Деклараційна кампанія 2026: коли обов’язок подання податкової декларації вважається виконаним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи декларують доходи, отримані у 2025 році, до 01 травня 2026 року.

Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку на доходи фізичних осіб (податок) отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 179.4 ст. 179 Кодексу звільняються від обов'язку подання декларації у випадках, якщо платниками податку є:

малолітні/неповнолітні або недієздатні особи і при цьому такі особи перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; 

особи, що перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; 

особи, що перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; 

особи, що перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Довідково: Кодекс – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

 

В які терміни та за якою формою фізична особа може отримати довідку про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що триває Деклараційна кампанія 2026. 

Довідка про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) видається контролюючим органом:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та сплати належної суми ПДФО та військового збору.

При цьому Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44258.

 

ФОПи, які є роботодавцями, зобов’язані укладати з найманими працівниками трудові договори

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин однаковий для всіх роботодавців: і для юридичних осіб, і для фізичних осіб – підприємців (ФОП).

Нагадуємо, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено (далі – КЗпП)).

Отже, ФОПам, які є роботодавцями, також необхідно укладати трудові договори з найманими працівниками.

Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про прийняття працівника – важлива складова оформлення трудових відносин.

Так, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами) (далі – Постанова № 413). 

Повідомлення про прийняття працівника подається, зокрема фізичною особою до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ);

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв’язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.

 

Деклараційна кампанія 2026: щоб правильно заповнити податкову декларацію, отримайте відомості про доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році.

Щоб правильно заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи та уникнути помилок, важливо мати достовірну інформацію про отримані доходи, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Отримати такі відомості можна кількома дистанційними способами, не виходячи з дому, а також у ЦОП.

Через Електронний кабінет платника податків

Легкий та зручний спосіб. Для цього:

- Увійдіть до Електронного кабінету (за допомогою файлового ключа, апаратного ключа, хмарного сховища, id.gov.ua або Дія.Підпис).

- У меню зліва оберіть розділ «ЕК для громадян».

- Натисніть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «Створити».

- Вкажіть період та підпишіть запит.

- Відповідь надійде у розділ «Вхідні/вихідні документи» протягом декількох хвилин.

Мобільний додаток «Моя податкова»

Додаток доступний в App Store та Google Play:

- Увійдіть у додаток за допомогою електронного ключа або хмарного сховища.

- У розділі «Послуги» оберіть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «+».

- Вкажіть період та підпишіть запит.

- Відповідь надійде у розділ «Запит про суми виплачених доходів» протягом декількох хвилин.

У Центрі обслуговування платників

Для отримання відомостей про доходи можна звернутися до Центру обслуговування платників. Громадяни з порушенням слуху мають можливість безперешкодно спілкуватися з працівниками ДПС за допомогою послуги перекладу жестовою мовою у форматі відеозв’язку.

Необхідні документи:

- Документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо).

- РНОКПП.

- Заява (заповнюється на місці за формою № 10ДР).

- Якщо за відомостями звертається представник, то до заяви додається довіреність, засвідчена в нотаріальному порядку.

Відомості надаються протягом 3 робочих днів з дня звернення особисто фізичній особі або її представнику.

 

Декларування 2026: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на податкову знижку за оренду житла

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

З 01 січня 2026 року розширено коло платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними на оренду житла.

Так, до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.

Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого ПДФО.

Отримати знижку за витратами 2025 року платники ПДФО мають право по 31.12.2026 (включно).

Довідково: Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (зі змінами та доповненнями).

 

Порядок і термін реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується в електронному вигляді Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316605), яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. 

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. 

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

 

Податківці Дніпропетровщини – про особливості нарахування плати за квадратні метри у період воєнного стану

На онлайн-зустрічі з платниками податків – фізичними особами фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проінформували про особливості нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок, податок на «нерухомість»), у період дії воєнного стану.

У центрі обговорення – звільнення фізичних осіб від сплати податку за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості:

- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рф;

- знищені; пошкоджені, тобто як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф.

Податківці звернули увагу, що «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025  № 376 (із змінами).

