1 winter

З початку роботи системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 25 липня) зупинено реєстрацію лише 132,1 тис. податкових накладних/розрахунків коригування. Це складає 0,97% від загальної кількості зареєстрованих документів. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Ми повністю надаємо інформацію щодо кількості зупинених та зареєстрованих податкових накладних. Статистика свідчить, що система СМКОР з 3 липня - початку дії в штатному режимі - зареєструвала 13,7 млн ПН/РК на загальну суму майже 75,7 млрд грн. У той же час лише 0,97% податкових накладних платників на суму 1,8 млрд грн були заблоковані. Без взаємодії з платниками таких результатів досягти було б важко. Дякую і співробітникам ДФС, які працюють в цілодобовому режимі, щоб якомога оперативніше розглядати проблемні питання бізнесу через блокування податкових накладних», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також зазначив, що всі надіслані платниками Повідомлення з підтвердженням реальності операцій по зупиненим податковим накладним спеціально створена в ДФС комісія розглядає оперативно, протягом 5 робочих днів. Так, за вказаний період прийнято до розгляду понад 27,5 тис. податкових накладних від майже 3,5 тис. платників. За ними винесено рішення по 8 тис. документів.

Позитивні рішення винесено по майже 4,2 тис. накладним, відмовлено у реєстрації майже 3,9 тис. документів.

Нагадаємо, що у разі незгоди платника з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

 

Конкурсний відбір на заміщення вакантних посад в апараті ДФС триває

Відповідно до наказу ДФС від 29.06.2017 №1508-о «Про оголошення конкурсу на посади центрального апарату ДФС» оголошено конкурс на зайняття 17 вакантних посад державної служби, призначення на які та звільнення з яких відповідно до законодавства здійснюється Головою ДФС. Серед них - 14 керівних посад категорії «Б» (Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, Департамент податків і зборів з фізичних осіб, Департамент аудиту, Департамент організації митного контролю, Департамент організації роботи Служби, Департамент адміністративного оскарження та судового супроводження, Департамент матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури) та 3 посади категорії «В» (Департамент кадрової політики та роботи з персоналом, Департамент внутрішнього аудиту).

Прийом документів тривав з 3 по17 липня, а етапи конкурсного відбору проходили з 19 по 21 липня 2017 року.

Кандидатами, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, було подано біля 50 заяв, з яких 40 осіб допущено до проходження конкурсного відбору. Зокрема, всі кандидати на посади категорії «Б» та «В» пройшли тестування на знання норм Конституції України, Закону України «Про державну службу», антикорупційного та спеціального законодавства, співбесіду, а кандидати на посади категорії «Б» ще й етап написання ситуативних завдань, спрямованих на перевірку рівня їх професійних знань.

До складу конкурсної комісії ДФС ввійшли представники Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом, Департаменту внутрішнього аудиту, Департаменту організації роботи Служби, Головного управління внутрішньої безпеки, Регуляторно-правового департаменту, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб, а також представники громадськості Олексієнко Д.В. та Вдовіна Г.В., які були обрані до складу цієї комісії за окремою конкурсною процедурою.

Окрім того, з метою забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу та об’єктивності під час оцінювання кандидатів до роботи конкурсної комісії залучалися представники Міністерства фінансів України (Сивоконь Д.В. - Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку, Циба Р.П. – Департамент з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Неспосудний Ю.Є. – Департамент інформаційних технологій і захисту інформації, Москаленко В.П. – Департамент митної політики, Скрипкіна О.М. – Юридичний департамент, Товченик Ю.Г. – Департамент документообігу та контролю за виконанням документів).

«Проведення відкритого і об’єктивного конкурсного відбору на посади в органах ДФС є однією з наших основних стратегічних ініціатив, що рекомендовані Міністерством фінансів України, Міжнародним валютним фондом. Сподіваюся, що наші кандидати, які стануть переможцями конкурсу, значним чином покращать роботу структурних підрозділів ДФС та сприятимуть її ефективному розвитку та кадровому оновленню», - наголосила Голова конкурсної комісії ДФС, директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.

 

Представники Офісу технічної допомоги Казначейства США продовжують цикл тренінгів за напрямом ефективного управління персоналом

У рамках реалізації Програми Офісу технічної допомоги Казначейства США для Державної фіскальної служби України на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС за участі Філіпа Бранда (керівника проекту ОТД) та Леслі Леркіндер (радника ОТД) 27 липня 2017 року Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом організовано другий дводенний тренінг з управління персоналом (HR) за участі представників підрозділів по роботі з персоналом апарату ДФС, територіальних органів ДФС м. Києва та Київської області.

