Деклараційна кампанія - 2026

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

До завершення Деклараційної кампанії 2026 залишилось 2 календарних дні!

 

Деклараційна кампанія 2026: за яким ідентифікатором форми документа громадянами подається податкова декларація про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що до завершення Деклараційної кампанії 2026 залишилось менше двох тижнів.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

 

Незадекларована праця – відсутні соціальні гарантії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це обов’язок роботодавця. Недотримання законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні наслідки.

Нагадуємо, що незадекларована праця – це оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Це робота без укладення трудового договору, що позбавляє працівника соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, пенсійний стаж), а також ухилення недоброчесним роботодавцем від сплати податків. І така праця має серйозні ризики.

Ризики незадекларованої праці:

▼ для працівника: відсутність права на пенсію, допомоги по безробіттю, оплачуваних лікарняних, соціального страхування, безпечних умов праці та захисту від незаконного звільнення;

▼ для роботодавця: штрафні санкції за порушення трудового законодавства;

▼ для держави: зменшення надходжень до бюджетів.

Звертаємо увагу, що найманий працівник у разі, якщо його робота незадекларована, може вимагати від роботодавця укласти з ним трудовий договір відповідно до законодавства.

Також, у разі наявності інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання трудового законодавства можна звернутись до податкової служби та подати звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». 

Не погоджуйтеся на заробітну плату «у конверті», бо це втрата ваших прав і можливостей. 

Наголошуємо, що офіційно оформлені трудові відносини – це ваша самоповага і ваше гідне майбутнє!

 

Як отримати податкову знижку: правила для ЕКЗ та усиновлення

В Україні громадяни можуть повернути частину коштів, витрачених на лікування безпліддя або усиновлення дитини, скориставшись податковою знижкою. Держава фактично компенсує частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який утримувався із заробітної плати.

До податкової знижки можна включити витрати на допоміжні репродуктивні технології – зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), обстеження та супутні медичні послуги.

Також враховуються деякі витрати, пов’язані з усиновленням, наприклад сплата державного мита.

Водночас діють чіткі правила. Податкова знижка застосовується лише до офіційної зарплати, а не до інших доходів. Загальна сума витрат, яку можна врахувати, не повинна перевищувати третину річної заробітної плати.

Скористатися цим правом можуть ті, хто:

- отримував офіційну заробітну плату;

- самостійно оплачував медичні послуги або витрати на усиновлення;

- має всі необхідні підтвердні документи.

Щоб отримати знижку, потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це можна протягом року, що настає після звітного. Тобто, якщо витрати були у 2025 році, подати декларацію можна у 2026-му.

Серед обов’язкових документів:

Податкова знижка за ЕКЗ

- договір із медичним закладом;

- платіжні документи: чеки, квитанції, банківські виписки;

- прибуткові касові ордери (за наявності);

- копії медичних документів або підтвердження надання послуг.

Податкова знижка за усиновлення

- рішення суду про усиновлення (або інший документ, що підтверджує факт усиновлення);

- документи про сплату державного мита або інших обов’язкових платежів;

- квитанції, банківські виписки, чеки про оплату послуг;

- за наявності – інші документи, що підтверджують витрати, пов’язані з процедурою.

Радимо не втрачати документи та зберігати всі платіжні підтвердження, адже саме вони є підставою для повернення коштів.

Податкова знижка допомагає частково покрити витрати на лікування безпліддя чи усиновлення. Вона робить ці процеси трохи доступнішими та дає можливість сім’ям краще планувати свої фінанси у важливі моменти життя.

Як швидко подати декларацію онлайн через сервіси Електронного кабінету та застосунок «Моя податкова» – за посиланням:

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2026/informatsiyni-povidomlennya/988306.html.

 

Яким чином можна повернути надміру або помилково сплачені суми єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 контролюючим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

У випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556, помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами на рахунок 3556, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.

У випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями повернення єдиного внеску здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37958.

 

До уваги самозайнятих осіб!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» внесено зміни, зокрема, до розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 51.1 ст. 51 ПКУ, які набрали чинності з 01.01.2026.

Згідно з п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум, зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).

Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

На сьогодні проєкт Наказу № 4 проходить процедуру погодження із заінтересованими органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Слід зазначити, що відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Оскільки форма Розрахунку для звітного періоду – квартал, на сьогодні не затверджена, то чинною є форма Розрахунку для звітного періоду – місяць.

Таким чином, податкові агенти, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подавати Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць, відповідно до норм ПКУ.

На сьогодні ДПС опрацьовує та завантажує до інформаційних систем подані податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність Розрахунки за січень лютий та березень 2026 року.

При цьому, відповідальність податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена ст. 119 ПКУ щодо подання, подання з порушенням встановлених строків Розрахунків за звітні періоди 2026 року (січень, лютий, березень 2026 року) буде застосовуватися для звітного періоду – квартал (граничний термін подання Розрахунку за І квартал 2026 року – 11.05.2026).

Інформація розміщена за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44285

 

Як суб’єкту господарювання здійснити авторизацію на ПРРО з операційною системою Android?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:

ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;

вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;

вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.

Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.

 

До уваги нотаріусів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, зокрема, об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, рухомого майна та відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, про посвідчення договорів дарування, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форму та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено за ознакою доходу «112».

Отже, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між юридичною особою (покупцем) та фізичною особою (продавцем) не повинен відображати такі відомості в додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки податковим агентом виступає юридична особа – покупець, яка зобов’язана за ознакою доходу «112» відобразити в додатку 4ДФ до Розрахунку дохід, виплачений на користь фізичної особи за придбані корпоративні права та подати такий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

 

Спадщина не від близьких родичів: порядок оподаткування та сплати податків

Якщо ви отримали нерухомість у спадщину від родичів не першого чи другого ступеня спорідненості, такий дохід оподатковується на загальних підставах. До таких родичів, зокрема, належать вітчим або мачуха, дядько або тітка, прадід або прабабуся, двоюрідні брати і сестри тощо.

Які податки потрібно сплатити

Для фізичних осіб - резидентів України встановлено такі ставки:

- податок на доходи фізичних осіб – 5%

- військовий збір – 5%

Тобто 10% від оціночної вартості об’єкта спадщини.

Хто сплачує податок

Платником є особа, яка отримує спадщину. Обов’язок зі сплати виникає з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Як сплатити податок?

Є два варіанти: 

1. До нотаріального оформлення об’єктів спадщини

У такому випадку:

- декларація про майновий стан і доходи не подається;

- нотаріус подає до ДПС інформацію про отриманий дохід та сплачений податок.

2. Після оформлення спадщини

Якщо податок не було сплачено під час нотаріального оформлення, платник зобов’язаний:

- подати річну податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним;

- самостійно визначити суму податкових зобов’язань;

- сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 1 серпня.

Декларацію можна подати через Електронний кабінет платника податків або особисто до податкового органу.

Наприклад:

Якщо оціночна вартість квартири становить 1 800 000 грн, сума податку складе:

- ПДФО – 90 000 грн,

- військовий збір – 90 000 грн.

Загальна сума до сплати – 180 000 грн.

У разі неподання декларації або несвоєчасної сплати податку до платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня.

 

Електронний кабінет: повідомити податкову про бажання отримувати документи в електронному вигляді просто

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.

Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);

Поля регіон та район заповнюються автоматично.

3. Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.

Після успішного заповнення Зберегти заяву.

4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або «хмарного» КЕП та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 (Квитанція № 1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).

Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

Електронне листування з податковою службою має такі переваги:

- оперативність – усі повідомлення надходять без затримки;

- безпека – офіційний, захищений канал комунікації;

- зручність – доступ до документів 24/7/365;

- економія коштів і часу – відсутність витрат на папери, пошту та черги;

- менше ризиків – своєчасне інформування про важливі терміни убезпечує від штрафних санкцій.

Електронний кабінет – сучасний формат взаємодії з податковою! Обирайте простоту і комфорт!

 

Безбар’єрність: основні поняття і напрями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Створення безбар’єрного простору забезпечує кожній людині рівні права і можливості, комфорт і доступність до різних сфер життєдіяльності.