Обов’язковою умовою у всіх можливих випадках звільнення від сплати податку за пошкоджене чи знищене нерухоме майно є занесення відомостей про таку нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

На онлайн-заході нагадали, що конкретний розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається відповідним органом місцевого самоврядування території за місцем розміщення такого нерухомого майна. Окрім того, зазначили, що під час дії воєнного стану для об’єктів, які внаслідок бойових дій зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, рішенням сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій, розмір податку може бути зменшений або такі об’єкти можуть бути звільнені від оподаткування.

Отже, у 2026 році за звітній минулий рік мають право не сплачувати податок на «нерухомість» такі категорії фізичних осіб:

- громадяни, які проживають на територіях, де тривають воєнні дії;

- власники житла, що опинилося на тимчасово окупованій території;

- українці, чиє житло стало непридатним для проживання внаслідок війни.

Окремо зроблено акцент на право фізичних осіб – платників податку на «нерухомість» звернутися з письмовою заявою довільної форми та підтверджуючими документами до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

3) права на користування пільгою зі сплати податку;

4) розміру ставки податку;

5) нарахованої суми податку.

Зустрічі з платниками – це відкритий діалог, оперативне роз’яснення норм податкового законодавства, обговорення важливих питань, що підвищує податкову обізнаність платників та допомагає адаптуватися до новацій у реаліях сьогодення.

 

Які документи надаються ФОПом іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПом, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Взяття на облік, зокрема ФОПів як платників єдиного внеску у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 1162).

Відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку № 1692/5 (частина друга ст. 11 Закону № 755).

Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі, що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абз. перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).

Виписка з ЄДР для проставлення апостиля та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються тільки у паперовій формі, крім випадку отримання документів, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до розд. V Порядку № 1692/5, що здійснюється в електронній формі (абз. другий п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).

Тобто, відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки.

Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua).

Отже, з метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).

 

Довідково:

Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями);

Закон № 755 – Закон України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями);

Порядок № 1162 – Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами);

Порядок № 1692/5 – Порядок надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (зі змінами).

 

92 тисячі українців вже подали декларації про майно і доходи: скільки серед них «мільйонерів»

За три місяці 2026 року громадяни України подали 92 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Вони задекларували отримані в 2025 році доходи на загальну суму 74,3 млрд гривень.

За результатами декларування громадяни визначили до сплати 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 560 млн грн більше, ніж торік.

Доходи понад 1 млн грн задекларували 8,3 тисячі осіб. Загалом вони показали 38,2 млрд грн минулорічних доходів і визначили майже 1,1 млрд гривень податкових зобов’язань.

Що декларують українці:

- спадщина та дарування – 6,6 млрд грн;

- іноземні доходи – 3,4 млрд грн;

- продаж майна (рухомого та нерухомого) – 1,8 млрд грн;

- оренда майна – 1,2 млрд грн;

- інвестиційні доходи – 1,0 млрд грн;

- інші доходи – 971,2 млн грн.

Рекордсмен наразі серед платників податків за результатами декларування – житель Хмельницької області, який визначив податкові зобов’язання понад 18,3 млн гривень.

Лідери за обсягами задекларованих доходів:

- Київ – 16,3 млрд грн;

- Дніпропетровська область – 6,6 млрд грн;

- Львівська область – 6,0 млрд грн;

- Київська область – 5,8 млрд грн.

Водночас понад 42 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку. Сума ПДФО, що підлягає поверненню, становить 291,6 млн гривень. Це на 52 млн грн перевищує показник минулого року.

 

Деклараційна кампанія 2026: коли виникає обов’язок задекларувати доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників виникає при отриманні:

- окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу); 

- доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу); 

- та в інших випадках, передбачених Кодексом. 

Також зобов’язані подати податкову декларацію:

- нерезиденти, які за результатами звітного року набули статус резидента України. Такі особи мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- фізичні особи – резиденти України – контролери контрольованої іноземної компанії (п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу);

- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).  

 

Доходи нараховані (виплачені) ФОП, місцезнаходження або місце проживання яких тимчасово окупована територія: відображення у звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).

Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів ФОПам, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

 

Із скриньки РРО або з місця проведення розрахункових операцій із застосуванням ПРРО викрадено готівку: дії суб’єкта господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.

Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО (далі – ПРРО), посадова особа суб’єкта господарювання повинна звернутися із заявою про скоєння злочину до органів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі – КПК) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта ст. 214 КПК).

Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (частина друга ст. 60 КПК).

Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.

Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.

 

За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення про мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу підакцизних товарів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).

Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та     будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.

 

Трудові відносини: надомна та дистанційна робота

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що трудове законодавство чітко розділяє роботу поза межами приміщення роботодавця на два різні види: надомну і дистанційну. 

При цьому, правила для найманого працівника та роботодавця у таких випадках відрізняються.

Так, надомна робота передбачає виконання завдань за місцем проживання працівника або в іншому обраному ним приміщенні, яке має чітку адресу.

Робоче місце працівника є постійним. Змінювати його за власним бажанням без згоди керівництва не можна. Відмова у зміні локації з боку роботодавця має бути обґрунтованою.

На працівника поширюється загальний графік роботи підприємства, установи чи організації. Це означає, що тривалість робочого дня та перерви відповідають правилам внутрішнього розпорядку компанії, якщо інше не прописано в договорі.

Роботодавець зобов'язаний надати необхідні інструменти, матеріали та техніку. Якщо працівник використовує власні засоби виробництва, він має право на отримання компенсації.

Такий формат запроваджується для фахівців, які вже мають практичні навички для виконання роботи або пройшли відповідне навчання.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої завдання виконуються у будь-якому місці на вибір працівника за допомогою інтернету та сучасних засобів зв'язку.

Працівник самостійно визначає, де йому працювати, та несе особисту відповідальність за безпеку та умови праці на цьому місці.

Загальні правила внутрішнього розпорядку компанії на дистанційну роботу не поширюються, проте загальна кількість робочих годин не повинна перевищувати встановлені законом норми.

Важливою гарантією є період відпочинку, під час якого працівник може не відповідати на дзвінки чи повідомлення керівництва. Це не вважається порушенням дисципліни.

Звертаємо увагу, що незалежно від обраної форми, тривалість робочого часу має відповідати державним нормам, а всі умови роботи чітко фіксуються у трудовому договорі. 

Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками має три ключові етапи: 

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу працівника;

- повідомлення органів податкової служби.

 

Комплаєнс-менеджер – особистий податковий консультант платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Платник) встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема, закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).

Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 № 788 (далі – Порядок), розроблено з метою забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яка передбачає консультування платника податків, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків і визначає порядок закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (п. 1.1 розд. І Порядку).

Згідно з п. 1.6 розд. І Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником здійснюється за вибором Платника в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування Платника, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.

Абзацами першим – другим та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку визначено, що територіальні органи ДПС протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку визначають комплаєнс-менеджера та посадову особу, на яку покладено обов’язки в разі тимчасової відсутності або звільнення комплаєнс-менеджера, для взаємодії з Платником, включеним до зазначеного Переліку, і затверджують їхні повноваження відповідним наказом територіального органу ДПС.

У разі виключення Платника з Переліку протягом двох робочих днів вносяться зміни до відповідного наказу про закріплення комплаєнс-менеджера за Платником.

Інформаційне повідомлення щодо закріплення комплаєнс-менеджера надсилається Платнику в електронний кабінет відповідно до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Розділом ІІІ Порядку визначені особливості взаємодії комплаєнс-менеджера з Платником.

Зокрема, відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником передбачає:

надання консультацій Платнику в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

Усі звернення Платника до комплаєнс-менеджера щодо надання консультування реєструються в реєстраційно-моніторинговій картці (далі – РМК) картотеки типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера).

Консультації надаються на запитання Платника, які не потребують підготовки індивідуальної податкової консультації.

Час проведення консультацій комплаєнс-менеджера Платнику залежить від правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації;

використання при консультуванні Платника інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС), недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації. Можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС, зокрема особової справи Платника, оригіналів паперових документів тощо, з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;

консультації Платнику мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими.