В основу програми цього навчального курсу покладено базові модулі, які вивчалися під час тренінгу 15-16 червня та 20-21 червня 2017 року керівниками підрозділів по роботі з персоналом всіх територіальних органів ДФС, зокрема: визнання та управління конфліктами на робочому місці, ефективне використання резюме/резюме як інструмент для підбору та відбору, техніки проведення співбесіди з кандидатами.

“Сьогоднішній поглиблений тренінг допоможе вдосконалити здобуті раніше теоретичні знання та відпрацювати на практиці проблемні моменти, які виникають в нашій щоденній роботі. Сподіваюсь, що успішне впровадження цього навчального тренінгу та подальша плідна співпраця ДФС з Офісом технічної допомоги стануть важливим кроком на шляху удосконалення та змін у процесах управління персоналом в органах ДФС в цілому”, – зазначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова.

Нагадаємо, що у рамках реалізації Програми Офісу технічної допомоги Казначейства США для Державної фіскальної служби України у грудні 2016 року пройшов апробацію пілотний проект - навчальний тренінг “Введення до основних програм управління людськими ресурсами” для працівників підрозділів по роботі з персоналом ГУ ДФС у м. Києві та Київській області, Київської міської та Київської митниць ДФС, Офісу великих платників податків ДФС.

 

Сплата ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору зросла більш ніж на третину

Протягом першого півріччя 2017 року до зведеного бюджету надійшло 77,7 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, це на 35,4%, або на 20,3 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 57,4 млрд. грн.

«У червні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 15,3 млрд. грн. Цей показник на 37,4% перевищує аналогічний період минулого року», – зазначив Павло Дроняк.

Посадовець також розповів, що на підтримку армії платники перерахували майже 6,9 млрд. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 31,9%, або майже на 1,7 млрд. грн. З них у червні до державного бюджету сплачено 1,3 млрд. грн. військового збору, що на 36,2% більше червня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування забезпечено у сумі 84,3 млрд. грн.. Цей показник на 22 млрд. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У червні єдиного внеску було сплачено у сумі майже 16,7 млрд. грн., або майже на 5 млрд. грн. більше червня минулого року.

 

За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали на 2,2 млрд. гривень більше, ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2017 року склали 9 млрд. 575,3 млн. гривень, що майже на 30%, або на 2 млрд. 205,8 млн. гривень більше рівня 2016 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 5 млрд. 156,3 млн. гривень та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 373,5 млн. гривень.

Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники землі та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 877,9 млн. гривень, що на 288,8 млн. гривень більше обсягу надходжень січня - червня 2016 року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 816,4 млн. гривень, що на 220,7 млн. гривень більше минулорічної сплати.

 

Інтернет – конференція в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єгора Буличова з питань запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ

Питання 1. Повідомте, будь ласка, про порядок роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків у повноцінному режимі.

Відповідь. З 1 квітня поточного року у текстовому режимі введено новий механізм відшкодування ПДВ, який дозволяє в автоматичному режимі аналізувати податкові накладні та наявність ризиків.

Період з 1 квітня до 1 липня 2017 року був перехідним періодом, протягом якого здійснювалася процедура моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиків без фактичного призупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

З 1 липня цього року зупинка ризикових накладних/розрахунків коригування відбувається автоматично за допомогою програмного комплексу, який на сьогодні працює у повноцінному режимі.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється ДФС України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим критеріям.

При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку отримує квитанцію та має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді «Таблиці даних платника податків» за встановленою формою (далі – Таблиця) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016 – 2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Форма Таблиці затверджена Наказом №567 та надсилається до ДФС України виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації приймає Комісія ДФС України, порядок роботи якої затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2017 №566, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Рішення Комісії ДФС складається за формою, затвердженою Наказом №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих платником.

Комісія ДФС України у день прийняття рішення вносить відповідний запис до ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки затверджений Наказом №567.

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС (п.п.201.16.2 ПКУ).

Питання 2. Які підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

Відповідь. На підставі підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі – Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;

- ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;

- надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником ПДВ до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Постанова №190 набрала чинності 31.03.2017.

Звертаємо увагу, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набрав чинності з 01.04.2017.

Питання 3. Які дії платника у разі зупинення реєстрації ПН/РК?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

Питання 4. Які податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають моніторингу?