Основні поняття і напрями безбар’єрності
 

 ▼ Безбар’єрність: це середовище необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

 ▼ Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах

 ▼ Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя

 ▼ Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак

 ▼ Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

 ▼ Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації

 ▼ Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності

 ▼ Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей

 ▼ Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

 

Єдиний рахунок: зручний спосіб для сплати податків та зборів

Платники податків мають можливість використовувати єдиний рахунок для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів, які контролюються податковими органами. Цей рахунок відкритий в Державній казначейській службі України на ім’я ДПС.

Що це дає?

Використання єдиного рахунку значно спрощує процес сплати податків та зборів. Замість багатьох платежів, платник може зробити один на загальну суму, що значно економить час і знижує витрати на формування платіжних документів.

Як перейти на єдиний рахунок?

Перехід на єдиний рахунок здійснюється у кілька простих кроків:

1. Подайте через Електронний кабінетповідомлення за формою J/F 13070 про використання єдиного рахунку.
2. Отримайте квитанцію, яка підтверджує внесення до Реєстру платників, що використовують єдиний рахунок.
3. Подайте розрахункові документи до вашого банку із зазначенням реквізитів єдиного рахунку. При цьому можна вказати, на який рахунок за видом податку зарахувати кошти. Якщо цього не зазначено, система розподілить їх автоматично за вашими зобов’язаннями за календарним принципом.

Використання Єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання Єдиного рахунку.

Кошти, які надходять на єдиний рахунок, будуть зараховані як сплата до бюджету та фондів, що контролюються ДПС.

Дата зарахування коштів на єдиний рахунок буде датою розрахунків платника з бюджетом та фондами.

Важливо:

- Відмова від єдиного рахунку: платник може повідомити про відмову від єдиного рахунку лише один раз на рік. У разі відмови від нього, використання рахунку припиняється з 1 січня наступного календарного року.

- Обмеження: єдиний рахунок не використовується для сплати ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту, а також для сплати частини чистого прибутку державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Використання Єдиного рахунку дозволяє зекономити час на створення платіжних доручень, зменшити їх кількість, запобігти помилкам при здійсненні платежів та уникнути непорозумінь, пов'язаних зі зміною рахунків.

 

Трудові відносини: офіційне оформлення найманих працівників – запорука діяльності без порушень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця. 

Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).

Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. 

При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.

Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка  передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів. 

 

Трансфертне ціноутворення–2026: що змінилося і як бізнесу не помилитися

Кампанія звітування про контрольовані операції за 2025 рік уже триває. Про ключові новації та практичні аспекти звітності у 2026 році журналісти газети «Зоря» поспілкувалися з начальником управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергієм КОСТОГЛОДОВИМ.

Журналіст: Розпочнемо з основних змін, які стосуються декларування контрольованих операцій у 2026 році за 2025 звітний рік. Що змінилось порівняно з минулим роком або що нового у цьогорічній деклараційній кампанії? 

Сергій КОСТОГЛОДОВ: Трансфертне ціноутворення в Україні зазнало значних змін з 1 січня 2025 року, відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813-IX). Йдеться насамперед про розширення критеріїв пов’язаності компаній – тепер враховується не лише формальний, а й економічний зв’язок. Також змінено підхід до формування переліку держав і територій, уточнено правила визначення пов’язаності при непрямому володінні та оновлено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення. Частина операцій з нерезидентами, за певних умов, тепер може не підпадати під контроль.

Журналіст: Коли почали діяти нові критерії пов’язаності та у чому їх суть?

Сергій КОСТОГЛОДОВ: Нові критерії застосовуються вже до звіту за 2025 рік. Важливий момент – навіть операції з формально непов’язаними нерезидентами можуть визнаватися контрольованими. Це відбувається, якщо обсяг операцій із такими нерезидентами становить 75% і більше від усіх зовнішньоекономічних операцій, а їх частка – 50% і більше у загальних доходах або витратах компанії. Тобто акцент зміщується на фактичну економічну залежність.

Журналіст: Ви згадали, що частина операцій із нерезидентами тепер може бути неконтрольованою. Як це працює?

