1 winter

З найсучаснішим обладнанням у сфері безпеки та правопорядку ознайомилися сьогодні представники делегації ДФС у рамках робочого візиту до Великої Британії для участі у Виставці обладнання в галузі безпеки та правопорядку (м. Фарнборо, Гемпшир). Під час заходу в.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з представниками компанії Rapiscan для ознайомлення з розробленою її фахівцями S2Global системою.

Дія зазначеної системи спрямована на оптимізацію та підвищення ефективності догляду вантажів та попередження корупції шляхом розподілу процесів догляду, аналізу зображень скануючих пристроїв та ухвалення відповідних рішень.

«Сьогодні ми активно проводимо процес закупівель скануючих систем та іншого необхідного обладнання для роботи митниць. Ознайомлення з новітніми розробками наших іноземних колег у цій сфері є надзвичайно актуальним та корисним для нас, оскільки ДФС зацікавлена в осучасненні роботи наших митників, застосуванні технологій, які дозволять убезпечити митний кордон нашої та сусідніх держав від незаконного переміщення контрабандних та небезпечних вантажів», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, такі заходи дають можливість не лише ґрунтовно ознайомитися з останніми розробками у сфері безпеки, але й налагодити співпрацю з іноземними колегами, залучити на український ринок виробників найсучаснішого обладнання.

Під час заходу учасники також ознайомилися з останніми розробками світових лідерів у сфері економічної безпеки та митно-прикордонного контролю. Ці розробки стосуються фото-, відеоконтролю, удосконалених GPS-замків, пошуку та виявлення наркотичних, інших небезпечних речовин, мобільних засобів митного контролю.

Українську делегацію також цікавили питання організації забезпечення кіберзахисту, застування систем централізованого забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, програмно-технічний комплекс управління інформацією та подіями інформаційної безпеки (SIEM система), програмно-технічний комплекс виявлення та попередження мережевих атак (IPS система), програмно-технічний комплекс захисту баз даних та інших систем тощо.

Довідково:

Організатор виставки – Міністерство внутрішніх справ Великої Британії за сприяння Уряду Великої Британії. Заснована тридцять років тому і проводиться щорічно протягом трьох днів.

Виставка - перша платформа для відповідних британських виробників для демонстрації найсучаснішого обладнання та навчання для поліцейських служб, державних департаментів, організацій та установ Великої Британії та іноземних партнерів.

Основна увага приділяється демонстрації можливостей, запропонованих новітніми передовими технологіями.

Участь у виставці надає такі можливість: участь у зустрічах, обмін досвідом, обговорення останніх досягнень у забезпеченні національної безпеки та стійкості з виробниками, колегами та державними службовцями Великої Британії.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Павло Дроняк: З 2017 року спадщина, отримана від родичів другого ступеня спорідненості, - не оподатковується

У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю виданню «Факти».

За його словами, до другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.

Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.

«Більше того, якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем», – підкреслив Павло Дроняк.

Він також роз’яснив, що передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.

При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Посадовець також звернув увагу, що якщо спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.

У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно.

Посадовець також наголосив, що подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах.

«Варто відзначити, що у такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка», – зазначив Павло Дроняк.

Нагадаємо, що за даними поданих протягом 2017 року декларацій про майновий стан і доходи громадянами, які успадкували або отримали в дарунок майно, задекларовано податкові зобов’язання по самостійній  сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у сумі – 510,4 млн. грн.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Громадяни, які отримували іноземні доходи, мають подати декларацію

Усі громадяни, які отримали у 2017 році доходи з-за кордону – спадщину, гонорари, авторські виплати, дивіденди або просто зарплатню, мають їх задекларувати. При цьому декларацію вони повинні подати незалежно від того, чи були з цих сум утримані податки. Про це в інтерв’ю виданню «Факти» розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

Він підкреслив, що фіскальна служба постійно проводить роз’яснювальну роботу з тими громадянами, які можуть мати іноземні доходи, зокрема, з відомими артистами, спортсменами, моряками, а також мешканцями прикордонних районів, які виїжджають працювати до сусідніх країн.

«Такі громадяни можуть надіслати декларацію поштою або звернутися до посольства чи консульства. Також вони мають право оформити довіреність своїм близьким в Україні, щоб вони подали декларацію. Або подати її за допомогою електронних засобів он-лайн», – зазначив Павло Дроняк.

Він підкреслив, що у випадку, коли людина вже сплатила податок за тими ставками, які діють в іншій країні, то вона має взяти у податкових органах іноземної держави довідку про сплачені суми і їх буде враховано під час перерахунку в Україні.

За даними декларацій про майновий стан і доходи, поданих протягом 2017 року, громадянами задекларовано іноземні доходи в сумі 4 351,4 млн. грн., з яких визначено податкові зобов’язання для самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі – 775,3 млн. грн. та 64,2 млн. грн. військового збору.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів майже 14 млрд. грн. податків і митних платежів та понад 1,9 млрд. грн. ЄСВ

Протягом січня – лютого 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 13 млрд. 986,7 млн. грн., що на 2 млрд. 750,8 млн. грн., або на 24,5% більше, ніж за відповідний період 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до загального фонду державного бюджету мобілізовано 10 млрд. 303 млн. грн. Це на 2 млрд. 230,2 млн. грн. або на 27,6% більше, ніж у січні – лютому минулого року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,5 млн. грн., або на 16,5% більше фактичних надходжень двох перших місяців 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками січня - лютого зібрано 1 млрд. 935 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 26,2%, або на 402,2 млн. грн.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

За два місяці поточного року майже 4,7 тисяч громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2017 році, на Дніпропетровщині прозвітували 4695 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 279,4 млн. грн.