Відповідь. Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

- обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

- загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

- одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7%, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

Питання 5. Підкажіть, чи будуть застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку; якщо так, то які?

Відповідь. Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», який 24 липня 2017 року підписано Президентом України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних вважаються своєчасно зареєстрованими.

Питання 6. За яких причин відсутня змога зареєструвати податкові накладні та які дії в такому випадку суб’єкта господарювання?

Відповідь. Зупиняються реєстрація усіх податкових накладних/розрахунків коригування, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (Наказ №567). Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати Таблицю платника податків (таблиця), що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Якщо платник податку подав таблицю і не отримав відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії ДФС. Комісія працює у посиленому режимі. Як показує практика, якщо платник подав Таблицю платника податків, вона прийнята комісією ДФС, то у подальшому такі операції платника не зупиняються.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена у зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів затверджений Наказом №567.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у податковій накладній, що зупинена, тобто надавати лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Тож, вкотре зазначаю, що ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні, а система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена.

Дякую за питання.

Звертаю вашу увагу, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України створено та функціонує банер «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН», який постійно оновлюється та містить актуальну інформацію щодо роботи системи моніторингу ризикових податкових накладних/розрахунків коригування.

На сьогодні, у цьому банері ви можете, зокрема, ознайомитися з відповідями ДФС України на актуальні питання щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

За перший квартал 2017 року громадяни поповнили місцевий бюджет на 313,1 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб

За січень-червень 2017 року до державного та місцевого бюджетів надійшло 417,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), це на 117,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Про це повідомила начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.

Зокрема, за червень 2017 року до місцевого бюджету надійшло 62,6 млн грн., до державного бюджету – 20,9 млн гривень.

Нагадуємо платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою.

 

Начальник відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Нікопольської ОДПІ Наталія Продан під час проведення телефонного сеансу «гаряча лінія» відповіла на наступні запитання:

Питання: - Блокується реєстрація ПН, виписаних на неплатників ПДВ, що суперечить наказу МФУ № 567 від 13.06.2017. Згідно з п. 5, якщо ПН, складена за операцією, яка звільнена від оподаткування така ПН/РК не підлягає автоматичному моніторингу відповідності критеріям оцінки

Відповідь: Питання щодо блокування реєстрації податкових накладних, виписаних на неплатників ПДВ вирішено. На сьогодні податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадає під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання: Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

Відповідь: У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.

Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

Питання: Для виробників товарів/послуг проблемою є відсутність процедури розгляду Таблиці даних платників податків. Багато з них отримують відмову по відправленим таблицям, хоча згідно з наказом платники мають право направляти одну лише Таблицю без додаткових документів (якщо квитанції до накладних були отримані у період тестового режиму). Причина відмови відсутня.

Відповідь: Інформація, подана платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – наказ), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, розглядається  комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) протягом 5 робочих днів.

Відповідно до останнього абзацу пункту 5 Критеріїв наказу передбачено, що у разі якщо до контролюючого органу надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

У який черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи-хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п. 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

 

Наповнення бюджету від платників Нікопольщини

Як повідомив начальник Нікопольської ОДПІ Володимир Джавун, за січень – червень 2017 року від платників Нікопольського регіону надійшло 755,7 млн грн, що на 177,7 млн грн більше ніж у відповідному періоді минулого року.

До Державного бюджету України за січень – червень надійшло 262,4 млн грн, що на 60,3 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.

Основними джерелами наповнення державного бюджету є:

• податок на доходи фізичних осіб;
• податок на додану вартість;
• рентна плата за користування надрами;
• військовий збір.

Надходження місцевих бюджетів за перший квартал 2017 року склади 493,3 млн грн, що на 117,5 млн грн більше аналогічного періоду 2016 року.

Бюджетоутворюючими джерелами наповнення місцевого бюджету є:

• податок на доходи фізичних осіб;
• плата за землю;
• єдиний податок.

 

Платники Нікопольської ОДПІ сплатили до місцевого бюджету майже 40 млн грн єдиного податку

Про це повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський. Це складає 8,1 відсотка від загальної суми податкових надходжень до місцевих бюджетів. Проти минулого року надходження зросли на 13,0 млн грн, темп росту склав 148,6 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

 

Землекористувачі та власники землі сплатили 99,9 мільйони гривень

Платники податків, юридичні та фізичні особи, що перебувають на обліку у Нікопольській ОДПІ, сплатили протягом І кварталу 2017 року 99,9 млн грн плати за землю. Ці кошти були спрямовані до місцевих бюджетів. Якщо порівнювати надходження цього податкового платежу з аналогічним періодом минулого року, то коштів у поточному році до місцевих скарбниць перераховано на 13,8 млн грн більше. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.

