексій Сівірін.

За його словами, однією з причин такої ситуації на вітчизняному ринку імпортних товарів є використання несумлінними громадянами (так званими «піджаками»), прогалин у діючому законодавстві.

«Для недопущення ухилення від сплати митних платежів та зборів у повному обсязі, максимального використання можливих резервів для виконання планових завдань щодо надходження митних платежів митницям Західного регіону проводиться комплекс заходів з посилення контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України товарів, які мають характерні ознаки подрібнених партій», - зазначив Олексій Сівірін.

Зокрема, на постійній основі перевіряються й перевірятимуться надалі документи, що підтверджують придбання громадянами ввезених товарів, проводитиметься опитування осіб щодо їх можливого залучення до систематичного переміщення через митний кордон подрібнених партій товарів та попередження громадян про можливість притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митного та податкового законодавства. Також акцентовано увагу на  оперативному обміні інформацією з Державною прикордонною службою України та митними адміністраціями іноземних країн для виявлення порушень митного законодавства.

Водночас, за словами Олексія Сівіріна, одним з дієвих шляхів вирішення проблеми переміщення товарів подрібненими партіями має стати внесення суттєвих змін до Митного кодексу України, спрямованих на припинення існування сприятливих умов для незаконного переміщення громадянами товарів, що використовуються або можуть використовуватись у торговому обігу на території України.

Загалом, у І півріччі 2017 року митницями ДФС складено понад 14,2 тис. протоколів про порушення митних правил на суму понад 1,03 млрд. грн. Кількість складених протоколів порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 31%.

Із загальної кількості зафіксованих правопорушень понад 13 тис., або 91% вчинені фізичними особами. При цьому вартість предметів правопорушень у цих справах становить понад 228 млн. грн. За аналогічний період минулого року митницями виявлено 9,2 тис. таких правопорушень на суму 245 млн. грн.

Майже 80% правопорушень, здійснених фізичними особами, – це  порушення строків доставки транспортних засобів особистого користування, ввезених в режимі «транзит», а також перевищення строку тимчасового ввезення.

Найбільш поширеними способами незаконного переміщення товарів через митний кордон України громадянами є:

- переміщення обмежених або заборонених товарів через зони спрощеного митного контролю (зелений коридор) – ст. 471 МК України, яка передбачає стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. та конфіскації обмежених або заборонених товарів. Так, за перше півріччя 2017 року припинено понад 1 тис. таких порушень на суму предметів 52 млн. грн. Найчастіше предметом правопорушень стає валюта, товари народного вжитку;

- недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про наявність, найменування, назву, кількість, тощо товарів (ст. 472 МК України). Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості незадекларованих товарів та їх конфіскація. У поточному році складено 881 протокол про порушення митних правил на суму 60 млн. грн.;

- переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МК України), зокрема фізичне приховування товарів в тайниках, сховищах. Відповідальність за таке правопорушення – штраф у розмірі 100% вартості товарів та їх конфіскація, а при повторному правопорушенні розмір штрафу збільшується до 200%. За звітний період виявлено понад 1,3 тис. порушення митних правил на суму 82,1 млн. грн.

 

Питання заборгованості з заробітної плати розглядалися на комісії у Дніпровській міській раді

Вирішення питань заборгованості виплати заробітної плати і, відповідно, надходження до бюджетів податку на доходи з фізичних осіб та військового збору розглядалися на комісії у Дніпровській міській раді. На комісію запрошені представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області та підприємств, які на сьогодні мають найбільшу заборгованість з зазначених податків.

Присутня на комісії в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова зазначила, що не сплата заробітної плати найманим працівникам погіршує їх соціальне становище та зменшує надходження податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ і військового збору до міського бюджету. Адже, сплата заробітної плати – першочерговий обов’язок керівництва підприємств - боржників.

На комісії розглянуто економічний стан на трубному заводі міста Дніпро і Південному машинобудівному заводі, де заборгованість перед робітниками перевищує 75 мільйонів гривень. Так, на трубному заводі на сьогодні працює більше 1 тисячі 200 найманих працівників, в той же час підприємство, незважаючи на важкий економічний стан поступово погашає заборгованість з заробітної плати і намагається вирішити складні економічні і технічні проблеми, що виникли на підприємстві.

На комісії вирішено найближчим часом більш детально розглянути можливість сплати підприємствами заборгованості та постійно відстежувати динаміку виконання соціальних зобов’язань керівництва заводів. Представник Південмашу, погодившись з наявністю заборгованості, доповів про можливості виходу підприємства з кризи та виконання соціальних зобов’язань.

 

Платники Нікопольської ОДПІ сплатили до місцевого бюджету майже 40 млн грн єдиного податку

Про це повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський. Це складає 8,1 відсотка від загальної суми податкових надходжень до місцевих бюджетів. Проти минулого року надходження зросли на 13,0 млн грн, темп росту склав 148,6 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

 

 

Семінар для платників ПДВ

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 28 липня об 11.00 годині в актовому залі Нікопольської ОДПІ, за адресою м. Нікополь, просп. Трубників 27, буде проведено семінар на тему «Блокування реєстрації податкових накладних в дії».

Організатори заходу Нікопольська ОДПІ спільно з Громадською організацією «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» та редакцією видавництв «БАЛАНС» і «Бібліотека «Баланс».

Семінар безкоштовний. Обов'язкова реєстрація за телефонами: (056) 374-86-29, (067) 523-13-29, (093) 921-19-90.

 

Система моніторингу оцінки ризиків: відповіді ДФС України на актуальні питання щодо реєстрації ПН/РК

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/303782.html 19.07.2017 розміщено другу частину відповідей на актуальні питання платників щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку із запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 1. Якщо платник подає карту платника, то блокування ПН не відбувається?

Відповідь: За результатами проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України).

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622, затверджено відповідні критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких здійснюється можливе зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 3 та 4 Критеріїв платник податків у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку («Єдине вікно/Електронний кабінет платника») Таблицю даних платника податків за встановленою наказом формою.

Питання 2. Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Відповідь: Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання 3. У якій черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи – хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Відповідь: Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Питання 4. Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Відповідь: Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Питання 5. Чи є систематизований перелік документів для отримання позитивного рішення комісії ДФС, яка розглядає заяви на розблокування ПДВ?

Відповідь: Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН (далі – СМКОР). Платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН подає на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622.

Питання 6. Які критерії і яким чином можуть бути змінені і коли?

Відповідь: Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ).

Відповідно до пункту 4 Наказу Державна фіскальна служба України щокварталу надає пропозиції щодо удосконалення Критеріїв Міністерству фінансів України.

Питання 7. Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року? Те ж саме питання по послугам (транспортні, будівельні).

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

 

Понад 19 тис. платників користуються послугою з інформування про зміни у законодавстві

Враховуючи побажання членів Громадської ради при ДФС щодо підвищення рівня інформування платників податків про зміни у законодавстві, Державна фіскальна служба нагадує про наявність відповідної послуги, яка безкоштовно надається Інформаційно-довідковим департаментом ДФС.

На сьогодні цим сервісом скористались понад 19 тис. клієнтів. З початку року вони отримали 28 інформаційних листів щодо зміну у податковому та митному законодавстві.

Інформацію щодо реєстрації для отримання вказаної послуги можна переглянути на веб-порталі ДФС за адресою: Головна/Про Службу/Структура/Спеціалізовані департаменти/Інформаційно-довідковий департамент ДФС/Інформація громадянам та суб’єктам господарювання щодо надсилання електронних листів до ІДД ДФС – розділ Додаткова інформаційно-довідкова послуга (http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/spetsializovan-departament-ta-org/informatsiyno-dovidkoviy-departament/informatsiya-gromadyanam-ta-subektam/).

 

ДФС пропонує інструкцію з заповнення Таблиці платника податків (ТПП)

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування інструкцією щодо правильності заповнення Таблиці платника податків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нагадаємо, що при зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену ТПП, вона прийнята комісією та в подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

 

Податківці Дніпропетровщини нарахували понад 190 млн. грн. за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2017 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 64 фактичні перевірки, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами яких порушникам законодавства донараховано 190,4 млн. грн. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували без наявності ліцензії: у 29 випадках – алкогольним напоями та 7 – тютюновими виробами. Крім того, виявлено по 8 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін та торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних тощо.

До того, працівниками фіскальної служби Дніпропетровщини з незаконного обігу вилучено: 230,6 дал. спирту на загальну суму 750,5 тис. грн.; 4053,7 дал. алкогольних напоїв на загальну суму понад 5,1 млн. грн.; 76730 пачок тютюнових виробів на загальну суму майже 1,9 млн. грн.

 

Працівниками Київської митниці ДФС виявлено факти незаконного переміщення валюти

У пункті пропуску «Бориспіль» працівниками Київської митниці ДФС складено чергові протоколи про порушення митних правил за фактом незаконного переміщення через митний кордон України значних партій валюти.

У першому випадку 15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів намагався незаконно ввезти на територію України наш співвітчизник, який повертався з Туреччини та обрав «червоний коридор» для оформлення митної декларації на багаж, що відстав від власника.