Відповідь на запитання Платника повинна бути змістовною, чіткою та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.

За потреби використання комплаєнс-менеджером податкової інформації з ІКС ДПС та інших джерел, отриманої у порядку та спосіб, визначені ПКУ, така відповідь може бути надана у п’ятиденний строк.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку передбачено інформування комплаєнс-менеджером Платника про:

наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від Платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків;

наближення граничних строків декларування, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);

виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу.

З метою нерозголошення конфіденційної інформації комплаєнс-менеджером під час звернення Платника засобами телефонного зв’язку таке звернення реєструється в РМК картотеки типу «ЗКМ» та відповідь із зазначених питань надається Платнику в режимі відеоконференції після отримання письмової згоди Платника, надісланої через електронний кабінет, із зазначенням представників, які будуть брати участь у такій відеоконференції (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку комплаєнс-менеджер забезпечує:

організацію онлайн-комунікації з Платником. Телефонне звернення Платника про бажання щодо участі в онлайн-комунікації є достатньою підставою для її проведення в узгоджений час, але не пізніше першої половини наступного робочого дня. Комплаєнс-менеджер для ефективної підготовки онлайн-комунікації з Платником має право уточнити короткий зміст питання, яке планується для обговорення. У випадку неможливості зв’язатися з комплаєнс-менеджером Платник має право звернутися до Контакт-центру ДПС;

надсилання (згідно з додатком 2 до Порядку) до електронного кабінету Платника інформаційного повідомлення про параметри доступу до онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, зокрема із зазначенням ідентифікатора персональної конференції та кодом доступу, протягом періоду включення платника податків до Переліку;

проведення відеоконференції з Платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції, з урахуванням правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації.

Відеоконференція фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису шляхом використання комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).

Комплаєнс-менеджер під час виконання своїх посадових обов’язків може повідомити Платника про неможливість надання відповіді у зв’язку з настанням обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги, а також запропонувати Платнику зворотний дзвінок (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 4.1 розд. ІV Порядку консультування та інформування Платника забезпечуються за допомогою:

телефонного зв’язку;

відеоконференції з підключенням до комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace»;

послуг Контакт-центру ДПС;

електронної пошти;

електронного кабінету платника;

безпосередньої зустрічі з Платником у приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 розд. ІV Порядку безпосередня зустріч здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи територіального органу ДПС, за попереднім записом, узгодженим між Платником та комплаєнс-менеджером.

Безпосередня зустріч із Платником проводиться в спеціально відведеному місці для прийому, у межах приміщення контролюючого органу, облаштованого засобами пожежної безпеки, системою оповіщення про надзвичайні ситуації (у т. ч. про повітряні тривоги), та за можливості із відеоспостереженням, аудіо- / відеофіксацією.

Комплаєнс-менеджер для ідентифікації Платника (представників та/або посадових осіб) перевіряє перед початком зустрічі документи, що посвідчують особу, та документи, що уповноважують на представництво інтересів Платника. Документи щодо повноважень на представництво інтересів Платника надаються щоразу під час проведення безпосередньої зустрічі, незалежно від того, чи подібні зустрічі вже проводилися.

Присутність сторонніх осіб під час проведення безпосередньої зустрічі не допускається.

Абзацами другим та третім п. 4.2 розд. ІV Порядку визначено, що ідентифікація платника податків як Платника при зверненні до Контакт-центру ДПС здійснюється за номером телефону, з якого відбувається звернення, при тому що такий номер телефону внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань як телефон для здійснення зв’язку з Платником.

Додатково до послуг Контакт-центру ДПС Платнику надається інформація щодо закріпленого за ним комплаєнс-менеджера, а також контактної інформації щодо номера телефону, електронної адреси.

Онлайн-комунікації з Платником комплаєнс-менеджером здійснюються за допомогою комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» в режимі відеоконференції виключно із закріпленого робочого місця за комплаєнс-менеджером та через електронний кабінет Платника (п. 5.1 розд. V Порядку).