Відповідно до податкового законодавства, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у звітному році.

 

У першому півріччі виявлено 0,9 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61,7 відс. перевірених платників.

До бюджетів донараховано близько 167 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 72 млн. грн. єдиного внеску та майже 13 млн. грн. військового збору.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено 0,9 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, працівники ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, обстежували виробничі, торгові приміщення юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проводили роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 19 тис. трудових угод з найманими працівниками.

У січні – червні 2017 року за рахунок проведення спільних роботи територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 699,6 млн. грн., надійшло 59,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 334,0 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – червні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 8,6 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 7,9 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 18,4 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 23,1 млн. грн., військового збору – 1,5 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – червні цього року підвищили рівень виплат понад 12,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 34,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

 

Контакт-центром надано 2,4 тис. відповідей щодо користування он-лайн послугами ДФС

Протягом другого кварталу поточного року працівниками Інформаційно-довідкового департаменту ДФС надано 2421 інформаційно-довідкову послугу на звернення, які надійшли телефоном та електронною поштою, щодо користування он-лайн послугами ДФС. Це складає близько 1 відсотка від загальної кількості звернень, наданих контакт-центром у другому кварталі.

Як і протягом першого кварталу, найбільша кількість запитань платників стосувалася можливостей сервісу «Електронний кабінет платника». Для отримання інформації з цього сервісу надійшло 861 звернення.

Користування сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) цікавило 750 заявників.

Серед інших питань – принципи функціонування та можливості електронного кабінету платника (249 звернень), правила користування сервісом «Реєстр платників ЄП», розміщеним на веб-порталі ДФС (135), сервісом «Отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (124) тощо.

Найбільша зацікавленість платників щодо користування он-лайн послугами ДФС була у квітні 2017 року. Із запитаннями щодо їх використання звернулося 876 платників, що на 162 більше, ніж у травні 2017 року та на 45 порівняно з червнем цього року.

 

У пункті пропуску «Бориспіль» затримано партію контрабандного бурштину, приховану у кондитерських виробах

Партію бурштину, приховану від митного контролю у кондитерських виробах, намагалися вивезти до Китаю громадяни В’єтнаму.

Для проходження митного контролю громадяни обрали спрощену систему – «зелений коридор», що означає відсутність у них предметів для декларування а також заборонених або обмежених для переміщення через митний кордон України.

Валізи з бурштином крупних фракцій, які належали цим іноземцям, було виявлено у багажному відділенні терміналу.

Складається протокол про порушення митних правил. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справі. Триває його зважування.

 

У Дніпрі зупинено спробу незаконного експорту соняшникової олії на суму близько 500 тис. дол. США

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській областi зупинили незаконний експорт 676 тонн соняшникової олії.

В рамках проведення операції «Рубіж-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 205 КК України встановлено, що групою осіб від імені однієї із дніпровських компаній подано попередні вантажно-митні декларації для експорту соняшникової олії та ячменю 3 класу.

Однак, як показала перевірка, керівник, засновник та особа, відповідальна за ведення бухгалтерського і податкового обліку компанії – експортера, не має відношення до реєстрації і ведення діяльності на даному підприємстві.

На підставі ухвал суду проведено обшуки на території морського терміналу та митного брокера, за результатами яких вилучено первинну бухгалтерську документацію компанії-фігуранта, яка свідчить про наявність на території терміналу вантажу - олія соняшникова, врожаю 2016 року, вагою 676 тонн на загальну суму близько 500 тис доларів США. На вказану продукцію накладено арешт.

Тривають слідчі дії.

 

Результати обшуків на спиртових заводах ДП «Укрспирт»

24.07.2017 слідчими та оперативними працівниками податкової міліції у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014110130000014, що розпочате відносно службових осіб ДП «Укрспирт» за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 і 2  ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)) КК України на території 14 областей України проведено санкціоновані Шевченківським районним судом м. Києва обшуки за адресами 41 місця провадження діяльності (надалі - МПД) ДП «Укрспирт».

Участь у заходах брали 430 працівників податкової міліції.