До подання митної декларації на «червоному коридорі» авіапасажир за роз’ясненнями митних правил з приводу декларування валюти до стійки митної консультації не звертався. 

Пасажир для митного оформлення подав заповнену власноручно митну декларацію, в якій наявність будь-якої валюти не вказувалося.

Під час усного опитування громадянин заявив, що має з собою 8 000 доларів США.

Для проведення митного контролю його було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі, де він пред`явив 15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів, що знаходились в одному з відділень дорожньої сумки пасажира. Вся зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

По протоколу про порушення митних правил вилучено  15 935 доларів США та 365 фунтів стерлінгів.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Довідково: зазначені дії полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «червоний коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, з поданням банківських документів про зняття з рахунку, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

 У другому випадку 19 201 доларів США та 16470 ізраїльських шекелів намагалася незаконно вивезти за межі України громадянка Ізраїлю, яка відлітала на батьківщину і своїми діями обрала для проходження митного контролю спрощену систему - «зелений коридор», де передбачено, зокрема, наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та декларації на ввезення готівкових коштів пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на питання щодо наявності у неї готівки, вона відповіла, що має при собі більше 10 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці та запропоновано пред`явити всю наявну готівку. Громадянкою було видано готівку в розмірі 19 201 доларів США та 16470 ізраїльських шекелів, які містилися в одному з відділень жіночої сумки (ручній поклажі). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

З виявленої суми пасажирці було пропущено 6751 доларів США та 16 470 ізраїльських шекелів (еквівалент 9987 євро станом на 16.07.2017).

За протоколом про порушення митних правил вилучено 12 450 доларів США.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Довідково: зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою Ізраїлю, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню з поданням відповідних документів для нерезидентів України, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

 

 

Майже 300 злочинів розслідуються співробітниками слідчого управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Протягом шести місяців 2017 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято до розслідування 155 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 296 злочинів у сфері економіки.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж І півріччя поточного року, закінчено 83 кримінальних провадження, з яких 19 скеровано до суду з обвинувальним актом.

Крім того, з січня по червень 2017 року за підслідністю направлено 47 кримінальних проваджень; приєднано до інших проваджень - 23.

Завдяки роботі слідчих встановлено збитків у закінчених кримінальних провадженнях (направлених до суду) у сумі 2 млн. 168 тис. грн., з яких відшкодовано 1 млн. 76 тис. грн.

 

Дніпропетровські митники виявили ввезення товару з тимчасово окупованої території

На митну територію України з Російської Федерації на адресу українського підприємства переміщено товар, заявлений Дніпропетровській митниці ДФС, як «риба морожена – хамса чорноморська, країна походження – Російська Федерація».

При проведенні перевірки співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС встановлено, що заявлена Дніпропетровській митниці ДФС хамса чорноморська, виловлена (видобута) на тимчасово окупованій території (АР Крим), та не може вважатися продукцією походженням з Російської Федерації.

Таким чином, підприємством-імпортером у митній декларації було заявлено неправдиві відомості щодо походження товару з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.

За даним фактом Дніпропетровською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.

 

ДФС: Запити на отримання інформації про доходи фізичних осіб для перерахунку субсидій обробляються в день надходження

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 щодо внесення змін до Порядку призначення та надання населенню субсидій, ДФС було в повному обсязі забезпечено надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб для проведення перерахунку житлових субсидії.

Починаючи з травня 2017 – щоденно обробляється від 2000 до 4000 файлів-запитів. Запити обробляються в день надходження запиту.

За вказаний період надано відповідь на 116,4 тис. запитів територіальних підрозділів соціального захисту населення стосовно більш ніж 12,3 млн. фізичних осіб.

 

Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» станом на 10.07.2017 (версія 1.25.18.0), а саме.

  1. З метою забезпечення приймання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», додано наступні форми:

J0100116 - Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110316 - Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110616 - Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111316 - Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111416 - Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111516 - Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111616 - Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111716 - Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток  підприємств;

J0111816 - Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112816 - Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

  1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано наступні форми:

F/J 1412401 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

F/J 1312601 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК;

F/J 1360101 – Документ довільного формату (додаток до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК).

 

ДФС про розглянуті Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) станом на 13.07.2017 розглянуто 111 Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. З них по 40 повідомленнях прийнято рішення щодо реєстрації таких документів. Іншим 71 – відмовлено у реєстрації з повідомленням причин неприйняття.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зупинено реєстрацію понад 50 тис. податкових накладних, що складає 1% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Відповідно до Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями , у разі такої відмови платник має право протягом 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування (далі – Повідомлення).

Повідомлення подається за формою J(F)1312601 та формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН. До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Після отримання таких Повідомлень фахівці спеціально створеного структурного підрозділу ДФС протягом 5 робочих днів розглядають надані суб’єктами декларування пакети документів з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Про це повідомила ДФС на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua).

Звертаємо увагу, що в оновленні програмного забезпечення ДФС «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/), яке відбулося 10.07.2017 (версія 1.25.18.0), з метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано наступні форми:

- F/J 1412401 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Рішення комісії ДФС);

- F/J 1312601 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК;

- F/ J1360101 – Документ довільного формату (додаток до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК).

Також, повідомляємо, що електронні формати Повідомлення та додатків до нього, Рішення комісії ДФС розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі електронних сервісів «Електронна звітність» (шлях «Електронна звітність» – Платникам податків про електронну звітність – Інформаційно-аналітичне забезпечення – Реєстр електронних форм податкових документів) за посиланням:http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms.htm

 

Протягом І півріччя 2017 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано майже 148 тисяч адмінпослуг

За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОПами Дніпропетровщини надано майже 64,7 тисяч таких послуг.

Не втрачає актуальності послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 13 тисяч таких послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. З початку року надано більше 11,7 тисяч цих послуг.

На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 24 види адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року Центрами надано майже 148 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

 

Якщо змінилися площі земель

Нікопольська ОДПІ нагадує сільгосптоваровиробникам, які перебувають на сплаті єдиного податку четвертої групи про те, що відповідно з підпунктом 295.9.5 статті 295 Податкового кодексу України у разі, коли протягом поточного року змінилася площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв'язку з набуттям чи втратою на неї права власності або користування, вони зобов'язані:

- уточнити суму податкових зобов'язань з єдиного податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, ДПІ за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

 

До уваги платників акцизного податку: за липень подається оновлена декларація!

Міністерством фінансів України прийнято наказ від 24.04.2017 № 451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку». Наказ № 451 набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 06 червня 2017 року (опубліковано 06.06.2017 в «Офіційному віснику України» № 44).

Відповідно до внесених змін платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку не пізніше 20 серпня 2017 року за звітний період - липень 2017 року.

Податківці звертають увагу платників акцизного податку на те, що у зв'язку зі скасуванням акцизного податку з роздрібного продажу пального з 01.01.2017 суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, не заповнюють розділ II додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Розділ II додатка 6 до цієї декларації заповнюється тільки в разі надання суб'єктами господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, уточнюючої декларації з відповідними операціями, здійсненими до 01 січня 2017 року і задекларованим в звітності, наданій до 21 січня 2017 року (за грудень 2016 року).

 

Актуально для неприбуткових підприємств, установ та організацій

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації), внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Тимчасово, до 01.01.2018, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова №440).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Постанови №440 неприбуткові організації, які у строк, установлений п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.133.4 ст.133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пунктів 16 і 17 Порядку.

Таким чином, виключення зазначених вище організацій з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу у зв’язку з невідповідністю неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 ПКУ (абзац четвертий пункту 16 Порядку).

Рішення про виключення організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення (абзац сьомий пункту 16 Порядку).

Під час виключення організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з 01.07.2017.

За наявності декількох підстав для виключення організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше з урахуванням положень п.17 Порядку.

Рішення про виключення з Реєстру приймається посадовою особою контролюючого органу за основним місцем обліку організації за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

 

Затверджено порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Постанова №485), якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.2001 ПКУ.

Постанова №485 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

 

Обов’язкове використання печаток суб’єктами господарювання скасовано

Нікопольська ОДПІ інформує, що 19.07.2017 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (далі – Закон №1982).

Законом №1982 внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання (далі – СГ)) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах СГ з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Так, зокрема, стаття 581 Господарського кодексу України викладена у новій редакції, відповідно до якої:

  1. СГ має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання СГ печатки не є обов’язковим.
  2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
  3. Наявність або відсутність відбитка печатки СГ на документі не створює юридичних наслідків.
  4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими, зокрема, додано статтю 16624 «Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування».

Відповідно до цієї статті КУпАП вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон №1982 опубліковано у газеті «Голос України» від 19.04.2017 №71 та набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

 

Терміни та порядок сплати фізичними особами податку на нерухомість

Нікопольська ОДПІ нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно) регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податок на нерухоме майно фізичними особами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

У разі, якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.57.5 ст.57 ПКУ).

Форму квитанції про прийняття податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 (зареєстровано у Міністерстві фінансів України 02.09.2015 за №1048/27493) зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.2017).