Впродовж січня – лютого 2018 року громадяни регіону задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8,4 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року, сума військового збору до сплати складає 1,4 млн. грн.

Найбільші доходи у минулому році отримали 592 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини/дарування – 61,5 млн. грн. Ще 118 громадян мають дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна – 15 млн. грн.; 8 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 1,8 млн. грн.

Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 20 громадян області. Загальна сума  отриманого ними доходу - 86,5 млн.грн.

Окрім того, 976 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,8 млн. грн.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

З початку року юристи Державної фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах 109 справ

Впродовж січня – лютого 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,5 тисяч справ на суму 10 млрд. грн. за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом двох місяців поточного року на користь держави задоволено 109 справ – 76,8% від загальної кількості, розглянутих у судах. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 264,7 млн. грн., що становить 85% від загальної суми розглянутих позовів.

За словами Олега Басана: «Принципи правової роботи в регіоні, побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду».

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Податківці Дніпропетровщини роз’яснили представникам громадських організацій норми податкового законодавства

Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняли участь навчальному семінарі «Як використовувати Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні». Організатори заходу запросили до діалогу начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Еліну Дьоміну та заступника начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС області Віталія Мироненко.

Однією з тем обговорення на навчальному семінарі стало покращення податкового законодавства для організації громадянського суспільства. Представникам громадських організацій податківці зазначили, що громадські організації, як і будь які юридичні особи, щорічно надають податкову звітність. На сьогодні, у Дніпропетровській області зареєстровано 12,5 тисяч неприбуткових установ і організацій.

Для всіх неприбуткових установ існують однакові вимоги: отримані кошти мають використовуватись на виконання статутних завдань та функціонування організації. У випадку припинення діяльності такої організації – кошти передають іншій установі або державі.

Зазначений семінар служить механізмом сприяння у більш поглибленій та змістовній взаємодії між фіскальною службою та бізнес - спільнотою в інтересах розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області та сплатою податків до бюджетів.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової

Питання 1. Доброго дня. В який термін видаються відомості з Державного реєстру про отримані доходи?

Відповідь. Доброго дня. Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.17 за №1306/31174 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Положення 822), в якому розділом Х регламентовано Порядок отримання відомостей з Державного реєстру, зокрема, внесені зміни стосовно терміну надання відомостей.

Так, відповідно до п.6,7,8 розділу Х Положення 822, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей.

Питання 2. Хочу отримати відповідь на таке питання. Чи може член фермерського господарства самостійно сплачувати внески до Пенсійного Фонду з метою набуття страхового стажу для призначення пенсії?

Відповідь. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення  пенсій» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зміни набули чинності з 1 січня 2018 року.

За змістом змін, з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З 01.01.2018, згідно з пунктом 51 частини першої статті 4 Закону №2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерське господарство», зобов’язані з 01.01.2018 стати на облік в органах ДФС як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами - підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб - підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою 12-ЄСВ.

Питання 3. Чи можливо отримати довідку про отримані доходи фізичній особі через Електронний кабінет?

Відповідь. Фізичні особи та фізичні особи – підприємці за наявності електронного цифрового підпису мають можливість засобами Електронного кабінету отримати відомості про суми виплачених доходів.

Питання 4. Які зміни внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо нових моделей реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідь. Наказом ДФС України від 20.02.2018 №79 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», в якому по 16 моделях РРО змінені строки первинної реєстрації в органах державної податкової служби та строки виведення моделей з Державного реєстру.

Питання 5. У разі отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, мати в наявності реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Відповідь. Згідно з абз.15 п.7 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492–VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Фіскальна служба Дніпропетровщини активно працює над поверненням заборгованості платників перед бюджетом

 «Загальна сума заборгованості платників податків Дніпропетровської області до зведеного бюджету станом на 1 січня 2018 року склала 4,5 мільярди гривень» - про це на прес-конференції для ЗМІ у Інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомила начальник управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець.

У 2017 році фахівці фіскальної служби області повернули до бюджету 380 мільйонів гривень заборгованості перед бюджетом. З них більше 5 мільйонів гривень за рахунок списання з рахунків боржника і 2 мільйони гривень за рахунок реалізації майна.

«Більше 350 мільйонів гривень платники області заборгували єдиного соціального внеску. За минулий рік податківцям вдалося скоротити борг ЄСВ на 150 мільйонів гривень. На сьогодні цей борг погашається за допомогою виконавчої служби» - зазначила Яна Бабець.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Про актуальні питання оподаткування податком на додану вартість, йшлося на прес-конференції

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Актуальні питання оподаткування податком на додану вартість» за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб Світлани Плохої.

«У 2017 році до державного бюджету направлено 15,5 мільярдів гривень ПДВ. У порівнянні з 2016 роком надходження збільшено на 3 мільярди гривень», - повідомив Віталій Мироненко. Також повідомив про основні напрямки адміністрування податку на додану вартість, останні зміни в оподаткуванні ПДВ, які набрали чинності з 01 січня 2018 року, блокування податкових накладних тощо.

