01 / ⁰¹

1 winter

Corporate Template

Середа, 04 березня 2026 12:20

Податкова інформує

Соціальний захист для вагітних і працівників із дітьми – офіційне працевлаштування

Соціальні гарантії для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми надаються лише за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, що передбачає сплату всіх обов’язкових податків і внесків до бюджету: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:

- оплачуваними відпустками,

- лікарняними,

- допомогою по вагітності та пологах,

- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:

- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;

- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;

- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;

- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;

- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;

- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).

Ці гарантії поширюються на:

- вагітних;

- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);

- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;

- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).

Оформлюйте трудові відносини офіційно!

Незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.

Порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО: застосування фінансових санкцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19).

Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок) із наведенням прикладів.

У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку.

У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску».

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Фізична особа у звітному році отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля: чи подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень: що змінилось?

Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2025 № 513 (зі змінами) внесено зміни до Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Оновлений Порядок застосовується з 26.02.2026.

Основні зміни:

- врахування окремих правил сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану: якщо платник сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР (форми «Р» та «Д»), штрафні (фінансові) санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому нове ППР не складається;

- ППР у разі ліквідації контролюючого органу: у разі ліквідації органу ДПС, який прийняв попереднє ППР, нове рішення оформлює контролюючий орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів платника податків;

- оновлення форм ППР (додатки 1 – 30) з урахуванням нової нумерації – форми доповнено, зокрема:

▪ уточненими підставами, у разі встановлення яких надсилається (вручається) ППР;

▪ уніфікованою структурою та єдиними форматами відображення інформації;

▪ оновленим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Додаткові зручності для платників:

- відображення інформації про судові та адміністративні оскарження, що вплинули на розмір узгоджених грошових зобов’язань;

- QR-коди для швидкої та зручної сплати грошових зобов’язань.

Чи має право на податкову знижку ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026. За наслідками 2025 року фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, декларують свої доходи до 01 травня 2026 року.

Крім того, за витратами 2025 року по 31 грудня 2026 року (включно) громадяни мають право на отримання податкової знижки.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ(п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

При цьому, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, з урахуванням умов, визначених ПКУ.

Враховуючи зазначене вище, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

та/або

- отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Довідково:

заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ);

дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларування за 2025: не пропустіть свої строки

Платники податків, які подали декларацію за 2025 рік, мають своєчасно сплатити визначені зобов’язання. Строки відрізняються залежно від категорії.

До 1 серпня 2026 року податкові зобов’язання сплачують:

- громадяни;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання декларації зобов’язані сплатити податок:

- фізичні особи – підприємці на загальній системі;

- ФОП, які припинили діяльність.

Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи свято, строк переноситься на перший робочий день, що настає після нього.

Сплата відбувається за відповідними кодами бюджетної класифікації:

- 11010500 – ПДФО за результатами річного декларування;

- 11011001 – військовий збір.

Актуальні реквізити рахунків оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

Детальніше

Кому необхідно подати декларацію

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Як отримати відомості про доходи

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html

Строки подання

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

TAX Control: Повідомляйте про порушення в один клік

Цифровий сервіс TAX Control від податкової служби – це зручний спосіб повідомити про недоброчесний бізнес прямо зі свого смартфона.

Кожне Ваше повідомлення допомагає зробити економіку прозорою, а правила гри бізнесу – рівними для всіх.

Коли варто скористатися TAX Control?

Якщо Ви помітили, що:

- Вам не видали чек або видали нефіскальний чек;

- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;

- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);

- інші порушення.

Як це працює?

Ви надсилаєте інформацію через сервіс, і вона автоматично потрапляє до податківців відповідного регіону. Ваші відомості аналізують і використовують при організації перевірки конкретного бізнесу.

Чому це важливо для Вас?

Захист прав: Ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.

Чесна конкуренція: бізнес, що платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».

Розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.

TAX Control – це Ваш інструмент контролю. Робимо бізнес прозорим разом!

Нові форми звітів № 1-ВП та № 1-ОП подаються з 01.03.2026

- «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» за формою № 1-ВП (далі – Звіт за формою № 1-ВП);

- «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за формою № 1-ОП (далі – Звіт за формою № 1-ОП).

Вперше Звіт за формою № 1-ВП у визначені терміни подають такі суб’єкти господарювання:

- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини – щомісяця, не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року;

- суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік;

- малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва пива – щороку, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік.

Звіт за формою № 1-ОП вперше подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року.

Виробники, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише Звіт за формою № 1-ВП.

Довідково: Наказ № 641 – наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини» (зі змінами).