Рішення про проведення вказаних слідчих дій на МПД ДП «Укрспирт» прийнято після отримання у ході досудового розслідування відомостей, які підтверджують факти порушення підприємством діючого законодавства України та ймовірного необлікованого виготовлення продукції.

Оскільки до податкової міліції неодноразово надходила інформація про факти необлікованого виготовлення спирту на спиртових заводах ДП «Укрспирт», обшуки на МПД вказаного державного підприємства проводились не вперше.

Колишні керівники ДП «Укрспирт»: Харт Олександр (у період 2012 – 2014 років) та Лабутін Михайло (у 2014 році) є фігурантами кримінальних проваджень та знаходяться у розшуку. 

До того ж, під час документування злочинної діяльності підпільних цехів з виготовлення лікеро-горілчаних виробів працівниками податкової міліції фіксуються факти надходження до них спирту, необліковано виготовленого на потужностях вітчизняних спиртових заводів, який використовується правопорушниками у якості сировини для незаконного виготовлення горілки.

На момент проведення обшуків виробничу діяльність здійснювали 10 МПД ДП Укрспирт, зокрема:

- Овечацьке МПД (Вінницька область);

- Липницьке МПД (Житомирська область);

- Стадницьке МПД (Київська область);

- Вузлівське, Сторонибабське та Струтинське МПД (Львівська область);

- Вишняківське МПД (Полтавська область);

- Дубов’язівське МПД (Сумська область);

- Караванське МПД (Харківське область);

- Новоборовицьке МПД (Чернігівська область).

На 15 спиртових заводах, які на момент проведення заходів не здійснювали виробничу діяльність, встановлені залишки спиртовмісної продукції, зокрема на таких МПД:

- Мартинівське МПД (Вінницька область);

- Луцьке МПД (Вінницька область);

- Залучанське та Підгайчиківське МПД (Івано-Франківська область);

- Червонослобідське МПД (Київська область);

- Борокське і Рава-Руське МПД (Львівська область);

- Козлівське, Кобиловолоцьке, Ковалівське та Марилівське МПД (Тернопільська область);

- Довжоцьке МПД (Хмельницька область);

- Іванківське та Косарське МПД (Черкаська область);

- Чемерське МПД (Чернігівська область);

За результатами вжитих заходів працівниками податкової міліції вилучено та залишено на відповідальне зберігання 97 903,1 декалітрів спиртовмісної продукції на орієнтовну суму понад 180 млн. грн., зокрема на:

Вінницька область:

Овечацькому МПД – 15 547,5 декалітрів;

Мартинівському МПД – 27 декалітрів;

Волинська область:

Луцькому МПД – 2 500 декалітрів;

Житомирська область:

Липницькому МПД – 21 500 декалітрів;

Івано-Франківська область

Залучанському МПД – 13 855 декалітрів;

Підгайчиківському МПД – 2 000 декалітрів;

Київська область:

Стадницькому МПД – 9 800 декалітрів;

Червонослобідському МПД – 1 524 декалітрів;

Львівська область:

Рава-Руському МПД – 68 декалітрів;

Борокському МПД – 872 декалітрів;

Сумська область:

Дубов’язівському МПД – 12 957,2 декалітрів;

Хмельницька область:

Довжоцьке МПД – 27 декалітрів;

Черкаська область:

Косарському МПД – 29 646 декалітрів;

Чернігівська область:

Чемерському МПД – 48,5 декалітрів.

Вирішуються питання щодо призначення інвентаризації залишків продукції та сировини, що знаходяться на спиртових заводах, а також проведення експертиз зразків вилученої продукції.

Посадові особи ДП «Укрспирт» сприяли проведенню слідчих дій ДФС та Генеральної прокуратури України.

Триває слідство.

Для довідки.

Незаконне виготовлення спирту на потужностях легальних спиртових заводів здійснюється з необлікованої сировини, яка закуповується у населення (пшениця, кукурудза тощо) або у цукрових заводів (меляса бурякова) за готівкові кошти.   

При цьому здійснюється документальне оформлення операцій щодо закупівлі сировини по значно завищених цінах у фіктивних або пов’язаних з керівниками спиртозаводів суб’єктів господарювання.

Необлікований спирт відвантажується в обхід лічильників, шляхом врізок у заводські комунікації або навмисного виведення таких лічильників з ладу, чи може бути списаним за завищеними нормами втрат під час виробництва.

Також необліковане виготовлення спирту можливе на потужностях заводів, які офіційно звітують про відсутність виробничої діяльності. 