У свою чергу, Світлана Плоха акцентувала на змінах в оподаткуванні податком на додану вартість у 2018 році, а саме: встановлено умови та порядок розблокування і реєстрації податкових накладних та окремий термін для реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації товарів або послуг - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування покупцем.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Міжнародна співпраця на базі Дніпропетровської митниці ДФС

Днями під егідою Посольства ФР Бразилія в Україні, за ініціативи виконуючого обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сергія Сличка, на базі митниці було проведено зустріч з представниками бізнес-структур Дніпропетровського регіону. Також, до роботи запрошено представників Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Головною метою проведення заходу стало налагодження контактів та поглиблення  освітянських, культурних та зовнішньоекономічних зв’язків між країнами.

З метою розвитку міжнародної співпраці в дипломатичній, науковій та у сфері бізнесу під егідою Посольства ФР Бразилія в Україні, Міністерства освіти та науки України, представників міської влади, бізнесу та вишів м.Дніпра, формується делегація для поїздки до ФР Бразилії для участі у виставці FAUBAI, а також проведення консультацій задля розширення зовнішніх відносин.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято участь в робочій нараді, що відбулася у Дніпропетровській обласній державній адміністрації

28 лютого 2018 року, на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відбулася робоча нарада за участі представників Дніпропетровської митниці ДФС, органів державної влади та контролюючих органів м. Дніпра. Також, до роботи було запрошено представників бізнес-спільноти та профільних організацій.

Головною метою проведення заходу було залучення бізнес-спільноти області до конструктивного діалогу та заохочення їх до митного оформлення в Дніпропетровській митниці ДФС.

Окрім того, висвітлено та обговорено проблемні питання, які виникають під час здійснення митних формальностей та необхідні організаційні заходи для їх вирішення.

У нараді  прийняв участь заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, який зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС входить до п’ятірки бюджетоформуючих митниць України. Лише за минулий рік митницею перераховано до Державного бюджету України понад 20 млрд. грн. Завдяки цьому, в рамках проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, на реконструкцію доріг області Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2017 року спрямовано кошти у сумі 331,2 млн. грн.

 Станом на 01.01.2018 на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС перебувало 7 393 суб’єктів ЗЕД. Однак, кількість суб’єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність у січні поточного року всього 12%. Тобто, зберігається тенденція до здійснення митних оформлень підприємств не за місцем обліку – в інших регіонах.

Дніпропетровська митниці ДФС створює сприятливі умови для розвитку зовнішньої торгівлі: у поточному році простежується стійка тенденція зменшення часу митного оформлення та кількості митних оглядів.

Поряд з цим, важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна» при здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів.

На теперішній час, з використанням порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» у Дніпропетровській митниці ДФС оформлюються 76% від загальної кількості митних декларацій. Використання принципу "єдиного вікна" дозволяє значно спростити митні процедури та скорочує час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень посадовими особами митниці та контролюючих органів, що дозволяє значно знизити корупційні ризики і можливості для перевищення службових повноважень.

Крім того, такий порядок контролю державних органів за переміщенням через митний кордон товарів відповідає світовій практиці та рекомендаціям міжнародних організацій.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Українські митні інновації представлено на сесії Всесвітньої митної організації у Брюсселі

Під час 9-ї Сесії Комітету інституційного розвитку Всесвітньої митної організації, у якій взяли участь близько 250 учасників з 180 країн світу, ДФС було представлено напрацювання з впровадження інновацій в систему підвищення професійної компетенції працівників митниць.

Так, зокрема, представник Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС Сергій Осатюк представив інноваційний курс лекцій у форматі 3D за темою «Технологічний розвиток і його вплив на професію митника».

Учасників заходу було ознайомлено з методикою і практикою створення таких лекцій за допомогою новітніх технологій та сучасних засобів відтворення віртуальної реальності.

Варто відзначити, що фахівці Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС протягом останніх років розробляють навчальні модулі для інтерактивних електронних навчальних програм з комп'ютерного моделювання практичних ситуацій у процедурах митного оформлення та митного контролю для наближення реальних ситуацій у процесі навчання. Такі заходи дозволяють представити зарубіжним колегам свої напрацювання, у тому числі тренувальні модулі, що можуть бути інтегровані у реальні системи управління навчанням (наприклад, Платформа WCO CLiKC!).

Крім того, участь у таких заходах надає можливість отримання підтримки міжнародних програм та проектів для впровадження 3D-технологій у процес підготовки митників світової спільноти.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Рентна плата: зміни з 01.01.2018

Начальник відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сінявіна І.В. нагадує, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині рентної плати, а саме:

- збільшено ставки з рентної плати за користування надрами, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

Крім того, звертаємо увагу, що з 01.01.2018 пунктом 110 розділу I Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 ПКУ у частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води.

 

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини про визначення кодів бюджетної класифікації

Начальник відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сінявіна І.В. повідомляє платників рентної плати, що на офіційному веб-порталі ДФС України розміщено лист ДФС України від 18.01.2018 №1459/7/99-99-12-03-04-17 «Про визначення кодів бюджетної класифікації» та додаток до вищевказаного листа – лист Міністерства фінансів України від 09.01.2018 №35120-16-10/639 (вх. ДФС України №67/4 від 10.01.2018), в якому наведена інформація про визначення кодів бюджетної класифікації для забезпечення умов дотримання бюджетного законодавства з питань дотримання бюджетного законодавства в частині розподілу коштів рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату з 1 січня 2018 року.

З вищевказаними листами можливо ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72743.html

 

До уваги громадян платників земельного податку!

Заступник начальника відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Нікопольської ОДПІ Григорій Будимко звертає увагу громадян, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі є платниками земельного податку.