 

Чи має право фізична особа – підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Деякі питання визначення бази оподаткування платою за землю

Нікопольська ОДПІ інформує, що у зв’язку із надходженням численних запитів від платників податків щодо визначення бази оподаткування платою за землю (далі – Плата) Державною фіскальною службою України надано роз’яснення окремих питань адміністрування Плати у 2017 році, встановленої розділом XII Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.

Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки, визначена як величина рентного доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст.1 Закону України «Про оцінку земель» (далі – Закон)).

Нормативна грошова оцінка це оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

- 5 – 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

- 7 – 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів (ст.18 Закону).

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (частина третя ст.18 Закону), для визначення:

- розміру земельного податку;

- орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПКУ (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПКУ).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон про кадастр)), включаються до Державного земельного кадастру (далі –  Кадастр) – єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст.2 Закону про кадастр).

Кадастр, як інформаційна (автоматизована) система, передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про: цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст.21 Закону про кадастр); нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст.21 Закону про кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст.21 Закону про кадастр).

При цьому п.271.2 ст.271 ПКУ встановлено, що передбачене ст.23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст.18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок пунктом 286.2 ст.286 ПКУ передбачено, що при поданні першої податкової декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст.23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПКУ.

З урахуванням викладеного, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік платники обчислюють її керуючись ст.21 Закону про кадастр, враховуючи:

- нормативну грошову оцінку земель;

- дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

 

Щодо включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України у листі від 11.07.2017 №18066/7/99-99-12-02-04-17 (далі – лист ДФС №18066) надані роз’яснення стосовно включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації (далі –неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток підприємств.

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру у разі її відповідності зазначеним вище вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ.

Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, таких видів:

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва (стаття 63 ГКУ).

Відповідно до статті 52 ГКУ некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки встановлені статтею 24 ГКУ та здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектору економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правом оперативного управління відповідно до статті 137 ГКУ визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Враховуючи викладене, комунальні підприємства, що здійснюють некомерційну господарську діяльність, можуть бути включені до нового Реєстру у разі відповідності вимогам, зазначеним у пункті 133.4 статті 133 ПКУ.

Лист №18066 та Методичні рекомендації щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління, схвалені Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11.12.2012, протокол №3, розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/303550.html

 

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у другому кварталi 2017 року

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) повідомила про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у другому кварталі 2017 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У другому кварталі 2017 року діяли три облікові ставки: 14%, 13%. та 12,5%, затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 02.03.2017 №110-рш, від 13.04.2017 №232-рш та від 25.05.2017№ 318-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Тривалість дії облікової ставки:

- 14% – 13 днів (01.04.2017 – 13.04.2017);

 - 13% – 42 дні (14.04.2017 – 25.05.2017);

- 12,5% – 36 днів (26.05.2017 – 30.06.2017).

З огляду на викладене звертаємо увагу платників рентної плати, що для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за другий квартал 2017 року відповідає 12,94% ((14% х 13 днів + 13% х 42 дні + 12,5% х 36 днів)/91 день).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за другий квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 38,82% –  трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України (12,94% х 3).

 

Про скасування санкцій до платників, об’єкти нерухомості та земельні ділянки яких розташовані у зоні АТО

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) запропоновано Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) та Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики погодити власну позицію щодо механізму застосування норм п.38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – єдиний податок) (лист ДФС від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13 (далі – лист №1958)).

Спеціальні норми п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-VIIІ (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановили особливий порядок оподаткування податком на майно та єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.

Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування податком на майно та єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаних норм (далі – Період) не виникав обов’язок платників податку на майно та єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасного подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм, суб’єкти господарювання, які до набрання чинності належали до категорії платників податку на майно та єдиного податку уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання керуючись нормами ст.50 ПКУ.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Мінфіном розглянуто лист ДФС №1958 та погоджено позицію ДФС у частині незастосування передбачених ст.120 ПКУ фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, санкцій для грошових зобов’язань та скасування прийнятих контролюючими органами рішень щодо застосування таких санкцій до платників, об’єкти нерухомості та земельні ділянки яких розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.

Про це Мінфін повідомив ДФС у листі від 30.06.2017 №11230-10-10/17456   (далі – лист №11230).

Листи №1958 та №11230 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-yuoidichnih-osib---si/normativno-pravovi-akti/72273.html

 

ДФС: Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться

Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.

Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин".

 

ДФС: Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини

Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно),  включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин".

 

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.07.2017 р.

Державною фіскальною службою України 03.07.2017 року затверджено:

- Довідник N 83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2017;

- Довідник N 83/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2017;

У Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії.

Дані зазначених Довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг, форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" Звіту зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом пільг відповідно до довідника пільг.

 

Для оподаткування спадщини встановлені ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 0%, 5% та 18%

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується:

- вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Слід зазначити, що у разі отримання та оформлення членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення об’єктів спадщини у 2016 році вони підлягають оподаткуванню за результати декларування у 2017 р. за ставкою 5%.

Нульова ставка оподаткування буде застосовуватись тільки до об’єктів спадщини, отриманих після 01.01.2017 року.

Ставка 18% застосовується:

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Зазначена норма передбачена п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України.

 

Платнику єдиного податку, який виплачує дивіденди необхідно подати Податкову декларацію з податку на прибуток

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ст. 57 Податкового кодексу) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати відповідно до норм, визначених згідно з положеннями щодо оподаткування дивідендів, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Отже, для платників єдиного податку юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів встановлено обов'язок їх оподаткування.

Таким чином, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у тому числі сільськогосподарські товаровиробники, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов'язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів, розрахований з усієї суми такої виплати.

У разі виплати юридичними особами-платниками єдиного податку дивідендів, окрім розрахунку єдиного податку, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, у якій у рядку 20 відображають внесені до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Зазначена норма передбачена пп. 57.1 1.2 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

Фінансова звітність платників податку на прибуток

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, звітують у разі порушень вимог здійснення неприбуткової діяльності), та річну фінансову звітність.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, та суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва – це юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які визнані такими відповідно до законодавства, та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Для інших суб’єктів господарювання П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачено фінансову звітність, яка складається з Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності (форми №№ 1-5).

Підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти для складання фінансової звітності, а також ті, які прийняли таке рішення самостійно (закріплено в обліковій політиці), роблять про це відмітку в перелічених формах звітності.

Отже, платниками податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання), разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Платниками податку на прибуток – суб’єктами малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Неприбутковими установами та організаціями, крім бюджетних установ, подається разом зі Звітом скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Бюджетні установи разом зі Звітом подають форми фінансової звітності затверджені наказом МФУ від 24.01.12 № 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів».

Банки разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подають відповідну проміжну або річну фінансову звітність за формою, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.10.11 № 373.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України; cт. 11 і ст. 13 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; розд. І «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" затвердженого наказом МФУ від 25.02.2000 № 39; ст. 55 Господарського кодексу України.

 

У разі виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами менше мінімальної заробітної плати за попередні періоди, необхідно здійснити донарахування єдиного внеску

Якщо у попередніх звітних періодах на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) виходячи із фактичного розміру сум такої допомоги, який становить менше мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити донарахування до розміру мінімальної заробітної плати та відобразити в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за звітний період на який припадає останній місяць такого лікарняного за кодом типу нарахувань 13, за умови, що інші доходи не нараховувались. При цьому відповідальність до такого роботодавця не застосовується.

 Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, – для осіб, зазначених у абзацах восьмому-тринадцятому частини першої ст. 4 Закону № 2464.

  Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

  Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.

  Підпунктом 1 п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, визначено, що нарахування ЄВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо.

  Згідно з п. 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

  Таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахування кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку № 435.

  Так, графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1-13, де код типу нарахувань 13 – це різниця між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою/доходом за звітний місяць.

 Розмір заробітної плати, який відповідає коду типу нарахувань 13, вказується у графі 19 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)».

Довідково:Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 301.09).

 

Фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до строків, визначених Податковим кодексом України

Фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

 Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

 У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 106.08).

 

Заява на бюджетну дотацію – форма та нюанси заповнення

Пунктом 161.2 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року №1877 "Про державну підтримку сільського господарства України" визначено, що сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає заяву до ДПІ за місцем свого обліку як платника ПДВ. Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. №275.

У графі 3 розділу 6 Заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів, здійснених сільськогосподарським товаровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 У графі 4 - обсяг постачання сільськогосподарської продукції (товарів), які, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

у графі 5 - питома вага (у відсотках) вартості поставленої сільськогосподарської продукції (товарів) у вартості всіх поставлених товарів.

У графі 6 розділу 6 Заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 - питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.

З метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника (графи 6 та 7 розділу 6) не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

 

Сектор організації роботи

З 1 липня 2017 року особам, які належать до пільгової категорії «Член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни» пільги на житлово-комунальні послуги будуть надаватися без урахування доходів. Ці зміни внесені до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради перебувають на обліку 574 пільговиків, які мають статус «Член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни». З них пільги з оплати житлово-комунальних послуг надавались:

47  членам сімей загиблих в АТО без урахування доходів;

37 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, у яких дохід не перевищував податкову соціальну пільгу.