Вивезення незаконно виготовленого спирту з спиртових заводів, як правило, здійснюється у неробочий час, коли заводи офіційно не працюють та на його акцизному складі відсутні представники органу ДФС.

Для транспортування незаконно виготовленого спирту можуть використовуватися транспортні засоби, що спеціально обладнані прихованими ємностями.

 

У Міжрегіональній митниці ДФС відбулася робоча нарада з питань аналізу та управління ризиками

20 липня 2017 відбулася робоча зустріч керівництва Міжрегіональної митниці ДФС з представниками проекту Федерального Міністерства фінансів Німеччини та керівниками департаментів Державної фіскальної служби України з питань аналізу та управління ризиками, організації спільних заходів з протидії митним правопорушенням.

Під час зустрічі було надано позитивну оцінку роботі Міжрегіональної митниці ДФС, проте наголошено, що на даний час митниця працює у ситуативному форматі, не використовуючи у повному обсязі надані повноваження та фаховий потенціал.

Учасники зустрічі підкреслили, що Міжрегіональна митниця ДФС повинна стати потужним митним органом зі специфічними повноваженнями, здатним у повному обсязі виконати функції будь-якої митниці в частині контролю за якістю та повнотою здійснення митних процедур.  

Створення Департаменту таргетингу та управління митними ризиками має стати запорукою забезпечення належного рівня співпраці між митницею і відповідними департаментами у напрямі аналізу ризиків, моніторингу ризикових операцій, та основою для проведення системних контрольних заходів силами Міжрегіональної митниці ДФС. Одночасна співпраця з Місією має позитивно вплинути на рівень організації протидії митним правопорушенням.

Представник  Федерального Міністерства фінансів Німеччини Райнер Бойсель повідомив про функцій Місії, яку він представляє в Україні, а також про те, що наступний проект з вдосконалення системи аналізу ризиків зазначеної Місії буде відбуватись на базі Міжрегіональної митниці ДФС. Представник Місії поінформував про специфіку роботи митних органів Німеччини, необхідність покращення обміну інформацією, забезпечення сучасними засобами митного контролю, посилення аналітичної складової задля ефективного функціонування митних органів та висловив готовність взяти участь у налагодженні такої співпраці.

Під час наради було зазначено, що на даний час пріоритетні прагнення ДФС умовно мають три основні напрями, зокрема:

інтегроване управління кордонами;

зміни до законодавства з метою імплементації європейських норм та стандартів;

боротьба з корупцією та повернення довіри суспільства до роботи митних органів.

У цьому контексті учасники зустрічі обговорили перспективи та основні аспекти співпраці, зокрема, в частині обміну досвідом, проведення спільних міжнародних заходів та консультацій.

За результатами наради було ухвалено рішення про започаткування співпраці Міжрегіональної митниці ДФС з Департаментами таргетингу та управління митними ризиками, організації митного контролю з метою посилення аналітичної складової при плануванні та проведенні контрольних заходів Міжрегіональною митницею ДФС для підвищення ефективності роботи з виявлення та припинення митних правопорушень в рамках спільної робочої групи.

 

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій ДФС працює

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на виконання статті 52 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.04.2017, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено та функціонує Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (далі – Єдиний реєстр консультацій).

В Єдиному реєстрі консультацій платник податків має можливість здійснити пошук індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) за наступними реквізитами:

- реєстраційний номер ІПК;

- дата реєстрації ІПК;

- ключові слова (наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість тощо);

- орган, що надав консультацію;

- статус документу (діючі ІПК, анульовані ІПК).

Також надана можливість роздрукувати результат пошуку та необхідну ІПК.

Зайти до Єдиного реєстру консультацій можливо з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua) за допомогою розділів:

- «Електронний кабінет платника» – «Інформація з реєстрів» – «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;

- «Реєстр індивідуальних податкових консультацій».

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

Заробітній платні в «конвертах» - ні

Нікопольська ОДПІ нагадує платникам податків, роботодавцям, що з початку року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 3200 гривень. При цьому, роботодавець має право встановити свій розмір оплати праці, але він не може бути нижче рівня, встановленого державою. А мінімальна заробітна плата встановлюється для оплати праці найменшої складності або кваліфікації.

Крім того, мінімальна заробітна плата - показник необхідний для розрахунку мінімального рівня більшості соціальних гарантій та застосовується для всіх працівників незалежно від організаційно-правових форм підприємств.