Запрошуємо Вас завітати до податкової інспекції для отримання податкового повідомлення-рішення про внесення податку та/або для надання заяви (з підтверджуючими документами) для звільнення сплати земельного податку за адресою: м. Нікополь, просп. Трубників 27 каб. 311 (3 поверх). При собі мати індентифікаційний номер власника (зелекористувача) земельної ділянки.

 

Доходи у розмірі понад 1 млн. грн. вже задекларували 742 особи

Станом на 01.03.2018 громадянами подано майже 75 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 8,1 млрд грн., що на 2,1 млрд грн., або на 37 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найактивніше свої доходи декларують громадяни у Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях та місті Києві.

Доходи у сумі понад 1 млн. грн., отримані протягом 2017 року, задекларували 742 особи. Це майже в два рази перевищує показник відповідного періоду минулого року. Найбільша кількість таких осіб обліковується по м. Києву – 291 особа, або 40 відсотків від загальної кількості.

За даними декларацій громадянами визначені податкові зобов’язання до сплати самостійно з податку на доходи фізичних осіб в сумі  191,4 млн. грн. та військового збору – 31,0 млн грн.

Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 20 тис. громадян. Це майже на 5 тис. осіб, або на 28 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Задекларовано до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 42,2 млн грн., що на 13,8 млн грн., або на 49 відсотків більше, ніж за минулий рік.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Угоду з Республікою Молдова про спільний контроль на українсько-молдовському кордоні ратифіковано

1 березня, Верховною Радою України ратифіковано Угоду з Республікою Молдова про спільний контроль на українсько-молдовському кордоні. Угода була підписана 6 жовтня 2017 року та дає можливість запровадити спільний контроль осіб, товарів та транспортних засобів у будь-якому пункті пропуску через державний кордон між Україною та Молдовою за домовленістю сторін.

Такий контроль дає змогу пришвидшити процес перетину державного кордону за рахунок прискорення митного та прикордонного контролю, оскільки співробітники митних та прикордонних відомств України та суміжної держави знаходяться територіально в одному місці.

Крім того, це сприяє покращенню  взаємодії між контролюючими органами України та суміжної країни, а також мінімізує можливості переміщення товарів з порушенням митних правил та корупційні ризики з боку посадових осіб контролюючих органів.

На сьогоднішній день, відповідно до укладених раніше міжнародних угод, спільний контроль осіб, товарів і транспортних засобів на українсько-молдовському кордоні здійснюється вже в шести пунктах пропуску для автомобільного сполучення:

- «Рені – Джюрджюлешть» (Одеська митниця ДФС);

- «Кучурган – Первомайськ» (Одеська митниця ДФС);

- «Маяки-Удобне – Паланка» (Одеська митниця ДФС).

- «Россошани – Брічень» (Чернівецька митниця ДФС);

- «Кельменці – Ларга» (Чернівецька митниця ДФС);

- «Мамалига – Крива» (Чернівецька митниця ДФС).

Також, такий контроль здійснюється й на чотирьох пунктах пропуску для автомобільного сполучення на державному кордоні України з Республікою Польща:

- «Устилуг – Зосін» (Волинська митниця ДФС);

- «Смільниця – Кросценко» (Львівська митниця ДФС);

- «Грушів – Будомєж» (Львівська митниця ДФС);

- «Угринів – Долгобичув» (Львівська митниця ДФС).

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

ДФС: Понад 72% всіх митних оформлень товарів здійснюється за принципом «єдиного вікна»

З 1 лютого 2018 року значно зріс рівень застосування підприємствами принципу «єдиного вікна» при оформленні товарів у митницях ДФС. Так, із 158 тис. поданих у лютому митних декларацій (станом на 27.02.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 113 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 72% від загального обсягу оформлених декларацій.

Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Луганська – 96,7%, Тернопільська – 92,6%, Львівська – 91,6% та 90,5% Івано-Франківська митниці ДФС.

Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, відповідно до яких до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.

Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». Основні нововведення, передбачені цими змінами, вже введено в експлуатацію.

Так, зокрема, в роботі інформаційної системи запроваджено новий електронний сервіс для декларантів – запит номеру Справи в «Єдиному вікні» для тих, хто не отримав повідомлення про перетин кордону. Такі випадки присутні при ввезенні морським або повітряним транспортом (там, де ще не впроваджений «Журнал пункту пропуску»), а також при внутрішньому залізничному транзиті.

 Також реалізовано функцію подання заяви підприємством на здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» на основі декларації, яка ще не подавалася до митного оформлення, однак відомості про товари та транспортні засоби вже відомі

ДФС вже вирішено проблему, спричинену необхідністю надсилання платниками одних і тих самих сканованих документів кілька разів. Саме на це було найбільше нарікань з боку підприємств. Відтепер документ, який вже подавався в інформаційну систему в сканованому вигляді, надавати не потрібно – варто лише вказати код, номер, дату документа та номер справи, до якої прикріплявся цей документ, і він буде доступним в інформаційній системі для відповідних контролюючих органів.

Крім того, в інформаційній системі запроваджено функцію відправлення посадовою особою митниці адміністратору контролюючого органу повідомлення про відсутність представника цього органу під час проведення огляду вантажу в узгоджений час. Також додано функцію, згідно з якою декларантам відправляється повідомлення про контактні дані посадової особи митниці, уповноваженої на узгодження часу огляду (інспекції) іншими контролюючими органами.

Наразі спеціальний програмно-інформаційний комплекс ДФС постійно вдосконалюється з урахуванням пропозицій, що надходять від підприємств.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

У пункті пропуску «Бориспіль» митниками вилучено 20 кг срібла в гранулах

Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу незаконного переміщення через митний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль» партії срібла в гранулах.