Для подовження з 1 липня 2017 року 50% пільги на оплату житлово-комунальних послуг у межах середніх норм споживання необхідно звернутися до управління за адресою: м. Нікополь, вул. Отаманська (Кріпака), буд. 2, каб. 214,(т. 5-12-88)

при собі мати:

- паспорт;

- посвідчення «член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни»;

- довідку з місця проживання.

На теперішній час, деякі громадяни, які належать до пільгової категорії «Член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни» користуються субсидією з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з чинним законодавством, пільговики мають право самостійно обирати чим саме користуватися у певні періоди субсидією або пільгою на оплату житлово-комунальних послуг.

Ті пільговики, які користуються субсидією, а бажають користуватися

50 % пільгою, необхідно надати до управління письмову заяву про відмову у призначенні субсидії.

 

 

Управління праці та соціального захисту населення міськради

Проект «монетизація» частини невикористаної субсидії в місті вже стартував. Такий проект реалізується в Україні вперше, тому виникає багато питань, з якими управління праці і соціального захисту населення продовжує Вас знайомити.

Субсидією в місті користується майже 29 тисяч сімей, а право на отримання «монетизованої» частини субсидії мають близько 14 тисяч сімей, з них право на отримання «монетизованої»  частини субсидії на газ – мають        10 тис. сімей, на електроенергію - 4 тис. сімей.

Станом на 12.07.2017 року Управлінням прийнято 4800 заяв.

Нещодавно  газопостачальною організацією громадянам міста були надіслані квитанції на оплату послуги газопостачання, в яких зазначено переплату та рекомендовано звернутись з заявою до Управління праці та соціального захисту населення для отримання «монетизованої» частини субсидії. Як пояснили в міськгазі, квитанція є типовою і не завжди при існуючій переплаті є право на отримання «монетизованої» частини субсидії.

 

  • Можете пояснити чому у громадян в квитанціях по оплаті за газ та електроенергію є переплата, а в списках на отримання «монетизованої» частини субсидії вони відсутні?

Розрахунок невикористаних сум субсидії та формування списку громадян, які мають право на отримання «монетизованної» частини невикористаної субсидії проводиться газопостачальною та енергопостачальними організаціями згідно розрахунку за відповідною формулою.

З питання правильності проведеного розрахунку та включення до цих списків отримувачів звертайтесь до газопостачальної або енергопостачальної організації.

  • Чи є можливість залишити ці кошти на особових рахунках в газопостачальній або енергопостачальній організації, відмовившись від отримання їх готівкою через банк?

Ні. Якщо отримувачами субсидії не буде надано до 1 вересня 2017 року заяву до Управління, кошти перераховані не будуть. Вибору, отримати ці кошти готівкою чи залишити їх на особових рахунках в газо,-, енергопостачальній організації немає. Скористатись запропонованою програмою «монетизації» частини невикористаної субсидії можливо тільки надавши особисто заяву.

  • Як та де можна перевірити себе в списках та подати заяву для отримання коштів?

Виплата коштів буде тільки тим громадянам, які є в вищезазначених списках. Списки формували газопостачальна та енергопостачальна організації.

Для зручності громадян сформовані за місцем проживання списки передані для ознайомлення до голів квартальних комітетів, ОСББ та обслуговуючих компаній.

Якщо Ваша адреса є в списках, то заяву можна написати за місцем проживання, а уповноважені особи (голови квартальних комітетів, ОСББ, обслуговуючі компанії)  передадуть заяви до управління.

Нагадуємо, що заява для отримання коштів надається тільки від особи, якій призначено субсидію (зазначено в повідомленні про надання субсидії).

Право на отримання частини суми невикористаної субсидії має виключно її одержувач.  У разі смерті одержувача субсидії чи інших обставин, що не дають змоги одержувачу надати заяву до 31.08.2017 року для перерахування частини невикористаної субсидії, право у громадян, які також зареєстровані в домовладінні на отримання монетизованої субсидії відсутнє.

  • Якщо громадяни не встигнуть подати до 1 вересня заяву?

Після 1 вересня 2017 року заяви прийматись не будуть. Прийом заяв для перерахування «монетизованої» частини  невикористаної субсидії управлінням праці та соціального захисту населення буде здійснюватись до 31 серпня 2017 року.  У разі несвоєчасного звернення  чинним законодавством не передбачено ніяких поважних причин, щоб подати заяву після 1 вересня. 

 

  • Які документи необхідно подати крім заяви?

Документ з банку  ( крім «Приватбанку»), в якому вказано реквізити для перерахування коштів– номер банківського рахунку.

 

  • Через які установи буде здійснюватись виплата коштів?

В заяві вказані три шляхи для перерахування коштів:

  1. До ПАТ «Приватбанк». Для зручності людей, щоб уникнути особистого звернення до банківської установи, для відкриття соціальних рахунків, кошти можуть бути перераховані автоматично на рахунок в «Приватбанк» за ідентифікаційним номером, тобто для отримання коштів подається тільки одна заява, без звернення до банківської установи.
  2. До іншого банку. При виборі іншого банку необхідно зазначити назву банку та обов’язково надати номер відкритого особового соціального рахунку.
  3. На поштове відділення.

На підставі особисто поданої заяви виплату коштів буде здійснювати управління праці та соціального захисту населення  до банку або на пошту, зазначені в заяві.

 

  • В якому розмірі будуть виплачуватись кошти?

В разі економного споживання послуг повертається частина невикористаної суми субсидії на оплату послуги:

газопостачання, яке використовується для опалення, в еквіваленті що не перевищує вартості  100 м3 природного газу (до 697,0 грн.).

електроенергії, яка використовується для опалення - в еквіваленті, що не перевищує вартості 150кВт. електроенергії (до 121,0 грн.).

 

  • Коли будуть виплати?

Виплата коштів почнеться з 1 вересня після проведення всієї необхідної роботи та надходження коштів на зазначені цілі.

Альтернативною системою для формування та подання звітності сьогодні є «Електронний кабінет платника», сервіс розроблений та запроваджений Державною фіскальною службою України. Про це заявив в.о. голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю «Українським новинам».

«Тут принаймні все захищене і всі, хто користувались ним, свої дані зберегли», - зазначив Мирослав Продан щодо роботи «Електронного кабінету платника».

Він також повідомив про плани ДФС щодо виведення в електронний формат всіх адміністративних, консультативних, будь-яких інших послуг, які надає ДФС платникам податків, та впровадження електронного обміну інформацією з центральними органами влади, правоохоронними органами.

За словами очільника ДФС, це в принципі зменшить корупційні прояви, оскільки фізично платник та інспектор не матимуть ніякого контакту.

«Останнім часом ми запровадили можливість отримання електронної довідки про відсутність заборгованості, яка потрібна для участі суб’єктів в тендерних процедурах. Її отримання раніше вважалося проблемною, я б, навіть, сказав закорумпованою, оскільки  у посадової особи ДФС є 10 днів на видачу цієї довідки, а, як правило, вона потрібна на завтра чи післязавтра», - підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ще до кінця року ДФС планує забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету щодо можливості сплати податків юридичними  особами. Сьогодні вони можуть тільки здавати звіт в електронному вигляді і фактично отримувати всі довідки.

Мирослав Продан зазначив, що сьогодні «Електронному кабінеті платника» зареєстровано понад 8 мільйонів користувачів з більш ніж 70 країн світу.

 

Мирослав Продан: Економічний ефект роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних сягає 1 млрд. грн. щомісяця

У червні по деклараціях травня платники додатково самостійно задекларували ПДВ на суму понад  2,2 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю «Українським новинам».

Він зазначив, що економічний ефект тільки за час дії тестового режиму системи моніторингу ризиків та блокування накладних сягає понад 1 млрд. грн. щомісячно.

Так, за словами в.о. Голови ДФС, у грудні 2016 року обсяг можливого фіктивного ПДВ складав 1,3 млрд. грн., у березні –  981 млн. грн., у квітні, з початком роботи система моніторингу ризиків у тестовому режимі – 289 млн. грн., травні – 140 млн. грн., у червні – 56,6 млн. грн.

«Якщо зменшується схемний податковий кредит, за рахунок якого реальний сектор економіки мінімізував свої податкові зобов’язання, то, відповідно, сьогодні всі ці суми декларуються і сплачуються в бюджет», - наголосив Мирослав Продан.

Він зазначив, що ДФС готова до роботи в звичайному режимі системи моніторингу ризиків та блокування накладних, а також повідомив, що системи ДФС в результаті масштабних кібератак не постраждали.

«Всі дані, всі бази – цілі. 29 червня всі інформаційні ресурси були запущені і платники мали можливість і реєструвати накладні, і коригувати, реєструвати заяви платника податків, мали доступ до особистих даних. За даними на 30 червня, кількість податкових накладних та розрахунків коригування, поданих до Державної фіскальної служби на реєстрацію 29 та 30 червня, відповідало середньому рівню подання таких документів в аналогічні дні попередніх місяців», - зазначив Мирослав Продан.