Роботодавці, які сплачують заробітну плату «в конвертах», або використовують працю неоформлених робітників, тим самим ухиляються від сплати податків: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тим самим вони не тільки обкрадають державу, а і погіршують соціальні гарантії своїх працівників, тому що від суми офіційної заробітної плати залежить майбутня пенсія громадян та соціальні виплати. Ситуація, коли робітник отримує частину заробітної плати «в конвертах», значно погіршує його соціальну захищеність: громадяни не матимуть змоги отримати пенсію,  яка б відповідала рівню їхній реальній заробітній платі.

А для роботодавця виплата «тіньової» заробітної плати – це робота поза межами правового простору, це плинність кадрів, постійне заміна середнього робітника, відсутність розвитку виробництва, програш в конкурентній боротьбі, і, як підсумок, загублений бізнес.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі - Таблиця) щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні  і розуміються як різні коди.

 

Затверджено зміни до форми податкової декларації з рентної плати

Нікопольська ОДПІ інформує, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646 (далі – Наказ №545), крім п.4 Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, що набирає чинності з 01.01.2018.

Наказ №545 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Наказом №545, зокрема:

• у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;
• внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до податкової декларації з рентної плати);
• внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ №545 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

ДФС запропонувала інструкцію щодо правильного заповнення Таблиці платника податків

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування Інструкцією при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати Таблицю платника податків (далі – Таблиця), що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів.

ДФС зазначила, як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену Таблицю, вона прийнята комісією ДФС та у подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

 

У разі виявлення платником податку на прибуток помилок у фінансовій звітності, разом з уточнюючою Декларацією подається виправлена фінансова звітність (додаток ФЗ)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 №897, у редакції від 28.04.2017 №467) фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

 

Затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для здійснення моніторингу оцінки ступенів ризиків системі СМ КОР

Державною фіскальна служба України наказом від 30.06.2017 №461 затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік №461 затверджено на виконання п.п. 1 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

 

Затверджені форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухомість

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 (далі – Постанова №483).

Постановою №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені форми:

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

- «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

- «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Постанова №483 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

 

Якщо втрачена та/або пошкоджена інформація через кібератаку – порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143).

Відповідно до цього Закону, тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 розділу 6 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зі змінами та доповненнями у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

 

Коли необхідно звітувати за оновленою формою декларації екологічного податку?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за №675/30543 (далі – Наказ №495), яким, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

Відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п.250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ).

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715, із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 120.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Про затвердження змін до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №19001) повідомила про основні зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

ДФС звернула увагу на нововведення щодо:

• вступної частини нової форми Звіту;
• звітного (податкового) періоду;
• заповнення окремих рядків Звіту;
• особливостей відображення доходів та видатків (витрат), у тому числі безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
• фінансової звітності.

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією (далі – неприбуткова організація) вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

З повним текстом листа №19001 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/304163.html

Нагадуємо, що Наказ №469 набрав чинності 20.06.2017.

 

Відповідальність платників податків за неподання документації з трансфертного ціноутворення

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 20.07.2017 №19084/7/99-99-14-01-02-17 (далі – лист ДФС №19084) надано роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій у випадку неотримання платниками податків запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, направленого відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 73.3 ст.73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ.

Підпунктом 16.1.7 п.16.1 ст.16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п.39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит ДФС, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Запит вважається надісланим (врученим), якщо його вручено платнику податків особисто чи його представнику, надіслано на адресу останнього відомого місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

У разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39, статей 42 і 73 ПКУ, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Відповідна інформація також може бути отримана контролюючим органом на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» шляхом звернення до сервісу відстеження пересилання поштових відправлень.

З урахуванням вищезазначеного, у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст.120 ПКУ.

Лист №19084 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72293.html

 

До уваги неприбуткових організацій!

Нікопольська ОДПІ нагадує, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), яким у новій редакції викладено форму звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

У зв’язку з цим Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надані роз’яснення щодо звітування неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації).

Так, зокрема, стосовно заповнення окремих рядків Звіту ДФС повідомила наступне.

Основна частина форми Звіту викладена у новій редакції та складається з двох частин.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.

Кількість рядків, що відображають доходи неприбуткової організації, скорочено з 16 до 11.

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Форму Звіту доповнено новими за змістом рядками, а саме:

► рядок 1.5 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, і послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 1.7 «разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів» (у попередній формі Звіту такі доходи відображались у рядках 1.8 та 1.9);

► рядок 2.3 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

► рядок 2.6 «інші видатки (витрати)».

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Частина II Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ.