20 кг срібла намагався ввезти на територію України з порушенням українського законодавства наш співвітчизник, який повернувся авіарейсом з Туреччини. Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим автоматично засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування, або обмежених до переміщення через митний кордон України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних товарів не звертався.

Партію срібла в гранулах, що знаходилася в рюкзаку (ручній поклажі) без ознак приховування, було виявлено під час проведення вибіркового митного контролю багажу громадян після перетину чоловіком «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».

Будь-які цінові документи на товар та сертифікати якості у пасажира відсутні.

Складено протокол про порушення митних правил. Срібло вилучено до винесення судом рішення у справі. Вирішується питання про визначення вартості вилученого товару.

Довідково: відповідно до ч.8 ст.374 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що переміщуються у ручній поклажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

У пункті пропуску «Бориспіль» митниками вилучено 132 блоки тютюновмісних виробів

Працівниками Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль» зафіксовано спробу незаконного переміщення через митний кордон України тютюновмісних виробів для електричного нагрівання.

Тютюновмісні вироби для електричного нагрівання намагалися ввезти на територію України двоє громадян Азербайджану, які прибули одним авіарейсом з Баку.

Обидва іноземці для проходження митного контролю обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчили, що не мають товарів, обов’язкових до декларування, або обмежених до переміщення через митний кордон України.

Однак виявлені товари, ввезення яких здійснили дані громадяни, належать до категорії товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України відповідно ст.ст. 376, 378 Митного Кодексу України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни Азербайджану не оформлювали та не подавали, з приводу декларування переміщуваних ними товарів (предметів) до інспекторів митниці не зверталися.

Дані предмети, що знаходилися без ознак приховування у дорожніх валізах іноземців, були виявлені під час проведення вибіркового митного контролю багажу авіапасажирів після перетину громадянами Азербайджану „білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор”.

Вилучено за протоколами згідно зі ст. 471 Митного кодексу України до винесення судом рішення у справі 132 блоки тютюновмісних виробів «HEETS» ТМ «PARLIAMENT» різних кольорів для електричного нагрівання, призначених для використання виключно з IQOS.

Довідково: згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

За матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС у січні розпочато 29 кримінальних проваджень

У січні поточного року підрозділами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено 154 службових розслідувань і перевірок. За їх результатами винесено 21 офіційне застереження, притягнуто до дисциплінарної відповідальності 24 особи, одну особу вже звільнено із займаної посади.

За фактами вчинення посадовими особами органів фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 33 кримінальні провадження, з них 29 –  за матеріалами підрозділів ГУВБ.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 6 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів.

До суду направлено 4 обвинувальні акти, одну особу судом вже визнано винною у скоєнні злочину.

Стосовно посадових осіб фіскальних органів складено та направлено до суду 19 протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень.

Нагадуємо, що в ДФС працює сервіс «Пульс», на який платники мають змогу повідомити про неправомірні дії працівників служби. Так, у січні було перевірено 13 повідомлень про можливі неправомірні дії з боку посадових осіб ДФС. З них одне частково підтвердилося.

Також було перевірено близько 60 звернень фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками податкової та митної сфер, 7 з яких повністю або частково підтвердилися.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Протягом січня-лютого до зведеного бюджету надійшло 135 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-лютого 2018 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 135,0 млрд. грн., що на 3,1 млрд. грн., або на 2,4 відс. більше відповідного періоду 2017 року. До державного бюджету забезпечено 102,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 33,0 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-лютому 2018 року склали 158,6 млрд. грн. (+9,7 млрд. грн., або +6,5 відс. до аналогічного періоду 2017 року), у т. ч. до державного бюджету – 125,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 104,5 відс. (+1,9 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб –103,9 відс. (+0,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств –120,2 відс. (+1,3 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 112,9 відс. (+0,3 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-лютому 2018 року приріст до січня-лютого 2017 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 28,0 відс. (+9,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 25,2 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – на 16,0 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 23,6 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 32,3 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше січня-лютого 2017 року.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

На Дніпропетровщині ліквідовано 2 підпільні цехи з виробництва ПММ

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області зупинили роботу 2-х підпільних цехів з незаконного виробництва пально-мастильних матеріалів.

В рамках проведення операції «Акциз-2018» та розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.204 КК України встановлено керівників двох підприємств, які організували у м. Кривий Ріг роботу двох підпільних цехів, де виготовляли фальсифікований бензин та дизельне пальне шляхом змішування абсорбенту газового концентрату, лігроїно-газойлевої фракції з компонентами автомобільного пального та присадками.

Готову продукцію реалізовували за готівку по занижених цінах на одній із АЗС міста, а також постачали на одну із АЗС Херсонської області.

На підставі ухвал проведено 5 обшуків за адресами розташування підпільних цехів, АЗС та в автомобілях, якими здійснювалось незаконне перевезення фальсифікату. За результатами обшуків вилучено та передано на відповідальне зберігання фальсифіковані підакцизні товари вартістю майже 10,9 млн. грн. та обладнання для незаконного виготовлення ПММ на суму близько 4 млн. грн.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Організатори незаконного виробництва та збуту фальсифікованого алкоголю на Дніпропетровщині постануть перед судом

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно організаторів незаконного виробництва та продажу фальсифікованого алкоголю.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 та ч.2 ст.204, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.28 КК України було припинено незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю, організоване групою осіб у одному із гаражних приміщень м. Дніпра. Фальсифікат виготовляли з недоброякісної сировини, шкідливої для життя і здоров’я громадян, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, потужністю 3 тис. літрів на тиждень.