Крім того, нагадуємо, що, враховуючи численні побажання бізнесу, Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України та винесено на розгляд Уряду.

Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

 

В.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з Генеральним директором з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії Стефеном Квестом

Актуальні питання діяльності та перспективи співпраці у митній сфері між Україною та Європейською Комісією обговорювалися під час робочої зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з Генеральним директором з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії Стефеном Квестом 6 липня у м. Брюссель в рамкам 129/130 сесій Ради митного співробітництва.

Мирослав Продан підкреслив велике значення для України підтримки та допомоги Генерального директорату, яка надавалася у процесі підготовки до підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також  на стадії виконання цієї Угоди та запровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

«Реформа митних органів України та виконання Угоди про асоціацію Україна – ЄС відбувається у непростий та дуже важливий період для ДФС. Водночас ми рішучі у досягненні головної мети – створенні європейської митної служби та запровадженні європейських стандартів у митній сфері», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами Державна фіскальна служба України продовжує роботу, спрямовану на спрощення та пришвидшення митних процедур.

Так, з 1 серпня 2016 р. триває подальший розвиток і поширення застосування принципу „єдиного вікна”. Вже 30% митних декларацій оформлюються із застосуванням цього принципу.

Також з метою удосконалення взаємодії інформаційних систем служб та посилення контролю за переміщенням осіб і транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» підготовлено проект спільного наказу ДФС та Державної прикордонної служби України щодо обміну інформацією.

Як повідомив в.о. Голови ДФС, у контексті запровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС ДФС також виконано значний обсяг роботи. Зокрема, з 01.01.2016 р. ДФС імплементовано порядок підтвердження преференційного походження товарів з України та забезпечено видачу митницями ДФС сертифікатів з перевезення форми EUR.1.

«За цей час видано більше 73 тис. таких сертифікатів, статус схваленого експортера отримали 134 підприємства, які експортують продукцію до країн ЄС», - зазначив Мирослав Продан.

Також, за його словами, ДФС в автоматизованому режимі на підставі поданої декларантом митної декларації здійснює розподіл тарифних квот для застосування нульової ставки мита та забезпечує публікацію та щоденне оновлення на офіційному веб-порталі інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти за кожним видом продукції.

«Ми очікуємо офіційне запрошення для проведення процедури ратифікації Пан-євро-середземноморської конвенції про правила походження (ПанЄвроМед). Комітет Конвенції в Брюсселі 16 травня 2017 року проголосував за приєднання України до Конвенції ПанЄвроМед», - повідомив очільник ДФС.

Також він поінформував про розроблені законопроекти, які наразі знаходяться на розгляді відповідних комітетів Верховної Ради України, зокрема, щодо введення інституту Уповноваженого економічного оператора, приєднання до Спільної транзитної системи (NCTS), захисту прав інтелектуальної власності.

У свою чергу Генеральний директор з оподаткування та митного союзу Європейської Комісії Стефен Квест позитивно оцінив заходи, які впроваджуються ДФС у напрямі реформування митниць.

«Ми вітаємо позитивні зміни у роботі фіскальної служби, що є першим сигналом імплементації Угоди про асоціацію. Приведення митного законодавства України у відповідність до законодавства ЄС та зобов’язань у рамках Угоди має бути одним із ключових пріоритетів України. Тому ми закликаємо докласти максимум зусиль у цьому напрямі, у тому числі прискорити ухвалення законопроектів, які вже розроблені», - зазначив Стефен Квест.

 

Мирослав Продан: Поширення цифрових технологій та їх вплив на трансформацію податкових адміністрацій стане професійною темою наступної Генеральної Асамблеї ІОТА

Протягом роботи в Києві 21-ї Генеральної Асамблеї Внутрішньо-єворопейської організації податкових адміністрацій вдалося досягти значних результатів, які стануть запорукою успішного розвитку ІОТА в майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан на закритті Генеральної асамблеї ІОТА 30 червня 2017 року.

За його словами, була схвалена нова Стратегія розвитку ІОТА на наступні п’ять років та план її імплементації, які забезпечать належне виконання головних цілей організації – забезпечення платформи для комунікацій податкових адміністрацій-членів, консолідація та поширення найкращого досвіду і знань у сфері адміністрування податків.  

«Сучасний світ швидко змінюється та розвивається, і так само швидко змінюються потреби податкових адміністрацій. ІОТА повинна не відставати від цих тенденцій та адаптуватися до таких нових явищ у навколишньому світі, як глобалізація, цифрова економіка та стрімкий розвиток нових технологій», - зазначив Мирослав Продан.

Він повідомив, що в цьому контексті схвалено професійну тему наступної Генеральної Асамблеї: «Поширення цифрових технологій та їх вплив на трансформацію податкових адміністрацій». Ця тема була обрана спільно всіма податковими адміністраціями-членами ІОТА.

Очільник ДФС зазначив, що цифрові технології швидко змінюють формат взаємовідносин між податковими адміністраціями та платниками податків. Протягом останніх років з’явилися такі нові електронні сервіси, як он-лайн податкові рахунки та попередньо заповнені податкові декларації. Стала можливою електронна сплата податків.

«Такі сервіси значно полегшують платникам податків процес виконання своїх податкових зобов’язань. З іншого боку, сучасні технології також допомагають податковим адміністраціям не тільки збирати великі масиви інформації про платників податків, а й краще розуміти і прогнозувати поведінку платників податків і відповідно змінювати процедури та бізнес-процеси», - підкреслив Мирослав Продан.

Він також повідомив, що Державна фіскальна служба України доклала всіх можливих зусиль для того, щоб 21-а Генеральна Асамблея ІОТА в Києві відбулася на найвищому професійному та організаційному рівні.

«Це був надзвичайно важливий та ефективний діалог високого рівня, не тільки серед керівників податкових адміністрацій – членів ІОТА, але й за активної участі представників авторитетних міжнародних організацій, наукових кіл та бізнесу», - зазначив Мирослав Продан.

 

Протягом І півріччя 2017 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 40 мільярдів гривень

З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 40 млрд. 091,1 млн. грн. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2017 року спрямовано 25 млрд. 190,3 млн. грн., що на 7 млрд. 631,0 млн. грн. (або на 43,5%) більше надходжень відповідного періоду минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 9 млрд. 575,3 млн. грн. Це на 2 млрд. 205,8 млн. грн. (або на 29,9%) більше фактичних надходжень І півріччя 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 5 млрд. 325,5 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 535,8 млн. грн. (або на 40,5%).

 

Робота кадрової служби фіскальних органів за європейськими стандартами

Експерти Консультативної місії Європейського Союзу „Консультація заради довіри” (EUAM) 4 липня на базі Головного управління ДФС у Полтавській області провели черговий семінар-тренінг для керівників служб управління персоналом регіональних офісів Державної фіскальної служби Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей.

Тема семінару-тренінгу „Ефективний відбір кадрів та навики проведення співбесід. Управління компетенціями”. Під час семінару увагу було зосереджено на здобуття слухачами практичних навичок з таких аспектів управління персоналом: роль HRM та HR- фахівців у діяльності державних органів; порівняльна характеристика традиційного і сучасного HRM, тренування навичок складання ефективних запитань для структурованого інтерв’ю, система HRM за компетенціями.

У роботі тренінгу взяла участь керівник департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова, яка відзначила надзвичайну важливість таких семінарів для формування HR - управлінців нової формації в ході здійснення заходів зі структурного і функціонального реформування державної фіскальної служби задля наближення її до стандартів ЄС. „Подібні тренінги вже відбулися у Києві, Львові, Одесі і нині — у Полтаві — таким чином першим етапом тренінгів EUAM вже охоплено 100% керівників служб управління персоналом регіональних управлінь ДФС і митниць. Співпрацю з Консультативною місією ЄС буде продовжено”, — зазначила Тетяна Пажитнова.

 

Відбулося чергове засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області

В приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05 липня 2017 року відбулося шосте засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

На засіданні обговорювалися проблемні питання щодо помилок в кодах послуг в податкових накладних та штрафів за не реєстрацію податкових накладних, щодо створення, діяльності та оподаткування ОСББ, проблемні аспекти оформлення лісоматеріалів (пиломатеріалів) для проходження експортних операцій.

У засіданні Громадської ради прийняла участь начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова, яка ознайомила присутніх з запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідностей податкових накладних/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході засідання розглянуті інші питання, які стосуються діяльності Громадської ради.

 

В Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку

Днями в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо протидії проявам корупції в службовій діяльності підрозділів фіскальної служби області».

В процедурі спілкування з ініціаторами дзвінків проведено роз’яснення щодо особливостей функціонування районних податкових інспекцій в умовах поточних структурних змін і виникаючих особливостях при відпрацюванні податкової звітності суб’єктів господарювання.

Зауважень на адресу працівників фіскальної служби області від ініціаторів дзвінків не надходило.

 

Наповнення бюджету від платників Нікопольщини

Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, за січень – червень 2017 року від платників Нікопольського регіону надійшло 755,7 млн грн, що на 177,7 млн грн більше ніж у відповідному періоді минулого року.

