1 winter

Йод – це життєво важливий мікроелемент, від якого залежить робота всіх органів і систем людини, насамперед – щитоподібної залози.

Гормони щитоподібної залози регулюють багато ключових біохімічних процесів в організмі, включаючи синтез білків, ферментативну активність та метаболічну активність. Вони також необхідні для нормального розвитку скелета та центральної нервової системи у плодів і немовлят.

Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду, що становить ризик для здоров’я населення.

Чим небезпечний дефіцит йоду?

Нестача йоду може призвести до:

• затримки росту у дітей;
• зниження інтелектуальних здібностей;
• порушення розвитку та обміну речовин;
• розладів роботи щитоподібної залози – гіпертиреозу (підвищена активність) або гіпотиреозу (недостатня активність).

Йододефіцитні розлади можуть починатися ще до народження дитини, ставлячи під загрозу її психічний та фізичний розвиток, а іноді навіть життя.

Серйозний дефіцит йоду під час вагітності може спричинити викидні, мертвонародження або вроджені аномалії, зокрема кретинізм – тяжку форму розумової недостатності.

Як запобігти йододефіциту

Найефективніший спосіб профілактики – вживання йодованої солі.

До щоденного раціону також рекомендовано включати продукти, багаті на йод:

• морську рибу (минтай, тріску, хек);
• морепродукти (мідії, кальмари, креветки);
• морську капусту;
• овочі (буряк, томати, спаржу, шпинат, редиску, баклажани);
• фрукти (банани, апельсини, хурму, дині, лимони, ананаси);
• яйця, молоко, яловичину, волоські горіхи.

Кому протипоказаний прийом препаратів стабільного йоду

Застосування йодовмісних препаратів не рекомендується у разі:

• захворювань щитоподібної залози (зокрема гіпертиреозу);
• токсичної аденоми;
• фурункульозу;
• підвищеної чутливості до йоду;
• герпетиформного дерматиту Дюринга;
• гіпокомплементемічного аскуліту;
• геморагічного діатезу;
• кропив’янки, туберкульозу легень, нефриту, нефрозу, піодермії.

Важливо!

Не приймайте йодовмісні препарати самостійно.
Перед будь-яким лікуванням обов’язково проконсультуйтеся з сімейним лікарем.