Готову продукцію зберігали у вказаному гаражі та перевозили з метою подальшої реалізації через мережу роздрібної торгівлі на території Дніпропетровської області.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу було вилучено товари та обладнання на суму близько 500 тис. грн.

Наразі кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно вказаних осіб направлене до суду.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Припинено діяльність «Конвертаційного центру»

05.03.2018 року співробітниками УВБ ТО ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та Прокуратурою Дніпропетровської області, в рамках кримінального провадження, відкритому за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України, припинено діяльність конвертаційного центру.

В рамках досудового розслідування встановлено, що конвертаційний центр організований групою осіб із числа колишніх співробітників податкової міліції та за сприянням службових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В ході реалізації вказаних матеріалів проведені обшуки на робочих місцях посадових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за їх домашніми адресами, у тіньовому офісі конвертаційного центру та за місцем проживання осіб-учасників вказаного центру. За результатами обшуків вилучено комп’ютерну техніку, первинну документацію, банківські картки та печатки підприємств, які входили до складу конвертаційного центру.

Також, накладені арешти на розрахункові рахунки в банківських установах по підприємствам, які входили до складу конвертаційного центру.

В ДФС України продовжується боротьба з корупцією та здійснюється подальше очищення кадрів, які своїми діями паплюжать честь та гідність державної служби.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Викриття хабара на Дніпропетровській митниці ДФС

05.03.2018 року співробітниками УВБ ТО ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками УСБУ у Дніпропетровській області та військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, у приміщенні митного посту «Дніпродзержинськ» Дніпропетровської митниці ДФС, під час проведення слідчо-оперативних заходів по кримінальному провадженню, відкритому за ознаками ч.3 ст.368 КК України, затримано на «гарячому» начальника митного посту «Дніпродзержинськ» Дніпропетровської митниці ДФС.

Зокрема, вказана особа затримана під час отримання неправомірної винагороди в розмірі 2100 доларів США від імпортера за сприяння у митному оформленні товарів по значно заниженій митній вартості.

За результатами проведення слідчих дій прийнято рішення про затримання посадової особи в порядку ст. 208 КПК України.

В ДФС України продовжується боротьба з корупцією та здійснюється подальше очищення кадрів, які своїми діями паплюжать честь та гідність державної служби.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

У Дніпропетровській області припинено діяльність трьох незаконних АЗС

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували три незаконні АЗС.

В ході проведення операції «Акциз-2018» було встановлено, що у м. Дніпро та м. Кривий ріг на трьох АЗС здійснюється незаконне зберігання, транспортування та реалізація нафтопродуктів та скрапленого газу.

За результатами огляду вказаних АЗС вилучено та передано на відповідальне зберігання нафтопродукти і скраплений газ (пропан-бутан) та обладнання на загальну на суму більше 3,2 млн. грн.

За вказаним фактом до ЄРДР внесено відомості за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.204 КК України.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми.

Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Про зміну технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС

Нікопольська ОДПІ інформує, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) повідомив наступне.

Для підтримання належного рівня функціонування програмного забезпечення, яке використовується для підписання електронних документів, платникам необхідно завантажити та додати до «файлового сховища сертифікатів» нові технологічні сертифікати центру та серверів центру.

Повний перелік актуальних технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС розміщено у розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.

Більш детальна інформація за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#198

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

На Дніпропетровщині у січні внутрішня безпека провела 8 службових розслідувань та перевірок

Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 8 службових розслідувань та перевірок.

За результатами цих перевірок винесено 5 офіційних застережень працівникам ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці, оголошено одну підозру працівнику Дніпропетровської митниці та складено один протокол працівнику ГУ ДФС області за скоєння правопорушення пов’язаного з корупцією.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2018 року проведено перевірки 24-х кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 2 претендентам відмовлено у прийомі на службу.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

 

До уваги платників ПДВ, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації

У зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, щодо перерахування суми бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді − грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону України від 24 червня  2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) ДФС повідомляє.

Для проведення розрахунків з товаровиробниками, щодо виплати сум бюджетної дотації, Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 "Інші спеціальні рахунки" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та доводить до відома ДФС інформацію про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом "Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції".

Виплата бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді – грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону № 1877, відповідно до пункту 16 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 83 виплачується товаровиробнику в наступному бюджетному році.

Звертаємо увагу що асигнування за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» перераховувались на небюджетний рахунок Мінагрополітики за кожний звітний період.

Станом на поточну дату ДФС не отримано інформацію про відкриття планових асигнувань за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» за результатами діяльності сільськогосподарських товаровиробників у листопаді – грудні 2017 року.

За детальною інформацією щодо виплати бюджетної дотації в поточному році пропонуємо звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

(Інформація прес-служби ДФС України).

 

Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах

У Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі».

Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС.

До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі.

 

Чи можливо здійснити процедуру реєстрації в АЦСК ІДД через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі?

Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.

Відповідно до вимог Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заявник, або його довірена особа, мають бути особисто присутніми під час процедури реєстрації.

Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД http://www.acskidd.gov.ua у розділі «Реєстрація користувачів».

 

Актуально для платників податків!

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

 

У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»

Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») функціонує розділ «Електронний цифровий підпис».

Цей розділ містить:

- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;

- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;

- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;

- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».

Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.

 

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»

Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

 

Антикорупційний сервіс «Пульс»

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

 

Декларування доходів, отриманих у 2017 році, продовжується

Нікопольська ОДПІ нагадує, що громадянам, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу, необхідно подати до 01 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларації) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5 % до 01 серпня 2018 року.