Згідно з п. 4.3 розд. ІV Порядку у випадках:

настання обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги безпосередня зустріч/онлайн-комунікація в режимі відеоконференції переривається на час до закінчення таких обставин, а якщо час закінчення дії таких обставин припадає на неробочий час комплаєнс-менеджера, то новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації узгоджується із Платником протягом наступного робочого дня після закінчення таких обставин;

якщо обставини непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги тривають до узгодженого початку безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, така безпосередня зустріч/відеоконференція не розпочинається, а комплаєнс-менеджер узгоджує із Платником новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації.

Відповідно до п. 8.1 розд. VІІІ Порядку Платник має право оцінити якість надання комплаєнс-менеджером консультування за шкалою від 1 до 10 балів. Оцінка здійснюється шляхом надсилання Платником відповідного інформаційного електронного повідомлення через електронний кабінет такого Платника (форма оцінки якості надання консультування комплаєнс-менеджером (далі – Оцінка) наведена у додатку 3 до Порядку).

Створена Платником та підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (КЕП / УЕП) Оцінка за формою згідно з додатком 3 до Порядку в електронному вигляді надсилається до контролюючого органу з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Оцінка за формою J1325701 (для юридичних осіб) та F1325701 (для фізичних осіб) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

 

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що для реформування, зокрема податкової політики і перегляду процесів її адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),

НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка реалізовується поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.

Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон) з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.

Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.

За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування  та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.

Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні. 

ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.

Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

 

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінилося для роботодавців у 2026 році

В Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.

Змінами, які внесені Законом України № 4219-ІХ, передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОП), якщо одночасно:

- середньооблікова кількість працівників у кварталі становить 8 і більше осіб;

- у відповідному кварталі не виконано норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.

Важлива новація: відтепер платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.

Внесок не сплачують:

- роботодавці з кількістю працівників менше 8 осіб;

- роботодавці, які виконали норматив;

- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:

- 1 робоче місце – для роботодавців із 8 – 25 працівниками;

- 4 % середньооблікової кількості працівників – якщо працює понад 25 осіб;

- 2 % – для:

-- закладів охорони здоров’я;

-- реабілітаційних установ;

-- надавачів соціальних послуг;

-- підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.

Виконання нормативу – це не лише соціальна відповідальність, а й економічний стимул, адже у такому випадку роботодавець не сплачує внесок.

Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:

- 40 % середньомісячної заробітної плати (на одного працівника) у відповідному кварталі;

- різниці між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.

На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.

З 1 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».

Номер рахунку для сплати внеску можна перевірити:

- на сайті Казначейства – https://www.treasury.gov.ua/requisites;

- на субсайтах вебпортала ДПС – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

У разі виникнення додаткових питань за роз’ясненнями можна звертатись:

- з питань сплати внеску та реквізитів – до ДПС та її територіальних органів;

- щодо розрахунку нормативу та середньої зарплати – до Мінсоцполітики та Мінекономіки у межах повноважень.

Довідково:

Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

 

Єдиний рахунок: визначення дати сплати податкового зобов’язання або єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (абз. перший п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ).

Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету (п. 14.3. ст. 14 ПКУ).

Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591 (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.

Довідково:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). 
2. Закон № 1591 – Закон України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями).

 

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80015.html розміщено наказ ДПС від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744», яким оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

 

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

 

Отримали цінний подарунок? Не забудьте про декларування!

В Україні триває деклараційна кампанія. Отримали щось цінне? Перевірте, чи потрібно це задекларувати. У новому ролику від ДПС коротко і зрозуміло про:

- Хто звільнений від податків на подарунки.

- Які ставки діють для інших випадків (5% ПДФО + 5% військового збору).

- Як подати декларацію онлайн у кілька кліків.

Нагадуємо: дедлайн подання декларації – 1 травня. Бережіть свій час та користуйтеся цифровими сервісами!

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику ПДФО внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 16.2 ст. 164 ПКУ.

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:

- кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника ПДФО при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка ПДФО визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Довідково: 

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

 

За неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу.

У разі виявлення під час проведення перевірки факту неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та розрахункових книжок, через дротові або бездротові канали зв’язку (у разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Крім того, вищезазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: 

- п. 10 ст. 17 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

- ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями).