До Державного бюджету України за січень – червень надійшло 262,4 млн грн, що на 60,3 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.

Основними джерелами наповнення державного бюджету є:

  • податок на доходи фізичних осіб;
  • податок на додану вартість;
  • рентна плата за користування надрами;
  • військовий збір.

Надходження місцевих бюджетів за перший квартал 2017 року склади 493,3 млн грн, що на 117,5 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.

Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:

  • податок на доходи фізичних осіб;
  • плата за землю;
  • єдиний податок.

 

Землекористувачі та власники землі сплатили 99,9 мільйони гривень

Платники податків, юридичні та фізичні особи, що перебувають на обліку у Нікопольській ОДПІ, сплатили протягом І кварталу 2017 року 99,9 млн грн плати за землю. Ці кошти були спрямовані до місцевих бюджетів. Якщо порівнювати надходження цього податкового платежу з аналогічним періодом минулого року, то коштів у поточному році до місцевих скарбниць перераховано на 13,8 млн грн більше. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.

Відповідно до податкового законодавства, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у звітному році.

 

ДФС: З початку року до зведеного бюджету надійшло 393,6 млрд. гривень

За оперативними даними у січні-червні 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 393,6 млрд. грн. Це на 86,5 млрд. грн., або на 28,2 відс., більше відповідного періоду минулого року.

З початку року до державного бюджету забезпечено 307,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 86,5 млрд. гривень.

Збір коштів до зведеного бюджету у січні-червні 2017 року склав 450,6 млрд. грн., що на 107,4 млрд. грн., або на 31,3 відс., більше аналогічного періоду минулого року,  у т. ч. до державного бюджету – 364,1 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-червні 2017 року склали 300,4 млрд. грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 107,6 відс., додатково забезпечено 21,1 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 118,1 відс. (+17,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 132,5 відс. (+7,8 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 110,0 відс. (+3,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 120,5 відс. (+0,9 млрд. грн.), ввізного мита – 105,0 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-червні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 42,3 відс. (+34,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 34,5 відс. (+6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,9 відс. (+7,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,9 відс. (+4,3 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,8 відс. (+1,2 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 4,6 відс. (+0,2 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 57,0 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 84,3 млрд. грн., що на 22,0 млрд. грн. більше січня-червня 2016 року.

 

Контроль за дотриманням законодавства щодо застосування РРО фізичними особами-підприємцями, які перевищили обсяг доходу більше 1 млн. гривень

Державною фіскальною службою України на постійній основі здійснюється контроль за дотриманням платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці) вимог чинного законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн. грн. за календарний рік.

Так, за результатами проведеного аналізу встановлено, що за 2016 рік обсяг доходу більше 1 млн. грн. перевищили 33 445 платників єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) та 51 187 платників єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи-підприємці).

Таким чином, з 1 січня 2017 року такі платники єдиного податку зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків, а контроль за виконанням такими платниками норм чинного законодавства покладено на регіональні підрозділи органів ДФС.

За результатами проведеної роботи встановлено, що застосовувати РРО розпочали 3 080 платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці), в тому числі 996 платників ІІ групи та 2084 платника ІІІ групи.

Водночас, переважна більшість платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи (фізичні особи-підприємці), які у 2016 році перевищили обсяг доходу більше 1 млн. грн., не будуть застосовувати РРО у зв’язку з переходом на виключно безготівкову форму розрахунків за реалізовані товари (надані послуги).

Разом з тим, ДФС звертає увагу платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичних осіб-підприємців) на необхідність самостійного здійснення контролю за обсягом доходу та безумовного дотримання вимог чинного законодавства з питань застосування РРО у разі перевищення обсягу доходу за календарний рік більше 1 млн. гривень.

При цьому наголошуємо, що при продажу технічно складних товарів, що підлягають гарантійному ремонту, застосування РРО є обов’язковим для усіх категорій платників податків, незалежно від виду обраної системи оподаткування.

 

Урядом врегульовано питання застосування штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних

Враховуючи численні побажання бізнесу Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України. Сьогодні, 4 липня, документ винесено на розгляд Уряду та схвалено.

Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

У зв’язку з чим до Податкового кодексу вносяться зміни про незастосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 до 15 червня 2017 року.

При цьому, такі штрафні санкції не застосовуються лише в разі, якщо реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась не пізніше 15 липня 2017 року.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Протягом шести місяців 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено 166 протоколів про порушення митних правил

Впродовж січня – червня поточного року Дніпропетровською митницею ДФС складено 166 протоколів про порушення митних правил на суму 41 млн. 409 тис. грн.

Найбільша кількість протоколів про порушення митних правил (106) складена митниками за ст. 470 Митного кодексу України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».

За ч.1 ст. 483 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного кордону» складено 30 протоколів про порушення митних правил; за ст. 485 Митного кодексу України «Дії, спрямовані на  неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» - 20 протоколів; решта (10 протоколів) складено за ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення» та за ст. 481 Митного кодексу України «Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів».

Протягом І півріччя 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС накладено стягнень у вигляді штрафу у 121 справі на суму 28 млн. 878 тис. грн. З урахуванням минулого року перераховано до державного бюджету штрафів 326 тис. грн. (за постановами митниці – 191 тис. грн., за рішеннями судів - 135 тис. грн.).

 

У Дніпропетровській митниці ДФС відбулася зустріч з представниками бізнес - спільноти

Днями відбулася робоча зустріч керівництва митниці, представників суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митних брокерів в приміщенні Дніпропетровської митниці ДФС.

Головною ціллю проведення заходу стало налагодження перспективи та розширення співпраці митниці з представниками бізнес-спільноти з метою створення сприятливих умов для пришвидшення товарообігу та збільшення обсягів надходжень митних платежів до Держбюджету України, а також залучення до процесу проведення експортно-імпортних операцій нових суб’єктів господарювання.

Під час зустрічі, що проводилась у форматі наради, обговорювались питання, щодо правильності заповнення митних декларацій, визначення митної вартості, дотримання учасниками зовнішньоекономічної діяльності заходів тарифного та нетарифного регулювання, уточнення прогнозних показників перерахування до Держбюджету тощо.

В рамках зустрічі суб’єкти ЗЕД активно підтримали митний експеримент, суть якого полягає в перерахуванні 50% від перевиконання щомісячних планових митних платежів у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів. В результаті роботи митниці за І півріччя 2017 року до бюджету Дніпропетровської області перераховано близько 215 млн. грн. Зазначені кошти спрямовуються на розвиток, реконструкцію та поточний ремонт автодорожньої інфраструктури, і як результат – забезпечення нової якості доріг та безпеки автомобільного руху на Дніпропетровщині.

 

ДФС: Платники податків самостійно обирають програмне забезпечення для формування та подання електронної звітності

Державною фіскальною службою України  забезпечується функціонування «Електронного кабінету платника» (ЕКП), за допомогою  якого можливо сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи. Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК).

При цьому перевірка ЕЦП здійснюється  при вході в особистий кабінет ЕКП шляхом перевірки чинності посиленого сертифіката за даними відповідного онлайн сервісу АЦСК (OCSP). У разі якщо сервер АЦСК не доступний, ідентифікацію платника здійснити не можливо, про що платнику формується відповідне повідомлення.

Крім того, у рубриці «Електронна звітність» на офіційному веб-порталі ДФС розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist).

ДФС повідомляє, що прийняття та обробка «Єдиним вікном подання електронної звітності» електронних документів (податкової звітності, податкових накладних та інших документів) здійснюється з використанням ЕЦП будь-якого АЦСК відповідно до чинного законодавства.

Електронний реєстр суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, оприлюднюється на офіційному сайті Центрального засвідчуваного органу Міністерства юстиції України czo.gov.ua/ca-registry.

Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Крім того, станом на 17 год. 00 хв. 5 липня 2017 року платниками надіслано, а ДФС прийнято та оброблено більше 500 тисяч податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС за червень 2017 року

У червні 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України платежів у сумі 1489 млн. грн., що на 19,5%, або на 243,3 млн. грн. більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

Середньоденні надходження митних платежів становлять 74,4 млн. грн., що на 13,6 %, або 8,9 млн. грн. більше від середньоденних надходжень червня 2016 року.

Результати роботи митниці в червні дозволять перерахувати до бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг державного значення близько 35,1млн.грн.

 

Інформація щодо діяльності ІДД ДФС

«Інформаційно-довідковий департамент»:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

(044) 454-16-13 з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) для мешканців м. Києва

Електронна пошта:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

«Антикорупційний сервіс «Пульс». За телефоном (044) 284-00-07 можна повідомити щодо можливих корупційних та кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів ДФС (зокрема, щодо одержання, надання, обіцянки чи пропонування неправомірної вигоди, загрози особистій безпеці та знищення матеріальних цінностей), переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, а також з незаконним звільненням від митного контролю, утворення черг на митних постах та в пунктах пропуску, Центрах обслуговування платників, перевищення терміну надання адміністративної послуги, відмови в записі на особистий прийом, відмови в прийнятті вхідної кореспонденції.