З детальною інформацією щодо форми Декларації та порядку її заповнення можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018

 

У 2017 році отримано подарунок від рідної сестри. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що Законом України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податка на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) оподатковується вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника, які є членами його сім’ї другого ступеня споріднення.

До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.

До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, якщо у 2017 році було отримано дарунок від рідної сестри і у платника ПДФО не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає.

Зауважуємо, що для доходів, отриманих у вигляді подарунка або спадщини від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьому випадку Декларація платником ПДФО подається до 1 травня 2018 року.

 

Реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва можлива без застосування РРО

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

 

Про порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.268¹.3 ст. 268¹ розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268¹.4 ст. 268¹ розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

Чи необхідно фізичній особі декларувати доходи, отримані від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на землях, отриманих, як пай?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня поточного року за звітний минулий рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.

Тобто, якщо площа земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізична особа зобов’язана задекларувати отримані доходи від реалізованої сільськогосподарської продукції та сплатити ПДФО і військовий збір, за винятком реалізації такої продукції податковим агентам.

 

16 березня 2018 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2018 року

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.

16 березня 2018 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік

Зазначена норма передбачена п.п 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Затверджено нові порядки з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних

Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:

* постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;

* постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.

 

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

 

Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ

Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, що відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).

Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.

Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.

 

Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

 

Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції.

Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.

У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».

Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.

Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.

Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.

При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.

До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».

Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

 

Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації: чи подається декларація про майновий стан і доходи?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається.

 

Про особливості формування податкового кредиту

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, листом від 03.03.2018 №6443/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості формування податкового кредиту» (далі – лист ДФС №6443) повідомила наступне.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Відповідно до п.п.2 п.31 Закону №2245 змінено редакцію п.201.16 ст.201 ПКУ. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 п.56 Закону №2245 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.57¹, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200¹.3 та 200¹.9 ст.200¹ та п.201.10 ст.201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

* ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ;

* ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VІІІ та щодо яких платником ПДВ після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику ПДВ рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього п.201.10 ст.201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ.

Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017.

У зв’язку з цим та згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ та які відповідно до пункту 57¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Лист ДФС №6443 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72856.html

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ.

До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:

♦ юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

♦ якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями:

♦ пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;

♦ юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.

Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:

♦ права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою;

♦ права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;

♦ або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html

 

До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне.

У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:

1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:

«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»».

Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є:

1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена Листом ДФС №5715.
2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.
3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5).
4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано особливостей складання, перерахованих у пунктах «Виправлення ситуації 1 (2 або 3)» Листа ДФС №5715.

Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html

 

Трансфертне ціноутворення: самостійне коригування ціни контрольованої операції

Нікопольська ОДПІ нагадує, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).

З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.

Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.

 

Про застосування реєстратора розрахункових операцій

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими  виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481).

Статтею 1 Закону 481 визначення місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачає наявність обладнаного реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій.

Разом з цим преамбулою Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон 265) зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 2 Закону 265 наведено визначення розрахункової операції як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Слід зауважити, що Закон 265 з питань застосування (незастосування) реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним Законом.

Таким чином предметом регулювання Закону 265 є в тому числі розрахункові операції як приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336" (набрала чинності 20.12.2017) пункт перший Переліку викладено в новій редакції.

Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій не передбачено.

На підставі вищевикладеного роздрібна торгівля пивом у пляшках та бляшанках фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

 

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України повідомила наступне.

Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.

Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).

Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/328874.html

 

Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію

Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників податку на прибуток, що право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:

• не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
• введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;
• використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;

▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

 

Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору.

Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464.

 

Нерезидент придбав корпоративні права у резидента: чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

 

До уваги платників ПДВ – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування!

Нікопольська ОДПІ інформує про перелік дій, які необхідно здійснити для виправлення платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування ПДВ деяких помилок для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Зокрема, розглянемо ситуацію, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ), не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123).

Виправлення ситуації.

До ПН складається та подається до ДФС Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:

1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини  Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:

«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»».

Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.

 

Нерезидент – власник нерухомого майна на території України: як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до абзацу четвертого п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

Боржника – нерезидента визнано банкрутом: чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України?

Нікопольська ОДПІ звертає увагу платників, що ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.

Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

 

До уваги платників податку на додану вартість

Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України на офіційному веб-порталі повідомила про повторне проведення черги заходів щодо мінімізації впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК) до них, складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався ст.209 (крім п.209.18 цієї статті) та окремо – п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і який був діючим до 01 січня 2017 року.

Механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН, роз’яснено у листі ДФС України від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №5715).

При проведенні платниками ПДВ відповідного аналізу на предмет зазначення (не зазначення) у номері ПН/РК ознаки їх належності до спецрежиму (код «2» або код «3» після першого знака дробу у номері ПН (форма, яка була діючою в період застосування спецрежиму) необхідно враховувати всі ПН/РК, складені в рамках здійснення відповідної господарської операції.

У листі ДФС №5715, зокрема, розглянуто загальний порядок надання платниками ПДВ інформації щодо типу помилок.