Сергій КОСТОГЛОДОВ: Дійсно, з 2025 року окремі операції з нерезидентами можуть не визнаватися контрольованими. Це стосується випадків, коли організаційно-правова форма нерезидента включена до спеціального переліку Кабінету міністрів України, і водночас відсутні інші критерії контрольованості. Але є важлива умова: платник податків має подати підтвердження резидентності такого нерезидента (або його учасників) до 1 жовтня року, наступного за звітним. Документ має бути належним чином оформлений, легалізований і перекладений. Якщо ці вимоги виконані – звітувати про такі операції не потрібно.

Журналіст: Що змінилося у переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення?

Сергій КОСТОГЛОДОВ: Перелік суттєво скорочено – із 78 до 46 юрисдикцій. Із нього виключено низку популярних напрямів, зокрема Гонконг, Кіпр, ОАЕ, Маврикій та Молдову. Відповідно, з 2025 року платники повинні орієнтуватися на оновлену редакцію Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505.

Журналіст: Більшість платників турбує чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у звіті про контрольовані операції у період дії воєнного стану?

Сергій КОСТОГЛОДОВ: Загалом відповідальність за помилки залишається відповідно до пп. 120.4 і 120.6 статті 120 ПКУ. 

Проте, якщо платник самостійно виправляє методологічні помилки, які не призвели до несвоєчасного або неповного декларування, штрафи не застосовуються. Це стимулює бізнес бути відкритим і виправляти неточності без ризику додаткових санкцій.

https://zorya.org.ua/obshhestvo/transfertne-tsinoutvorennia-2026/

 

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Згідно з ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822) (далі – Повідомлення), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Отже, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про РНОКПП така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

 

До якого бюджету сплачується ПДФО спадкоємцями, які сплачують цей податок до нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються відповідно до правил, встановлених розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларації) крім: спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено п. 168.4 ст. 168 ПКУ.

Так, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) його до бюджету, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з п. 179.1 ст.179 ПКУ платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник ПДФО отримував, зокрема:

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

У разі якщо платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Враховуючи викладене, спадкоємцям/обдарованим – резидентам України ПДФО потрібно сплачувати через банківські установи до бюджету за місцем нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину/договору дарування.

 

Надання фізичною особою в оренду рухомого майна юридичній особі (ФОПу): оподаткування ПДФО доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі –  ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію.

Таким чином, договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.

Водночас, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).

Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.

Таким чином, відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями), суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) за ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

Враховуючи викладене вище, юридична особа (ФОП) – орендар при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.) та відобразити дану виплату у Розрахунку за ознакою доходу «127».

 

Чи має право на ПСП нерезидент, який офіційно працевлаштований на підприємстві?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована. 

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

 

«Територія високого рівня податкової довіри» – новий формат відносин між бізнесом та державою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Державною податковою службою України 31.03.2026 затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), який оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua).

Усім суб’єктам господарювання, які включено до Переліку, 01 квітня 2026 року направлено відповідні інформаційні повідомлення в Електронний кабінет. Якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС, він може подати до ДПС відповідне повідомлення в електронній формі.

Для суб’єктів господарювання в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника податків до Переліку залежно від системи оподаткування.

Проект «Територія високого рівня податкової довіри» - це стратегічна ініціатива, впроваджена в межах податкової реформи України. Основна мета проекту полягає у побудові середовища, де чесний бізнес отримує максимальну підтримку від держави. Адже платники податків, які відповідають критеріям високого рівня довіри, отримують низку привілеїв: скорочення термінів перевірок, персональний комплаєнс-менеджер, надання індивідуальних консультацій у стислі терміни тощо.

Метою реалізації проекту є збільшення надходжень до бюджету за рахунок детінізації та покращення інвестиційного клімату в країні. 

 

На момент подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою: куди подається декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що згідно з ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 ст. 5 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 ст. 5 Закону № 1871).

Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 ст. 5 Закону № 1871).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 ст. 5 Закону № 1871).

У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 ст. 5 Закону № 1871).

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

 

Декларуємо нерухоме майно: податковий навігатор – 2026 для юридичних осіб

Податок на «нерухомість: платники, об’єкт та база оподаткування, ставка, деякі аспекти нарахування, подання звітності

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок на «нерухомість», податок) – це місцевий прямий податок, який входить до складу податку на майно.