 

В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

 

Податковий комплаєнс – нова парадигма взаємодії між податковою службою і бізнесом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Державна податкова служба України активно впроваджує інструменти, що наближають країну до стандартів ЄС. Сьогодні податкова служба проходить етап трансформації, зміщуючи акцент на попередження порушень з боку платників та перехід від фіскального тиску до партнерства. Це не лише оновлення цифрових сервісів, а глобальна зміна структури податкового адміністрування.

Основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків є управління комплаєнс-ризиками. Впровадження системи податкового комплаєнсу стало інструментом, що дозволяє ДПС діяти не тільки як контролюючий орган, а як аналітичний центр. Сьогодні кожний платник може самостійно зменшити свій ризик – статус, порівнюючи свої показники із середньогалузевими, які публікуються на вебпорталі ДПС.

Головне завдання новітньої податкової служби – вчасно попередити платника про потенційні ризики та надати йому можливість самостійно виправити ситуацію. 

Такий підхід не лише знижує адміністративний тиск на платників, а закладає фундамент для прозорих відносин між ним та державою, де ведення чесного бізнесу стає економічно вигідною стратегією. 

 

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: хто сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

 

Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

 

Сервіс «Пошук фіскального чека»: яким чином здійснюється пошук розрахункового документа, створеного ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Інформацію про фіскальний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна отримати за допомогою Електронного кабінету, а саме – у реєстрі «Пошук фіскального чека» (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check).

Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа, у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека.

Пошук фіскального чека, створеного ПРРО, відбувається аналогічно як і чека, створеного класичним РРО. 

Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:

- номер фіскального чека;

- фіскальний номер РРО/ПРРО;

- дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.

Нагадуємо, що діє цифровий сервіс TAX Control від податкової служби – зручний спосіб повідомити про порушення, зокрема, якщо не видали чек або видали нефіскальний чек.

У разі виникнення такої ситуації необхідно надіслати інформацію через вищезазначений сервіс і вона автоматично потрапляє до податкової служби відповідного регіону. Відомості аналізуються і використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.

 

Як отримати статус неприбуткової організації та не сплачувати податок на прибуток

Окремі категорії установ та організацій не є платниками податку на прибуток. Для цього вони мають відповідати чітким критеріям та бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Це передбачено ст. 133 Податкового кодексу України.

Хто може претендувати на статус неприбутковості?

- Бюджетні установи.

- Громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки.

- Релігійні організації.

- Благодійні організації.

- Пенсійні фонди.

- Спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб.

- Житлово-будівельні кооперативи (ЖБК).

- Садівничі, дачні, гаражні кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

- ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).

- Професійні спілки (профспілки).

- Організації роботодавців.

- Інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п.133.4 ст. 133 ПКУ.

Обов'язкові вимоги для отримання неприбуткового статусу

1) Законна реєстрація: створена та зареєстрована згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

2) Заборона розподілу прибутку: установчі документи мають забороняти розподіл доходів серед засновників, членів організації чи працівників.

3) Передача активів при ліквідації: установчі документи мають передбачати, що у разі припинення діяльності всі активи передаються іншим неприбутковим організаціям або зараховуються до бюджету. Однак це не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи.

4) Внесення контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Як подати документи?

Для включення до Реєстру необхідно подати заяву за формою 1-РН та копії установчих документів:

- Онлайн: через Електронний кабінет платника (найшвидший спосіб);

- Поштою: листом з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- Особисто: керівником або представником неприбуткової організації або уповноваженою на це особою;

- Держреєстратору: як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації).

Терміни розгляду

Податковий орган розглядає документи протягом 3 робочих днів. За результатами приймається рішення про:

- включення до Реєстру;

- відмову (якщо подано неповний пакет документів або статут не відповідає вимогам ПКУ).

Важливо: На період дії воєнного стану діють особливі умови використання доходів неприбуткових організацій, визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2 

Прослухавши інтерактивний голосовий  автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) –  послідовно оберіть напрямок «5» та  натисніть 1.

Крок 3 

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації  та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)