Інформацію щодо достовірності відомостей та застосування заборон, визначених Законом України «Про очищення влади» про осіб, стосовно яких проводиться перевірка, можна повідомити на гарячу лінію Державної фіскальної служби України:

за номером телефону: (044) 454-16-00

або на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Громадяни можуть викласти усні звернення до ДФС, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями), засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДФС за номером (044) 284-00-07».

 

Антикорупційний сервіс ДФС Украйни «Пульс» оперативно розглядає заяви платників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що по телефону (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про можливі корупційні та кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів, переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, утворення черг на митних постах, в пунктах пропуску та у Центрах обслуговування платників, виникнення ситуацій, які можуть бути вирішені оперативно (перевищення терміну надання адміністративної послуги, відмова в записі на особистий прийом, відмова в прийнятті вхідної кореспонденції) (далі – Інформація).

Інформація приймається цілодобово. При прийнятті Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги.

Якщо заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ заявника, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Якщо представник заявника не надає такі дані, Інформація на антикорупційний сервіс «Пульс» не приймається. Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Результати розгляду анонімної Інформації не повідомляються.

 

До уваги платників!

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що за інформацією Державної фіскальної служби України для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з обов’язковим зазначенням в полі «Тема»: 6011.

 

До уваги платників ПДВ, якщо зупинена реєстрація ПН/РК!

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила наступне.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

 

Закінчився перехідний період впровадження системи моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017), протягом якого процедура, визначена п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), закінчився.

З 01.07.2017 автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків працює у повноцінному режимі.

Отже, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

 

Сплата податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування

Нікопольська ОДПІ нагадує, що громадяни, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та задекларували доходи, з яких податок не утримувався, зобов’язані до 1 серпня 2017 року сплатити суми податку на доходи фізичних осіб, зазначені в деклараціях.

До таких доходів, зокрема відносяться:

- доходи від  надання  в оренду рухомого та нерухомого майна;

- інвестиційний прибуток;

- дохід у вигляді отриманої спадщини, дарунків;

- іноземний дохід.

 

Про подання та заповнення нової форми декларації з податку на прибуток підприємств

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 №467» (далі – лист ДФС №16989) повідомила наступне.

З 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї.

Наказ №467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

У листі ДФС №16989 проінформовано про зміни, внесені до основної частини Декларації та додатків до неї, а також порядок їх заповнення.

Враховуючи, що видання Наказу №467 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, рекомендовано подавати Декларацію за оновленою формою.

Лист №16989 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/302041.html

 

Затверджено новий порядок інформування роботодавців про порушення застосування податкової соціальної пільги

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.05.2017 №514, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за №693/30561 (далі – Наказ №514).

Зазначеним Наказом №514 затверджено:

- Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Порядок);

- форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Повідомлення про порушення).

Цей Порядок визначає процедуру інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку – працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) (п.1 Порядку).

Положення цього Порядку поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування ПСП (п.2 Порядку).

Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить аналіз даних податкової звітності чи проведення документальних перевірок, складає Повідомлення про порушення за формою, затвердженою Наказом №514, якщо платник податку отримував ПСП більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ.

Структурний підрозділ контролюючого органу ДФС, до функцій якого належить аналіз показників податкової звітності чи проведення документальних перевірок, у Повідомленні про порушення також зазначає про відновлення права працівника на ПСП платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка починає застосовуватись з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому суми недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100 % суми недоплати повністю погашені платником податку на підставі включення таких сум до його річної податкової декларації у разі, якщо такі суми не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку.

Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав Повідомлення про порушення, вносить його до Реєстру повідомлень про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Наказом №514 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 №86 «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.02.2014 за №289/25066).

Наказ №514 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.06.2017 №51.

 

Актуально для платників акцизного податку

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).

Зазначений Наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 року №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Повідомлення та нагадування» проінформувала, що з метою створення комфортних умов для платників акцизного податку найближчим часом оновлені форми акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть розміщені на веб-порталі ДФС.

На час доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального зазначені документи прийматимуться до реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних та Системі електронного адміністрування реалізації пального за старою формою.

 

Оновлено Реєстр форм звітних документів платників податків – юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що 26.06.2017 внесені зміни до Реєстру форм звітних документів платників податків – юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДФС України (далі – Реєстр звітних документів).

Так, зокрема, до розділу «Перелік сервісних запитів» Реєстру звітних документів додано Таблицю даних платника податку (форми J/F1312301) – «Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3)» (далі – Таблиця).

Відповідно до п.3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) інформацію у вигляді Таблиці за встановленою формою J(F)1312301 щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Реєстр звітних документів розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у розділі «Реєстри» за посиланням: http://sfs.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_n.htm

 

Внесено зміни до деяких форм податкових декларацій

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за №675/30543, (далі – Наказ №495).

Зазначеним Наказом внесено зміни до:

  • форми податкової декларації збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.08.2015 за №947/27392;
  • форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (зі змінами).

Форми цих податкових декларацій приведені у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Так, в обох формах податкових деклараціях викладено у новій редакції рядки додатків, призначені для занесення сум пені, а також уточнено зміст приміток до рядків, призначених для декларування суми пені, в яких зазначено, що відповідна сума має обчислюватися платником з дотриманням норм п.п.129.1.3 п.129.1 та абзацу другого п.129.4 статті 129 ПКУ.

Наказ №495 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.06.2017 №51.

 

Який термін повернення податку на доходи фізичних осіб платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?

Нікопольська ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Прискорена амортизація основних засобів – вимоги законодавства

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 43 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати, починаючи з 1 січня 2017 року, мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника(ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником(ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

Підпунктом 138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що до основних засобів четвертої групи належать машини та обладнання.

 

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість послуг за користування платною автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівникові?

Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п.1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст.4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).

Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Суми компенсацій, виплачені роботодавцем найманому працівнику за користування платною автостоянкою, не віднесені до переліку видів виплат, визначених Інструкцією №5.

Враховуючи зазначене вище, вартість послуг за користування автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівнику, не є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Внесено зміни до порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №427 (далі – Постанова №427), якою внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМ України від 08.02.2017 №83.

Відповідно до зазначеної Постанови, зокрема, Державна фіскальна служба України буде надавати Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) інформацію щодо нарахування та виплати бюджетної дотації.

Це рішення прийняте для здійснення Мінагрополітики оцінки ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Постанова №427 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 24.06.2017 №117.

 

Чи потрібно подавати звіт про суми податкових пільг сільськогосподарському товаровиробнику, включеному до Реєстру отримувачів бюджетної дотації?

Починаючи з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.

При цьому, відповідно до вимог ст.16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями (далі – Закон №1877) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Згідно з п.2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком.

Пунктом 4 розділу І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2011 №167 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221), визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.

Відповідно до п.8 Порядку №1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, подання Звіту сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.26 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Податкові накладні / розрахунки коригування, які не підлягають моніторингу

Нікопольська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

► податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

► обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

► загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

► одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

 

Щодо відповідальності у разі використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації

Нікопольська ОДПІ щодо відповідальності у разі використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації, повідомляє наступне, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів.

Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО.

Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону про РРО тягне накладення фінансових санкцій у таких розмірах:

вчинене вперше – 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155-1 КУпАП за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Змінено Порядок моніторингу контрольованих операцій

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 16 червня 2017р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 470 «Про затвердження Змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення» (далі – Наказ № 470).

Зазначеним Наказом № 470 затверджено Зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 «Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення» (далі – Наказ № 706).

Зокрема, Наказом № 470 встановлено, що платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У разі виявлення під час первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції факту застосування платником податку під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податку має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов'язань відповідно до підпункту 39.5.4.1 підпункта 39.5.4 пункта 39.5 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податку запиту про надання документації згідно з підпунктом 39.4.4 пункта 39.4 статті 39 розділу I Кодексу та використовуються для подальшого аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, а також вирішення питання призначення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».

Крім того, Наказом № 470 внесено зміни до Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення.

З оновленим текстом Наказу № 706 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Сплата земельного податку фізичними особами

Нікопольська ОДПІ нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Звертаємо увагу, що статтею 281 Податкового кодексу України визначені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, звільняються від сплати  податку:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вищезазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

 

Право на податковий кредит після 1 липня 2017 року

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що з 1 липня одночасно з веденням в дію призупинення податкових накладних набуває чинності норма про, так зване, «залізне» право на податковий кредит. Якщо податкова накладна пройшла реєстрацію, то вона безумовно надає право на податковий кредит.

Розбираємо підтвердження податкового кредиту.

Відповідно до абз. 3 п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребують будь-якого додаткового підтвердження.

Одночасно із цим, не є основною при здійсненні моніторингу норма (з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ), яка встановлювала право платника відображати податковий кредит за податковою накладною, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікації операції. Нагадаємо, « Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту». В абз. 11 того ж п. 201.10 ПКУ є пряма вказівка, що такі помилки не можуть бути перешкодою для реєстрації податкової накладної. Поєднуємо її з 1-липневою нормою про те, що складена і зареєстрована після 1 липня 2017 року податкова накладна є для покупця достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребує будь-якого додаткового підтвердження. Тобто, по суті, нововведення означають, що якщо податкова накладна пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то жодних питань до неї не повинно виникати. Ні помилки в обов’язкових реквізитах, ні з взаємовідносини з сумнівним контрагентом не можуть бути приводом для зняття податкового кредиту з операції.