Платники податку на «нерухомість» – фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єкт оподаткування – об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

База оподаткування – загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим, то остаточні ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Враховуючи, що з 01.01.2026 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 647,00 грн (ст. 8 Закону України № 4695), максимальна ставка податку у 2026 році складає 129,71 грн за 1 кв. м (1,5 % х 8 647,00 грн = 129,71 грн). За рішенням органів місцевого самоврядування ставка може бути меншою 1,5 % або навіть нульовою, але не може перевищувати розмір, встановлений ПКУ, тобто 1,5 %.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Якщо у власності юридичної особи – платника податку є житлова нерухомість, загальна площа якої перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Декларація), додатку 1 «Розрахунок №² 5 у частині об’єктів житлової нерухомості» і додатку 2 «Розрахунок №² 5 у частині об’єктів нежитлової нерухомості» затверджені наказом МФУ № 408.

У поточному році граничний термін подання Декларації на 2026 рік минув 20.02.2026.

Декларація подається до контролюючого органу за місцем знаходження об’єкта нерухомості.

Типові помилки при заповненні Декларації на 2026 рік

До помилок, що найчастіше припускалися юридичними особами – платниками податку на «нерухомість» при заповненні Декларації на 2026 рік, належать:

- невідповідність розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 (складає 8 647 грн), що використовується під час розрахунку ставки податку за 1 кв. м;

- незазначення коду пільги відповідно до Довідника пільг, розміру пільги (у відсотках), суми пільги;

- незазначення інформації про кількість місяців перебування у власності об’єкта;

- за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку не збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку);

- подання Декларацій з відсутністю будь-яких показників.

Під час заповнення юридичними особами – платниками податку на нерухомість Декларацій мають місце й інші помилки.

Для прикладу, у ході аналізу поданої податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено недекларування об’єктів нежитлової нерухомості, які на праві власності належать суб’єкту господарювання (далі – СГ) та віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 сільськогосподарських товаровиробників, але основний вид діяльності товариства не відповідає п.п. «ж» п.п.  266.2.2. п.  266.2 ст. 266 ПКУ*.

За результатами вжитих Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) заходів СГ залучено до оподаткування та сплачено до місцевого бюджету понад 4,5 млн гривень.

*Довідково: положеннями п.п. «ж» п.п.  266.2.2. п.  266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності СГ та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Оподаткування майна нерезидентами

Платниками податку – нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток підприємств у порядку, встановленому цим розділом (підпункти 133.2.1, 133.2.2 п.133.2 ст. 133 ПКУ).

Якщо у нерезидента зареєстровано право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно; при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації.

Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента у розмірі 100 тис. гривень (п. 117.4 ст. 117 ПКУ).

Для прикладу, у ході аналізу об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС виявлено об’єкт нежитлової нерухомості у м. Дніпро, який на праві власності належить нерезиденту України. Нерезидент на податковому обліку не перебував та податок не сплачував.

За результатами вжитих ГУ ДПС заходів у 2026 році взято на облік представництво нерезидента – власника об’єкта нерухомості та задекларовано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі понад 247,6 тис. гривень. Сплата відбувається відповідно до діючого законодавства.

Терміни сплати податку на «нерухомість», нарахованого у Декларації на 2026 рік

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щоквартально, рівними частками (1/4 річної суми), до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній Декларації.

Граничні терміни сплати податку за 2026 рік:

- за 1 квартал 2026 року – до 30.04.2026;

- за 2 квартал 2026 року – до 30.07.2026;

- за 3 квартал 2026 року – до 30.10.2026;

- за 4 квартал 2026 року – до 30.01.2027.

Податок на «нерухомість»: застосування пільг у 2026 році, питання звітування

Пільги встановлюються:

- як безпосередньо ПКУ шляхом визначення нерухомості, що не є об’єктом оподаткування (п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ), або за яку не нараховуються та не сплачується податок (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ),

- так і рішеннями місцевих рад.

Якщо СГ є власником об’єкта житлової або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тобто тих, що не є об’єктом оподаткування, то такий СГ звільняється від обов’язку подавати Декларацію.