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму або навпаки), і операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі ПН було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).
2. Для складання Повідомлення-РК використовується чинна на сьогодні форма Додатка 2 до ПН – Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
3. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в ЄРПН РК.
4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до ПН, які відповідають таким критеріям:

4.1. Дата складання ПН припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

4.2. Дата реєстрації ПН в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

4.3. Сума ПДВ, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – декларації), які були подані в межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

4.4. Сума ПДВ, зазначена в таких ПН, відображена у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – Додаток Д5) до декларації за формами 0121-0123 та 0130 або до декларації за формою 0110;

4.5. ПН були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких ПН в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з27.02.2018 по19.03.2018 включно.
6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 19.03.2018), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з відміткою про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Детальніше про механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих ПН, у листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-портаілі ДФС України за посиланням: 

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html

 

Сума бонусів, що надходять на телефонні рахунки невизначених осіб як знижка, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

Згідно із п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).

Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

Податок на додану вартість: коли не підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п.«а» та п.п.«б» п.п.185.1 ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

 

Дохід нерезидента у вигляді суми дисконту за векселем оподатковується

Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Перелік таких доходів визначено п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ).

Зокрема, такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п.«й» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ).

Отже, якщо нерезидент – векселедержатель, який придбав вексель у іншого нерезидента, отримує дохід у вигляді суми дисконту за таким векселем при його погашенні резидентом, то такий дохід підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ як інші доходи нерезидента, із джерелом походження з України.

 

Суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою, не підлягають оподаткуванню за певних умов

Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Пунктом 133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок).

Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).

Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.

 

Сплата за землю: чи є обов’язок у фізичних осіб подавати податкову декларацію?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 ПКУ (абзац перший п.286.5 ст.286 ПКУ).

У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

 

Сума щомісячного грошового утримання, отримана згідно договору про довічне утримання, підлягає декларуванню

Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ст.744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п.164.1.1 та п.п.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Платник ПДФО, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Отже, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами, а також сплатити ПДФО з таких доходів.

 

Вихід фізичної особи із засновницького складу юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи: коли є об’єкт оподаткування?

Нікопольська ОДПІ нагадує, що згідно з п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Відповідно до п.п.8 п.292.11 ст.292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Якщо засновник при його виході із засновницького складу отримує від емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку майно (основні засоби, товари) замість грошових коштів, що були внесені таким засновником, то така операція для платника єдиного податку прирівнюється до продажу такого майна.

При цьому, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) дорівнює або вища вартості внеску до статутного фонду, здійсненого засновником в грошовій формі, то об’єкт оподаткування у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає. У разі, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) є нижчою вартості внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разі його виходу із засновницького складу, має бути включена до складу доходу емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи.

 

Процедуру надання розстрочень по сплаті ПДВ при ввезенні на митну територію України обладнання розпочато

Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п.65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Кабінет Міністрів України постановою від 07.02.2018 №85 (далі – Постанова №85) затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України (далі – Порядок).

Прийнятий Порядок забезпечить можливість українських підприємств при імпорті обладнання для власного виробництва на території України розстрочити сплату ПДВ на термін до 2 років без нарахування процентів, пені та штрафів.

Порядок передбачає, що для отримання розстрочення імпортер подає відповідну заяву до митниці ДФС, яка на підставі перевірки документів, що додаються до такої заяви, протягом 10 робочих днів приймає рішення про надання розстрочення (якщо сума розстрочення становить понад 1 млн. грн., рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів).

На веб-сайті ДФС оприлюднюється інформація про прийняті рішення.

Постанова №85 набрала чинності 21.02.2018,опублікована на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням.

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku

 

Оновлено Державний реєстр РРО

Нікопольська ОДПІ інформує, що з 20.02.2018набрав чинності наказ ДФС України від 20.02.2018 №79, яким затверджено у новій редакції Державний реєстр РРО.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС України від 18.12.2017 №854.

 

У який термін та за якою формою подається декларація про майновий стан та доходи? В який термін треба сплатити податок?

Нікопольська ОДПІ повідомляє, податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до 1 травня 2018 року.

З 01 січня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859.

Фізичні особи, які відповідно до норм Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати декларацію про доходи, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітуватись за новою формою звітності.

Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, зазначені в поданій річній декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

До якого органу ДФС подають декларацію про майновий стан і доходи громадяни – переселенці?

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадянами, які відповідно до норм чинного законодавства зобов’язані (мають право) подати Декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, подається за податковою адресою (за місцем реєстрації).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). При цьому, платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Слід зазначити, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, а також перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями.

Водночас, пунктом 70.7 статті 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою №5ДР.

Тобто, якщо платник податку – переселенець із Донеччини чи Луганщини вніс відомості про зміну місця проживання та подав заяву за формою №5ДР, то Декларація надається до територіального підрозділу Державної фіскальної служби за місцем своєї реєстрації, як тимчасового переселенця.

 

За яких умов подання декларації про доходи для громадян не є обов’язковим?

Нормами Податкового кодексу України передбачено подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи на добровільних засадах з метою отримання податкової знижки.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

 

Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи особам, які надають репетиторські послуги?

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Якщо викладач – репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Декларацію за 2017 рік викладачам – репетиторам слід подати до 1 травня 2018 року за місцем податкової адреси (реєстрації) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №556.

Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену у річній податковій Декларації такі особи самостійно сплачують не пізніше 31 липня 2018 року.

Доходи від репетиторства відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5%.

 

Фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду. Податок на доходи сплачує щоквартально. Як потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи: щоквартально чи раз на рік за підсумками року?

Відповідно до підпункту 170.1.5. пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому, такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, cума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Отже, податкову декларацію про майновий стан і доходи потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.

 

Як оподатковується спадщина, отримана громадянином іноземної держави?

При отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18%.

Оскільки згідно з пунктом 174.3 статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.

Крім того, спадщина, отримана громадянином іноземної держави, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотків відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.