НЕЦИВІЛІЗОВАНО, ШКІДЛИВО І НЕБЕЗПЕЧНО
Одна з багатьох проблем, з якою щороку, навесні, як тільки встановлюється тепла погода, стикаються працівники пожежної частини – це випалювання пожнивних рештків, сміття та сухої трави жителями міста. Горить суха трава на господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей та залізничних колій і навіть на узбіччях вулиць.
Слід також зазначити, що подібні пожежі – проблема багатостороння. При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже дев`ять кілограмів мікрочастин окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тлійочому без доступу кисню минулорічному листі виділяється бензопирен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
Додаткова неприємність полягає в тому, що з травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, яке у величезній кількості лишається на узбіччях доріг, біля дачних кооперативів після зими. При згоранні поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить отруйні канцерогени. Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров`ю, спалювання сухої минулорічної трави неминуче призводить до того, що вогонь з полів та подвір`їв перекидається на лісосмуги, які з ними межують. Те саме стосується і придорожніх лісосмуг уздовж автомобільних шляхів та лісових масивів.
Спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров`я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем. Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання сухої трави. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 7 адміністративного кодексу України. Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.
Майстер виробничого навчання
Нікопольських курсів 3 категорії
О. Е. Тізік