Про зміну робочого місця (офісу) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, необхідно повідомити контролюючий орган

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 6.8 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:

- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ;

- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 або може зазначити в заяві (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) під час взяття на облік у контролюючих органах.

Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у Заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви про такий об’єкт згідно з розд. VIII Порядку № 1588.

Відповідно до п. 8.1 розд. VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIІI Порядку № 1588.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIІI Порядку № 1588).

Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8.4 розд. VIІI Порядку № 1588).

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).

Фізична особа передає земельну ділянку в оренду: яка дата є визначальною при визначенні МПЗ

Згідно з частиною першою ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України в право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).

Підпунктами 1 та 2 п.п. 1 п. 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) встановлено ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

Таким чином, при визначені загального МПЗ для фізичної особи у разі передачі земельної ділянки в оренду визначальною є дата реєстрації укладеного договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

До уваги нотаріусів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: до якого контролюючого органу нотаріус подає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та додатки 4ДФ до Розрахунку з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам та про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), якщо робоче місце (контора) знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, повідомляє.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.

У зазначеному вище випадку Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). При цьому, нотаріус подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:

- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;

- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44096

Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).

У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!

ДПС оновила дашборд податкових надходжень до загального фонду державного бюджету

ДПС у партнерстві з Центром досліджень фіскальної політики оновили дашборд податкових надходжень до загального фонду держбюджету. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Сучасний інструмент на вебпорталі https://tax.gov.ua/. Він містить повну картину виконання доходів та був запроваджений кілька місяців тому.

«Разом прагнемо, щоб цифри були максимально зрозумілими кожному. Щоб кожен бачив, з чого насправді складаються доходи країни. Бо податкова сьогодні – це не лише про адміністрування. Це про сервіс, відкритість та зрозумілість даних. Забудьте про складні таблиці та великий масив файлів», – зазначила Леся Карнаух.

Дашборд – інтерактивний. Для того, щоб побачити повну картину виконання дохідної частини бюджету потрібно лише обрати місяць та зробити декілька кліків.

На першому рівні:

- план;

- фактичні надходження;

- відхилення;

- податки, які формують основу бюджету;

- по яких податках перевиконання, а по яких – відставання;

- кругова діаграма структури доходів – щоб зрозуміти, який податок формує найбільшу частку бюджету;

- графік динаміки – для оцінки змін у часі.

Далі інші рівні:

- можна перейти до конкретного податку;

- розібрати його складові;

- подивитись динаміку за роками.

Ще один рівень – регіональний внесок:

- розподіл надходжень по областях;

- можливість деталізації.

Ще один – внесок великих платників.

Окрема сторінка з аналізом міжрегіональних управлінь і структурою їх надходжень.

«Така аналітика дозволяє швидко бачити тенденції та оперативно реагувати на ризики. Будуємо сучасну та цифрову податкову», – підкреслила Леся Карнаух.

Які передбачені способи подання платниками податків податкових декларацій?

Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

До уваги нотаріусів!

Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Згідно з абзацом другим п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Разом з тим, дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:

- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

- при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

- якщо при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Водночас відповідно до абзацу другого п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі продажу об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Отже, нотаріус / юридична особа – посередник надає вищевказану інформацію контролюючим органам шляхом заповнення відповідних граф додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, де, зокрема, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітній місяць) дохід фізичної особи відповідно до ознаки доходу згідно з додатком 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку.

Таким чином, якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає дохід від такого продажу, також, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі – продажу, але не нижче оціночної вартості.

У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою – посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).

Як платнику отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску?

Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733).

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,

та

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Довідково: Порядок № 733 – Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554).

Фізична особа отримала ППР, але змінила місце проживання та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР: куди сплатити ПДФО у вигляді МПЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.

Визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб ( абзац перший п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним (абзац п’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (абзац восьмий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок (абзац дев’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Платник податку, який отримав ППР з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному ППР суму ПДФО протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, у разі зміни фізичною особою місця проживання та подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 5ДР після отримання ППР, сума податкового зобов’язання з ПДФО у вигляді МПЗ сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок, за банківськими реквізитами, зазначеними в ППР.

Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань): відповідальність

Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Витяг про нормативну грошову оцінку: у яких випадках його подають до податкової

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки подається платниками до контролюючого органу у двох випадках.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, витяг із технічної документації про НГО подається:

- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю)

- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Водночас власники або користувачі земельних ділянок можуть отримувати витяги з НГО необмежену кількість разів. Проте для визначення податкового зобов’язання з плати за землю застосовуються лише ті показники, які набрали чинності в установленому порядку.