Якщо за об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, то Декларація з відповідними додатками до неї подається на загальних підставах. У таких додатках до Декларації у гр. 14 «Ставка¹⁰ (%)» у цьому випадку зазначається ставка у розмірі 0 %.

Особливістю 2026 року є подальше функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) та застосування оновленого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), що безпосередньо впливає на право юридичних осіб не декларувати певні об’єкти.

Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, (далі – Порядок № 624) затверджено постановою КМУ № 624.

Перелік територій затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376.

• Нерухомість на територіях бойових дій та окупації не оподатковується

ПКУ визначено, що починаючи з 01.01.2023 за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією (рф) територіях України, які включені до Переліку територій, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Отже, зазначена пільга застосовується виключно до нерухомості (житлової та нежитлової), яка розташована на територіях:

- активних бойових дій, що визначені у ч. 2 та ч. 3 розд. І Переліку територій;

- тимчасово окупованих рф, що визначені у розд. ІІ Переліку територій.

Дати початку та завершення активних бойових дій або окупації визначаються виключно за даними Переліку територій.

Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України відповідно до даних Переліку територій, то СГ не подає Декларацію за такі об’єкти.

Важливо!

Ця пільга не поширюється на території можливих бойових дій.

• Знищене та пошкоджене майно не оподатковується

Податок на «нерухомість» не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості:

- знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України;

- пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України).

Порядок звільнення від оподаткування такої нерухомості визначений у п.п 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Ключова умова застосування цієї пільги – внесення даних про нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Підтвердженням є витяг з такого Реєстру.

Перелік та обсяг відомостей (інформації) для реєстрації у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна визначається Порядком № 624.

Особливості проведення та оформлення результатів обстеження об’єктів з метою визначення фактичного стану об’єкта та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації визначає Методика проведення обстеження та оформлення його результатів (далі – Методика).

Методика затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій № 144.

Методикою встановлені, зокрема чіткі кваліфікаційні ознаки категорії пошкоджень об’єкта (додаток 3 до Методики), а саме:

- категорію пошкоджень (I, II та III категорія);

- загальну характеристику пошкоджень;

- орієнтовний ступінь пошкоджень об’єкта в цілому, % (для I категорії пошкоджень – до 20 % та 21 % – 40 %; для II категорії пошкоджень – 41 % – 80 %; для III категорії пошкоджень – 81 % – 100 %);

- загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації.

Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо ненарахування та несплати податку на «нерухомість» за знищені або пошкоджені об’єкти житлової і нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, як такі, що мають II або III категорію пошкоджень та ступінь пошкоджень об’єкта нерухомості встановлена від 41 % до 100 %, то Декларація за такі об’єкти не подається.

Важливо!

Відсутність запису у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна робить нарахування податку на «нерухомість» обов’язковим, незалежно від фактичного стану будівлі.

Довідково:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Закон України № 4695 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
3. Постанова КМУ № 624 – постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (із змінами).
4. Наказ МФУ № 408 – наказ Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2015 за № 479/26924 (із змінами).
5. Наказ Міністерства розвитку громад та територій № 144 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144 «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.08.2022 за № 898/38234.
6. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 376 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (із змінами).

 

Електронні сервіси – фундаментальний елемент сучасної податкової системи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що розширення використання електронних сервісів є одним із кроків реалізації Національної стратегії доходів та спрямоване на формування безбар`єрного середовища, в якому платники податків можуть отримувати послуги швидко, зручно та незалежно від місця перебування.

Податкова служба активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.

Нагадуємо, до основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:

- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),

- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),

- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),

- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).

Електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між податковою службю та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень. 

Так, електронні сервіси забезпечують платникам:

- своєчасне та коректне подання звітності. 

Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;

- контроль за станом рахунків. 

Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;

- доступ до актуальної податкової інформації. 

Завдяки Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;

- комунікацію та зворотній зв’язок. 

Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.

Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2 

Прослухавши інтерактивний голосовий  автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) –  послідовно оберіть напрямок «5» та  натисніть 1.

Крок 3 

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації  та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)