Переваги застосування ПРРО
Починаючи з 01 серпня 2020 року, поряд з традиційними реєстраторами розрахункових операцій (РРО) можуть застосовувати програмні РРО
ПРРО має чимало переваг перед класичними, а саме:
► вільний вибір для суб’єкта господарювання;
► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
► відсутність експертизи для комерційних ПРРО;
► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;
► реєстрація в режимі онлайн в контролюючому органі;
► виключно електронний документообіг;
► безкоштовність програмного забезпечення (програмне рішення ДПС).
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання заяви за формою 20-ОПП.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або іншими зручними програмами які використовують суб’єкти господарювання для подання звітності.
Заповнюючи заяву, суб’єкт господарювання має визначитися з типом ППРО:
◄ тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в заяві;
◄ тип ПРРО «пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;
◄ тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в заяві, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);
◄ тип ПРРО «інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в заяві, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Суб’єкти господарювання можуть зареєструвати ПРРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на вебсайті ДПС України у банері «Програмні РРО»(https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/). Банер також містить нормативно – правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, при розрахунках:
Перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ;
Перерахування коштів через касу банку;
Через програмно-технічний комплекс самообслуговування ПКТС банку;
Дистанційні послуги із застосуванням електронного платіжного заcобу, виключно електронні розрахунки через системи LigPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 320 000 грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виникає з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, за Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.