Коли нова НГО впливає на суму податку?

Нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовуються для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.

Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.

Органи місцевого самоврядування:

- приймають рішення про встановлення або оновлення НГО;

- оприлюднюють його до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нової оцінки.

Якщо рішення оприлюднено пізніше, воно застосовується не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Винятки із загального правила

Положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад щодо:

- НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду;

- земель, НГО яких раніше не проводилась або не була затверджена належним чином, за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір НГО відповідної площі ріллі по області.

У таких випадках рішення ради:

- оприлюднюється не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;

- застосовується з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття.

Поширена помилка платників

Платники отримують і застосовують витяги про нормативну грошову оцінку землі за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року, навіть якщо після 2021 року орган місцевого самоврядування не приймав і не оприлюднював рішення про затвердження нової технічної документації з НГО для цих земель.

Таке застосування може призвести як до заниження, так і до завищення податкових зобов’язань.

Водночас пункт 4 постанови № 1147 передбачає: технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена раніше (до набрання чинності новою Методикою) з урахуванням вимог статті 271 Податкового кодексу України, залишається чинною до моменту, коли почне застосовуватися рішення відповідної ради про затвердження нової технічної документації.

На вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.

Про взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588).

Відповідно до п. 7.2 розд. VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП) (додаток 9 до Порядку № 1588).

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:

заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. 5-ОПП), поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначені категорії роботодавців.

Згідно з ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) нараховується:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється а рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску з а осіб, зазначених, зокрема, в абзацах дев’ятому, одинадцятому – тринадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Податковий борг мобілізованого ФОПа і статус платника єдиного податку

Самозайняті особи, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати податків. Умова – якщо вони зареєстровані фізичними особами – підприємцями (ФОП) або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність до дати призову або укладення контракту.

Право на звільнення передбачене Законом № 4505.

Такі ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мали або не мали найманих працівників, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного податку;

- військового збору.

Звільнення застосовується з 01 числа місяця, в якому таку особу призвано на військову службу або укладено з нею контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), до останнього дня місяця, в якому особа демобілізована (звільнена зі служби).

У разі, якщо ФОП, який проходить військову службу, був виключений із реєстру платників єдиного податку за наявність податкового боргу, то податкова служба зобов’язана відновити його статус з дати анулювання, якщо анулювання сталося під час служби.

Довідково: п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу» ( набрав чинності 5 липня 2025 року).

Робота «в тіні»: ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері

ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері. Неофіційне працевлаштування – одна з найбільших системних проблем ринку праці. І це не лише про порушення законодавства, а і втрачені соціальні гарантії для працівників і нерівні умови для бізнесу.

Чесні трудові відносини, належна сплата податків – питання, які були озвучені в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух під час зустрічі з представниками ресторанного бізнесу.

Найчастіше офіційно працевлаштовують адміністраторів, офіціантів та барменів. У цей же час дуже часто непублічний персонал – прибиральники, вантажники чи охоронці – працюють без оформлення або одночасно обслуговують кількох роботодавців.

Ще одна розповсюджена схема – коли офіційно оформлений працівник одночасно виконує роботу для іншого суб’єкта господарювання у тому ж закладі.

Наприклад, офіціант продає алкоголь від імені одного ФОПа, а страви — від імені іншого.

«Ще одна проблема – різниця між офіційною та реальною зарплатою, яка часто пропонується в Інтернеті. Наш моніторинг показав, що фактична зарплата в «конвертах» іноді значно відрізняється від тих, що подають у звітах», – сказала Леся Карнаух.

ДПС проаналізувала пропозиції заробітної плати у сфері громадського харчування та порівняла їх із фактично задекларованими.

Пропозиції роботодавців за інформацією з відкритих вакансій на сайті work.ua:

- офіціанти: 30 – 50 тис. грн,

- кухарі: 20 – 52 тис. грн,

- сушеф: близько 36,5 тис. грн,

- менеджер ресторану доставки: 33 тис. грн,

- системний адміністратор у мережі ресторанів: 25 – 55 тис. грн

На папері ж показують 13 – 19 тис. грн. Тож питань чимало.

Водночас маємо і позитивну тенденцію завдяки постійній роботі з підприємцями.

За даними ДПС у грудні 2025 році середня зарплата працівників громадського харчування в Україні складала трохи більше 12 тис. грн, що майже на 3 тисячі більше, ніж у попередньому році. Кількість найманих працівників – 149,9 тисячі осіб, що практично на рівні 2024 року. При цьому сума нарахованого доходу зросла на 300 млн грн і становила 1,9 млрд грн.