У зв’язку із редакційними змінами положень п.133.4 ст.133 ПКУ змінився розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, який відображається у рядку 5 Звіту та дорівнює сумі рядків 3 та 4.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 розділу 4 додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

 

Інформація про укладені договори з оренди нерухомості подаватиметься рієлтерами за новою формою

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за №700/30568 (далі – Наказ №497).

Підпунктом 170.1.6 п.170.1 ст.170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом №497 відповідно до п.п.170.1.6 п.170.1 ст.170 ПКУ затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Наказом №497 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №846 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за №105/24882.

Цей Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

Президент України підписав закон, який передбачає незастосування штрафних санкцій до платників через кібератаку

Президент України підписав Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)», який був прийнятий Верховною Радою України 13 липня 2017 року. Він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до закону, за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків штрафні санкції не застосовуватимуться.

Всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені  у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31 липня 2017 року. Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуватимуться.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Крім того, тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка  міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання  у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію.

Також у разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату/пошкодження інформації, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

 

Затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №523, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за №719/30587 (далі – Наказ №523), яким затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

- назву «Податкова консультація»;

- дату реєстрації;

- реєстраційний номер у Реєстрі;

- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства;

- висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ №543 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

 

Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, подається за основним місцем обліку

Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, для проставлення штампу контролюючого органу і підпису відповідальної особи з метою подальшого подання Декларації до територіального управління Національного банку України суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу в якому такого суб’єкта господарювання взято на облік за основним місцем обліку платників податків.

Згідно з п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 1996 року за №18/1043 (далі – Наказ № 207) встановлено, що обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Пунктом 4 Наказу № 207 визначено, що про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України (далі – НБУ) і державними податковими інспекціями суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми.

Послідовність подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України (далі – Декларація) визначено в спільному листі Національного банку України (далі – НБУ) та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316 (далі – Лист № 28-311), зокрема пунктом 1 Листа № 28-311 визначено, що Декларація подається у двох примірниках до державної податкової адміністрації (інспекції) за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності.

Після отримання Декларації територіальне управління НБУ видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління НБУ та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 114.04).

 

Чи включаються витрати на оплату за навчання на військовій кафедрі до податкової знижки?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг)у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначено ст.166 Податкового кодексу.

Згідно пп..166.3.3 п.166.3 цієї статті платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164,6 ст.164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та /або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться, зокрема, у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями (пункти 1,2 ст.11 Закону №2232).

Таким чином, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з навчальним закладом договором на навчання за певним фахом для здобуття середньої професійної або вищої освіти, тому включення витрат за таке навчання до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

 

Максимальний термін для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі реєстрацію яких зупинено в СМ КОР

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після 01.01.2017.

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

У разі якщо реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН зупинена на підставі відповідності критеріям, достатнім для зупинення їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п. 201.16.4 ст. 201 Податкового кодексу.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 ст. 201 ПКУ.

Зазначена норма визначена п. 201.10 ст. 201, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

 

Особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

Для виробників сільськогосподарської продукції передбачена можливість обрати річний податковий період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції Податкового кодексу до 01.01.2017).

У разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду проставляється позначка у відповідному полі Податкової декларації з податку на прибуток.

Платники податку на прибуток - виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку на прибуток - виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. та фінансової звітності – 29 серпня 2017 року.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46; пп. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

З 01.01.2017 року дивіденди, які виплачуються платником єдиного податку, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 9% для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування (ІСІ) та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Тобто, дивіденди, які нараховані та виплачені після 01.01.2017 р. нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, в тому числі платниками єдиного податку оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Отже з 01.01.2017 р. дохід у вигляді дивідендів, нарахований платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9%.

Зазначена норма визначена п.п. 167.5.4. ст. 167 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 23.03.2017р. № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

 

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть включати до складу витрат нараховану амортизацію основних засобів, які придбані у 2017 році

З 01.01.2017 року підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, а також витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Тобто, починаючи з 01.01.2017 р., підприємець на загальній системі оподаткування може включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім земельних ділянок; об'єктів житлової нерухомості; легкових та вантажних автомобілів).

Основні засоби, придбані до 01.01.2017 не підлягають амортизації з метою включення до витрат, оскільки нові правила амортизації стосуються лише основних засобів придбаних у 2017 році.

Зазначена норма визначена пп. 177.4.6 ст. 177 Податкового кодексу України.

 

Сектор організації роботи