З 1 липня 2017 року податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинні «безапеляційно» підтверджувати податковий кредит.

При цьому введення цієї норми вельми обґрунтоване. Адже з 1 липня 2017 року податкова накладна проходитиме два етапи перевірки в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1-й етап — загальний (як було раніше). Так, у п. 12 Порядку № 1246* вказано, що при потраплянні податкової накладної в ДФС на реєстрацію перевірятиметься, зокрема, наявність помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної.* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246. Якщо цей етап пройдений, то жодних питань  до реквізитів податкової накладної вже бути не повинно. Важливо! Податкова накладна, як і раніше, повинна надавати можливості ідентифікувати операцію.

2-й етап — перевірка «на ризиковість». На цьому етапі виявляється сумнівний  податковий кредит за критеріями ризиковості. Якщо податкова накладна відповідатиме цим критеріям, її реєстрацію призупинять і платникові доведеться подавати документи (в т.ч. в електронному вигляді), необхідні для прийняття рішення про відновлення реєстрації податкової накладної. Якщо комісія прийме рішення про відновлення її реєстрації, то будь які питання до цієї податкової накладної під час перевірки – виключенні.

 

Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

 

Якщо платнику єдиного податку потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Державний фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Отже підприємець – платник єдиного податку для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Зазначений порядок визначений ст. 299 Податкового кодексу України.

 

Сектор організації роботи

Традиційно, в середині липня, Нікополь гучно святкує одне із найголовніших свят містян – День Металурга.

Цього року святковий захід пройшов 15 липня у парку Металургів, організатором якого стало ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Паркову зону було поділено на безліч забав для будь-якого віку. Ніхто не залишився осторонь або не зміг знайти для себе цікавинок. Окрім цього, мали місце інтелектуальні розваги, майстер-класи, фотозони та виставки робіт творчих працівників заводу. Також, позитивного настрою додала цікава розважальна програма, багато хто залюбки приймав участь у вікторинах та опитуваннях. Зі сцени лунали привітання від в.о. генерального директора ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» Валерія Карпюка, який нагородив учасників конкурсу на кращу скульптуру із металу. Переможці отримали сертифікати в будівельний маркет.

Щирі побажання та Почесні грамоти з рук міського голови Андрія Фісака отримали одні з кращих працівників заводу. Андрій Петрович наголосив, що для нікопольців це свято таке ж вагоме, як і день міста, бо майже кожна родина нерозривно пов’язана із металургією.

Народний депутат Андрій Шипко також привітав всіх зі святом та  нагородив металургів Подяками.

Після офіційної частини слідував виступ гурту «Радіоніка». Хлопці жваво виконували відомі рок-хіти, чим змусили глядачів підспівувати та танцювати. Останнім і головним подарунком від організаторів свята став виступ відомої українського гурту «The Hardkiss». Натовп співав разом із зірками і перетворився на єдину масу енергії щастя. Ейфорія від концерту не стихала деякий час, який запам’ятається нікопольцям надовго.

 

Прес-служба міської ради

Сьогодні, 11 липня у міськвиконкомі на засіданні експертної групи з партиципаторного бюджетування під головуванням заступника міського голови Олени Давидко було оголошено переможців проектних пропозиції, які були подані мешканцями міста в рамках Програми «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м.Нікополь на 2016-2020 роки».

Конкурс став можливим також завдяки технічній підтримці Фонду «Східна Європа» (м.Київ).

Всього перемогло 20 проектних пропозицій, які набрали найбільшу кількість голосів жителів міста із 109 відібраних для голосування. Протягом 15 днів 4053 нікопольця проголосували за той чи інший проект у електронному або паперовому вигляді.

В електронному вигляді проголосувало 2043 мешканця міста, у паперовому – 2017. Паперові бюлетені були надіслані до Фонду «Східна Європа», оброблені та додані ними до загальних голосів. Сім голосів не було враховано Фондом, бо вони були продубльовані в електронному голосуванні.

Переможні проекти будуть реалізовані вже у цьому році за рахунок міського бюджету на загальну суму 300 тис. грн.

Переможцями конкурсу стали:

  1. Вдосконалення прилеглої території поліклініки КЗ "Нікопольська міська лікарня №4" ДОР"– 309 голосів. Автор - Сазонов Іван Володимирович
  2. Арт-об'єкт "Відкрита сцена" на території КЗ "Нікопольська міська школа мистецтв №1" по вул.Трубників 35/а – 230 голосів. Пастушок Ольга Іванівна
  3. Спортивний майданчик "ВОРКАУТ" (вул.Княжа 101)– 193. Донець Михайло Сергійович
  4. Чистий Нікопольський двір без сміття (вул.Електрометалургів В-Г)– 157. Пушинська Марина Вікторівна
  5. Встановлення камери спостереження в районі дитячого спортивного майданчика по вул.Перемоги 39 (СЗШ № 18)– 140. Биданова Ольга Василівна
  6. Я хочу жити в кращому місті (Гімназія № 15)– 134. Сузанська Ірина Володимирівна
  7. Створення арт-об'єкту "Молодіжний простір" з відокремленням площадки на ганку КЗ "Нікопольський Палац урочистих подій" декоративними ажурними загородженнями – 134. Дніпрова Інна Вячеславівна
  8. Рухаємось швидко (вул.Трубченка 2)– 115. Яворський Ярослав Дмитрович
  9. Двір моєї мрії (вул.Електрометалургів 42)– 114. Зуєва Марина Євгенівна
  10. Мрії діточок (вул.Братів Шиянів, 3)– 108. Ліфинська Вікторія Іванівна
  11. Рушниковий вказівник (Європейська площа)– 105. Кулєшова Яна Олександрівна
  12. Львів-Нікополь-Творча співдружність - проект культурно-просвітницький– 92. Косих Антоніна Іванівна
  13. Міський громадський туалет в центрі міста– 89. Литвиненко Сергій Анатолійович
  14. "Алея релаксу" (пр.Трубників 40)– 84. Горбачов Дмитро Андрійович
  15. Дитячий майданчик для дітей (вул.Богунська 59)– 78.  Автор - Таран Валентина Михайлівна
  16. Квітуче місто (зупинка громадського транспорту на ЦУМі біля фонтану)– 72. Боярченко Сергій Володимирович
  17. Облаштування куточку відпочинку (вул.Першотравнева 3)– 69. Смалій Ірина Анатоліївна
  18. Дитяча мрія (вул.Пилипа Орлика 60, 56А)– 68. Плавшуда Ірина Віталіївна
  19. Доступний спорт в кожен двір – 68. Поперечнюк Михайло Михайлович
  20. Облаштування території для переносу сміттевих баків (пр.Трубників 33, 35)– 67 голосів. Колосова Єлізавета Анатоліївна

Більш докладно з усіма проектами можна ознайомитися на офіційному сайті Нікопольської міської ради (http://www.nikopol-mrada.dp.gov.ua), де  розміщено банер ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ МІСТА, на якому опубліковано всі проектні пропозиції та кількість набраних голосів.

Експертна група з партиципаторного бюджетування висловлює вдячність всім учасникам процесу та вітає переможців конкурсу!

 

Прес-служба міської ради

Згідно з розпорядженням міського голови № 152-р від 12.07.2017 року та зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997р. № 280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»:

  1. Скликати двадцять четверту (позачергову) сесію міської ради VІІ скликання 14 липня 2017 року о 10.00 в залі засідань міської ради (4-й поверх).
  2. Винести на розгляд сесії такі питання:

- про встановлення земельного податку на території міста Нікополя на 2018 рік;

- про надання Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації згоди на укладання договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) для будівництва спортивної зали з плавальним басейном та облаштування теплого переходу в КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21» на                 вул. Гагаріна, 161 у м. Нікополі Дніпропетровської області;

- про надання грошової допомоги мешканцям міста Нікополя;

- про затвердження звіту №277/1 про оцінку мереж теплопостачання, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради та знаходяться в м. Нікополь;

-  про надання дозволу Комунальному підприємству «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради на продаж основних засобів.

  1. Запросити на двадцять четверту (позачергову) сесію міської ради народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі № 35, депутатів Дніпропетровської обласної ради від м. Нікополя, керівника місцевої прокуратури, голову  міськрайонного  суду,  начальника  міського   відділу   поліції, Почесних   громадян  міста,  керівників підприємств міста, заступників міського голови, керівників виконавчих органів міської ради, представників засобів масової інформації.
  2. Реєстрацію депутатів міської ради та запрошених на сесію провести о 9.30 у вестибюлі четвертого поверху.

 

Нікопольська міська рада
inform@nikopol-mrada.dp.gov.ua

Електрометалургів, 3, Нікополь, 53200, Україна

(0566) 68-03-00