«І робота з «детінізації» ринку триває. Бо для держави це – недоотримані податки, які йдуть насамперед на нашу безпеку та оборону. Тому прагнемо, щоб бізнес сам був зацікавлений у виході з «тіні». Бо це насамперед про відповідальність кожного роботодавця, чесну конкуренцію та прозорі умови роботи», – додала Леся Карнаух.

https://www.facebook.com/reel/724297640682080

До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» впроваджено сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізичними особами – підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Розміри та терміни сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб визначені п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Авансові внески, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід'ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов'язання з цього податку.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац 1 п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами).

Фізичні особи – підприємці проводять розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, та заповнюють розділи І – ІІІ додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» (далі – додаток Ф2) до декларації.

Разом з тим з метою здійснення остаточного розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням норм абз. другого п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ під час подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, можуть скористатись нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ та подати разом з декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації (ідентифікатор форми F1360102). Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Інформація щодо такого доповнення зазначається у відповідному розділі декларації.

Одночасно для зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму такого авансового внеску доцільно в комірці 6 рядка 10.11 розділу ІІ декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно, зазначати з урахуванням зменшення на суму авансових внесків, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 ПКУ, та розрахованих у додатку довільної форми.

Слід зазначити, що додаток довільної форми повинен містити інформацію, достатню для розрахунку авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, суму авансового внеску, сплачену протягом звітного року, та безпосередньо сам розрахунок.

Звертаємо увагу, що сума такого розрахованого авансового внеску, яка не сплачена протягом звітного року, не дає права на зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік.

Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції, яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка – сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом та ПДВ.

З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.

Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам) (далі – Порядок № 1307).

Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.

Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).

Відповідно до п. 14 Порядку № 1307 така податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій.

У рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.

В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).

Згідно з положеннями ст. 18 прим. 2 Закону № 875 розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

- 40 відс. середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;

- кількість місяців у кварталі;

- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо розміру оплати праці.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:

одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18 прим. 2 Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

У разі виявлення за результатами проведення заходів державного контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до нормативу відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.

При цьому, згідно з п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відс. розміру, визначеного ст. 18 прим. 2 Закону № 875.

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.

Алгоритм, за яким працює система:

- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;

- система генерує платіжну інструкцію;

- накладається електронний підпис;

- документ миттєво відправляється до Казначейства;

- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;

- банк списує лише чітко визначену суму.

Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.

Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.

При цьому, списання боргу не є несподіваним.

Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.

Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.

За рахунок коштів податкового агента сплачене податкове зобов’язання фізичної особи: чи виникає дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) включається, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

При цьому, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Read 129 times

More in this category: « Розпочато комплексні заходи для збереження рідкісних і зникаючих ранньоквітучих рослин Оголошення про проведення засідання виконавчого комітету »

Наверх

Ми у соц-мережах

Нікопольська міська рада
inform@nikopol-mrada.dp.gov.ua

Електрометалургів, 3, Нікополь, 53200, Україна

(0566) 68-03-00

1 winter

Податкова інформує

Соціальний захист для вагітних і працівників із дітьми – офіційне працевлаштування

Порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО: застосування фінансових санкцій

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Фізична особа у звітному році отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля: чи подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень: що змінилось?

Чи має право на податкову знижку ФОП?

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларування за 2025: не пропустіть свої строки

TAX Control: Повідомляйте про порушення в один клік

Нові форми звітів № 1-ВП та № 1-ОП подаються з 01.03.2026

Про зміну робочого місця (офісу) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, необхідно повідомити контролюючий орган

Фізична особа передає земельну ділянку в оренду: яка дата є визначальною при визначенні МПЗ

До уваги нотаріусів!

Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

ДПС оновила дашборд податкових надходжень до загального фонду державного бюджету

Які передбачені способи подання платниками податків податкових декларацій?

До уваги нотаріусів!

Як платнику отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску?

Фізична особа отримала ППР, але змінила місце проживання та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР: куди сплатити ПДФО у вигляді МПЗ

Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань): відповідальність

Витяг про нормативну грошову оцінку: у яких випадках його подають до податкової

На вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій

Про взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?

Податковий борг мобілізованого ФОПа і статус платника єдиного податку

Робота «в тіні»: ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері

До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!

Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції, яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника

В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

За рахунок коштів податкового агента сплачене податкове зобов’язання фізичної особи: чи виникає дохід?

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Теги

Категорії

Прес-центр

Ми у соц-мережах

Підписатися на новини